Лицензионная АВК-5 ред. 3.2.2. от производителя (7200 грн. с НДС на 2 П.К.)
.
Бесплатно установка, обучение, обновление, консультации, обслуживание.
Нові надходження ДБН та ДСТУза 2017 рік


Компанія платить підприємцю за розробку програмного забезпечення, яке прямо не пов'язане з господарською діяльністю, а є скоріше соціальним проектом (буде створено програму для мобільного телефону). Програма ще не готова (актів від підприємця немає). Яким чином обліковувати ці витрати?<br>Запитання-відповіді від 07.11.2017

Компанія платить підприємцю за розробку програмного забезпечення, яке прямо не пов'язане з господарською діяльністю, а є скоріше соціальним проектом (буде створено програму для мобільного телефону). Програма ще не готова (актів від підприємця немає). Яким чином обліковувати ці витрати?

Бухгалтерський облік

Як можна зрозуміти з питання, до підприємства перейдуть виключні майнові права на комп'ютерну програму (а не лише можливість використання). У такому разі маємо справу з нематеріальним активом.

Нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований (п. 4 П(С)БО 8"Нематеріальні активи"). Аналогічне тлумачення міститься й у § 8 МСБО 38 "Нематеріальні активи".

Під наведене визначення потрапляють чимало облікових об'єктів (наприклад, витрати майбутніх періодів), які насправді до групи "несубстанційних" активів не належать. Проте розмежування контрольованих підприємством ресурсів за ознакою нематеріальності виявляється не настільки вже й складним, як може здатися на перший погляд. Головне - пропустити актив крізь призму кваліфікуючих критеріїв відповідності визначенню нематеріальних активів і критеріїв їх визнання. Якщо об'єкт відповідає всім цим ознакам, маємо справу з нематактивом.

Критерії щодо відповідності визначенню нематактивів:

немонетарність;

відсутність фізичної субстанції;

можливість ідентифікації;

підконтрольність.

Немонетарність і нематеріальність дають змогу відрізнити нематеріальні активи від фінансових і матеріальних активів відповідно. Ці властивості в цілому зрозумілі та не потребують додаткових пояснень.

З ідентифікацією та контрольованістю нематактивів питань трохи більше. На жаль, П(С)БО 8 цих кваліфікуючих "мірил" не розтлумачує. А ось у § 12 МСБО 38 ідеться про таке:

"Актив є ідентифікованим, якщо він:

а) може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від суб'єкта господарювання і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом з пов'язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов'язанням, незалежно від того, чи має суб'єкт господарювання намір зробити це,

або

б) виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб'єкта господарювання або ж від інших прав та зобов'язань".

Перефразуємо ідентифікацію нематактивів як можливість відокремити такий об'єкт від суб'єкта господарювання.

Щодо підконтрольності нематеріальних активів автори МСБО 38 (§ 13) зазначають, що підприємство контролює актив лише в разі володіння правами на отримання майбутніх економічних вигід від нематеріального ресурсу та здатності обмежувати доступ інших суб'єктів господарювання до таких економічних благ. Водночас підкреслюється важливість (і бажаність!) наявності у володільця юридичних прав на інтелектуальний продукт, які можна захистити в судовому порядку. Водночас юридичне забезпечення прав не визнається першорядною умовою для контролю, адже суб'єкт господарювання може контролювати майбутні економічні вигоди від використання нематактивів і в інший спосіб.

Критерії визнання активів (п. 6 П(С)БО 8, § 21 МСБО 38):

існування ймовірності одержання економічних вигід від використання активу;

можливість достовірного визначення вартості.

Названі критерії не унікальні: їх застосовують під час визнання та зарахування на баланс не лише нематактивів, а й інших активів.

Водночас за будь-яких умов не визнають нематеріальними активами та відображають у складі витрат звітного періоду, у якому їх було здійснено (п. п. 5, 9 П(С)БО 8):

роялті;

витрати на дослідження;

витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємств або їх частини;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань та витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Більшість із перелічених вище критеріальних оцінок ґрунтуються на професійних судженнях управлінського персоналу підприємства.

Як висновується із питання, під роялті плата за розробку комп'ютерної програми не потрапляє. І на неї розробник передає виключні майнові права підприємству, тож під час отримання за актом приймання-передачі комп'ютерної програми відображають проводку Дт 154 Кт 685. Згідно з п. 5 П(С)БО 8 комп'ютерні програми потрапляють до групи нематактивів "авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті". Після запуску у використання їх обліковують на субрахунку 125 - Дт 125 Кт 154 та амортизують. Той факт, що нематактив будуть використовувати для соціальних цілей, не впливає на бухгалтерський облік.

Податковий облік

Стосовно різниць із податку на прибуток зазначимо, якщо підприємство відмовилося від різниць із розд. III ПКУ (бо має дохід не більше 20 млн грн), то за операцією з придбання нематактиву та його амортизацією все як у бухобліку, різниць не виникає (пп. 134.1.1, п. 138.3 ПКУ).

Якщо підприємство застосовує різниці з розд. III ПКУ, то за нематактивами вони можуть виникати. Окремого визначення нематеріальних активів у ПКУ немає. Тож ті об'єкти, які є нематактивами у бухобліку, потрапляють до таких і в податковому. Відповідно до пп. 138.3.4 ПКУ комп'ютерні програми потрапляють до групи 5, АЛЕ нематактиви, які не призначені для використання в господарській діяльності (їх ПКУ називає "невиробничі нематеріальні активи", див. пп. 138.3.2 ПКУ), не підлягають амортизації (пп. 138.3.2 ПКУ).

