Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.cct.com.ua/images/avk-5.jpgОгляд нових нормативних актів України

(грудень 2017).
Повний текст нормативних документів містить законодавча база України

"Юрист+Закон" ( 70 грн. ) на DVD або USB-FLASH-носіях.

 

Лицензионная АВК-5 ред. 3.2.2. от производителя (7200 грн. с НДС на 2 П.К.).

Обучение АВК-5 – бесплатно, видеокурс + методичка.

Бесплатно установка, обучение, обновление, консультации, обслуживание.

(044)331-63-18      (050)330-54-00    (063)152-61-27   (068)201-77-62

 

 

08.12.2017

Набрали чинності зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

З метою реалізації Закону від 23.03.2017 N 1983-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" Мін'юст наказом від 04.12.2017 N 3851/5 затвердив зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Зокрема, розділ II Порядку доповнено главою 151 "Накладання та зняття заборони щодо відчуження грошових сум". Цією главою врегульовано питання:

1. Накладання заборони щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до ч. 4 ст. 652 Закону "Про акціонерні товариства", на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до Закону "Про акціонерні товариства".

Накладання заборони на відчуження грошових сум, які будуть зараховані заявником вимоги на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий згідно з ч. 9 ст. 652 Закону, відповідно до встановленого обмеження (обтяження) акцій товариства здійснюється на підставі таких документів, наданих особою (заявником вимоги):

публічна безвідклична вимога;

засвідчені депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, документи про вид обмеження (обтяження), яке накладено на акції, що придбаваються;

засвідчена депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, якщо акції, що придбаваються, зберігаються Центральним депозитарієм як уповноваженим на зберігання, інформація про особу, в інтересах якої накладено обмеження (обтяження) та/або якою накладено обмеження (обтяження) на акції, що придбаваються.

Накладання заборони щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до ч. 4 ст. 652 Закону, на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до Закону, проводиться шляхом вчинення посвідчувального напису на публічній безвідкличній вимозі. Один примірник публічної безвідкличної вимоги з написом нотаріуса про накладення заборони на відчуження грошових сум видається заявнику вимоги, інший залишається у справах нотаріуса.

2. Реєстрації заміни предмета обтяження.

Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у разі, якщо в цьому реєстрі зареєстровано обтяження/обмеження на акції, щодо яких заявлено публічну безвідкличну вимогу.

Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється шляхом заміни акцій як предмета обтяження на грошові кошти.

Реєстрація заміни предмета обтяження здійснюється за заявою заявника вимоги.

При реєстрації заміни предмета обтяження акцій, щодо яких заявлено публічну безвідкличну вимогу, предмет обтяження замінюється на грошові кошти.

3. Зняття заборони відчуження грошових сум та реєстрації припинення обтяження.

Зняття заборони відчуження грошових сум та реєстрації припинення обтяження здійснюється на підставі заяви обтяжувача (особи, в інтересах якої встановлено обмеження/обтяження, та/або осіб, якими встановлено обмеження/обтяження).

Нотаріус знімає заборону відчуження грошових сум на підставі документа про виконання вимоги обтяжувача.

Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.

При знятті заборони на примірнику документа про виконання вимоги обтяжувача, що залишається у справах нотаріуса, проставляються відмітка про зняття заборони, дата, підпис нотаріуса та його печатка.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 грудня 2017 р. за N 1469/31337 та набрав чинності 8 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 08.12.2017 N 96.

 

 

Кабмін постановою N 925 від 6 грудня 2017  удосконалив механізми захисту речових прав на земельні ділянки

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень доповнено нормами, якими визначено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, що заявляє свої права.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи орану місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. 

Крім цього, передбачено, що під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.

Постанова набирає чинності з дня її опублікування, за винятком окремих змін, які набирають чинності з 1 березня 2018 року.

 

07.12.2017

Відносини у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюватимуться новим профільним Законом від 09.11.2017 N 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно із Законом учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель багатоквартирного будинку;

3) виконавці комунальних послуг.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабміном або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

При наданні житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності. При цьому окремі норми Закону (п. 7 ч. 1, п. 10 ч. 2 та п. 2 ч. 4 ст. 7, ч. 3 ст. 11, абз. 1 та 2 ч. 5 ст. 18, ч. 1 ст. 26), зокрема щодо сплати споживачами пені, вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, крім випадку, якщо до спливу зазначеного строку співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги відповідно до п. 4 розд. VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, дія таких договорів автоматично продовжується до спливу строку, що дорівнює одному року з дня набрання чинності цим Законом.

 

 

Розширено можливості уповноважених банків зі зберігання запасів готівки Нацбанку

Нацбанк постановою від 30.11.2017 N 122 вніс зміни до Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків, згідно з якими, зокрема:

розширено можливості зберігання уповноваженими банками запасів готівки Нацбанку у визначених ними сховищах та/або сейфах, що використовуються в якості сховищ;

враховано логістичні можливості уповноважених банків з обслуговування регіонів готівкою та розширено можливості територіального розташування сховищ/сейфів, в яких зберігаються запаси готівки;

уповноваженим банкам надано право страхувати готівку, яка перевозиться власним підрозділом інкасації, а також залучати до перевезення запасів готівки підрозділ інкасації іншого банку або юрособи, яка отримала від Нацбанку ліцензію на надання банкам послуг з інкасації.

Постанова набирає чинності з 8 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 07.12.2017 р.

 

 

06.12.2017

Мінрегіон визначив перелік будівель, які часто відвідуються громадянами

Мінрегіон наказом від 06.10.2017 N 267 визначив перелік будівель, які часто відвідуються громадянами.

Цей перелік визначено відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 7 Закону "Про енергетичну ефективність будівель". 