Отже, якщо підприємство використовує різниці з розд. III ПКУ, то за негоспдіяльними нематактивами потрібно:

збільшити бухфінрезультат на бухгалтерську амортизацію нематактивів (138.1 ПКУ) (ряд. 1.1.1 додатка РІ);

не зменшувати на податкову амортизацію (бо податкова амортизація на негоспдіяльні нематактиви не нараховується) (пп. 138.3.2 ПКУ).

Окрім того, можливі різниці у випадку ліквідації, продажу, поліпшення такого негосподарського нематактиву (див. таблицю).

Таблиця

Різниці за негоспдіяльними (у термінології ПКУ "невиробничими") основними засобами та нематактивами

Фінансовий результат до оподаткування

збільшують на суму (п. 138.1 ПКУ)

зменшують на суму (п. 138.2 ПКУ)

залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до П(С)БО чи МСФЗ у разі ліквідації або продажу такого об'єкта

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, зокрема віднесених до витрат відповідно до П(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу

ряд. 1.1.3 додатка РІ до декларації

ряд. 1.2.3 додатка РІ до декларації

витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до П(С)БО або МСФЗ

Зменшувальна різниця діє лише під час продажу негоспдіяльних основних засобів чи нематактивів, збільшують бухфінрезультат саме на ПЕРВІСНУ вартість та витрати на їх ремонт і поліпшення, але не більше доходу від продажу. У разі ліквідації чи безоплатної передачі негоспдіяльних об'єктів не можна зменшити бухфінрезультат до оподаткування

ряд. 1.1.4 додатка РІ до декларації

У разі ліквідації, продажу чи безоплатної передачі (бо безоплатна передача у термінології ПКУ - продаж за пп. 14.1.202 ПКУ) негоспдіяльного об'єкта основних засобів чи нематактивів бухфінрезульат до оподаткування збільшують на його БУХГАЛТЕРСЬКУ залишкову вартість.

Витрати на ремонт і поліпшення невиробничих основних засобів збільшують бухфінрезультат до оподаткування у періоді проведення таких ремонтів (а не тоді, коли об'єкт продається, ліквідується)


Не застосовувати різниці з розд. III ПКУ можуть лише ті суб'єкти, які мають бухдохід за останній рік не більше 20 млн грн і прийняли рішення про невикористання різниць у першому році безперервної сукупності років коли дохід не перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ). Для решти застосування різниць - обов'язок.

Інший варіант (стосовно витрат, а не нематактиву) - якщо підприємству на комп'ютерну програму переходять не виключні майнові права, то плата за користування може трактуватися як роялті (див. п. 4 П(С)БО 15 "Дохід"*, пп. 14.1.225 ПКУ). І в такому разі "нематеріальних" різниць із п. 138.1 ПКУ не буде, адже роялті виключає визнання нематактиву. Однак у ПКУ є різниці за роялті (звісно, це актуально лише тоді, коли підприємство застосовує різниці з розд. III ПКУ). Так, за пп. 140.5.7 ПКУ бухфінрезультат до оподаткування збільшують на суму роялті, нарахованого на користь особи, яка сплачує податок у складі інших податків, окрім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, установленому розд. IV ПКУ.

* Роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари та послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (п. 4 П(С)БО 15).


Щоправда, стосовно роялті на користь фізособи-єдинника не все так однозначно. Так, на думку контролерів, у цій ситуації діє різниця (див. лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4772/6/99-99-15-02-02-18). Однак, на наше переконання, її застосовувати під час нарахування роялті фізособі-єдиннику не потрібно. Адже роялті не оподатковується єдиним податком (п. 292.1 ПКУ). Під час нарахування роялті фізособі-єдиннику підприємство має утримати ПДФО 18 % і військовий збір 1,5 % (див. листи ГУ ДФС у м. Києві від 04.07.2016 р. № 4353/Ф/26-15-13-02-15, від 15.07.2016 р. № 16133/10/26-15-13-02-16, від 10.10.2016 р. № 6503/Ш/26-15-13-02-15), тобто роялті фізособі-єдиннику оподатковують за розд. IV ПКУ. Тож виходить, що діє виняток "крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, установленому розд. IV ПКУ" - тобто різницю застосовувати не потрібно.

Якщо підприємство отримуватиме невиключні майнові права (лише право на користування) і трактуватиме платіж як роялті та готове відстоювати, що роялті СПД не утворює різниць, то такі витрати залишаться в бухобліку. Однак попередимо, що контролери щодо комп'ютерних програм говорять як про нематеріальні активи (про різниці за ними ми говорили вище).

Тексты нормативных документов см. в справочной системе
"Юрист+Закон" 70 грн (возможна работа и обновление на USB-flash-накопителе без установки на компьютер).
044-3316318, 050-3305400, 063-1526127, 068-2017762

авк3 авк5 авк-5 официальный сайт предоставляет обновление скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 созидатель
авк3 авк5 авк-5 3.1.1 ключ таблетка
авк3 авк5 авк-5 3.1.5 ключ
авк3 авк5 авк-5 3.1.6 ключ
авк3 авк5 авк-5 группа поддержки
авк3 авк5 авк-5 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.0 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.1 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.5 скачать бесплатно
авк3 авк5 авк-5 3.1.6 скачать бесплатно