Зазначимо, що згідно із ст. 7 Закону сертифікація енергетичної ефективності є обов'язковою, зокрема, для будівель державної власності з опалюваною площею понад 250 кв. м, які часто відвідують громадяни і у всіх приміщеннях яких розташовані органи державної влади.

Витяг з енергетичного сертифіката будівлі, що містить інформацію про клас та інші показники енергетичної ефективності будівлі, розміщується у доступному для ознайомлення громадян місці у будівлі, яку часто відвідують громадяни та сертифікація енергетичної ефективності якої є обов'язковою відповідно до цього Закону.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 31 жовтня 2017 р. за N 1329/31197 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Удосконалено Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці

Нацбанк постановою від 04.12.2017 N 124 затвердив зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. 

Зокрема, змінами передбачено удосконалення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в електронному вигляді.

Також врегульовано особливості надання банками інформації, яка містить банківську таємницю, Національному антикорупційному бюро України, приватним виконавцям.

Постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

 

 

05.12.2017

Внесено зміни до КПК, які спрямовані на захист бізнесу під час проведення обшуків

Закон від 16.11.2017 N 2213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування".

Зокрема, Законом внесено зміни Кримінального процесуального кодексу, якими передбачено таке:

1. Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку.

2. Під час судового розгляду та у випадках, передбачених Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому Кодексом.

3. Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов'язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту.

4. Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

5. Недопустимими є докази, що були отримані:

під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов'язаний довести в суді під час судового провадження;

під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

6. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Крім цього, внесено зміни до Кримінального кодексу та Закону "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави".

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім норм щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів, які набирають чинності з 1 січня 2019 року.

 

 

Визначено процедуру накладення Держкомтелерадіо штрафів за розповсюдження видавничої продукції з РФ без відповідного дозволу

Держкомтелерадіо наказом від 17.10.2017 N 384 затвердило Порядок накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів.

Цей Порядок визначає процедуру оформлення Держкомтелерадіо як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері, документів щодо застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог ст. 281 Закону "Про видавничу справу".

Адміністративно-господарські санкції у формі накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст. 281 Закону застосовуються Держкомтелерадіо до розповсюджувачів видавничої продукції за вчинення порушень, передбачених ч. 21 ст. 281 Закону.

Рішення про накладення штрафу приймаються уповноваженими посадовими особами Держкомтелерадіо в межах, визначених ст. 281 Закону, на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб. У таких зверненнях можуть міститься докази щодо розповсюдження видавничої продукції без відповідного дозволу, передбаченого ст. 281 Закону.

Підставою для накладення штрафу є протокол про накладення адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України без відповідного дозволу, передбаченого ст. 281 Закону, який складається за місцем вчинення порушення.

Штраф накладається на суб'єктів господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня його вчинення.

Нагадаємо, що розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та у розмірі 50 мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 09 листопада 2017 р. за N 1367/31235 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Визначено процедуру надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу

Кабмін постановою від 22.11.2017 N 912 затвердив Порядок надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу.

Цей Порядок визначає процедуру надання університету, академії, інституту незалежно від форми власності (далі - заклад вищої освіти) статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу.

Надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення його цього статусу здійснюється на основі критеріїв надання та підтвердження статусу національного закладу вищої освіти, які також затверджено вищезазначеною постановою.

Установлено, що заклади вищої освіти, яким статус національного було надано до 2017 року включно, проходять підтвердження статусу за таким графіком (залежно від року надання статусу):

1994, 1995, 1996, 1997 - у 2018 році;

1998, 1999, 2000 - у 2019 році;

2001, 2002, 2003 - у 2020 році;

2004, 2005, 2006 - у 2021 році;

2007, 2008, 2009 - у 2022 році;

2010, 2011, 2012, 2013 - у 2023 році;

2014, 2015, 2016, 2017 - у 2024 році.

 

 

Затверджено нові критерії оцінювання ступеня ризику від провадження діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису

Кабмін постановою від 01.12.2017 N 904 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, є:

кількість сформованих сертифікатів користувачів послуг електронного цифрового підпису;

наявність фактів порушення вимог законодавства щодо провадження господарської діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису.

Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері надання послуг електронного цифрового підпису проводяться Адміністрацією Держспецзв'язку з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.

Якщо протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як протягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства щодо провадження господарської діяльності у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не пізніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

 

 

04.12.2017

Нацбанк постановою від 30.11.2017 N 123 вніс зміни до Положення про проведення Національним банком України валютних аукціонів.

Змінами, зокрема, передбачено розширення переліку інформації, яка оприлюднюється Нацбанком за результатами проведення валютних аукціонів.

Так, установлено, що Нацбанк здійснює оприлюднення загальних результатів аукціону, розміщуючи на сторінці офіційного Інтернет-представництва Нацбанку в день проведення аукціону інформацію про:

валюту аукціону;

оголошений Нацбанком обсяг аукціону;

загальний обсяг заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти, прийнятих для участі в аукціоні;

загальну кількість заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти, прийнятих для участі в аукціоні;

мінімальний і максимальний курс за заявками суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти, прийнятими для участі в аукціоні;

курс гривні до інвалюти за результатами аукціону (середньозважений, максимальний, мінімальний);

загальний обсяг задоволених заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти;

загальну кількість задоволених заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти.

Раніше за результатами аукціонів Нацбанк оприлюднював інформацію про валюту аукціону; мінімальний і максимальний курс, заявлений суб'єктами ринку для участі в аукціоні; загальну суму заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти; курс гривні до інвалюти за результатами аукціону (середньозважений, максимальний, мінімальний); загальну суму задоволених заявок суб'єктів ринку щодо продажу (купівлі) інвалюти.

Постанова набирає чинності з 5 грудня 2017 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 04.12.2017 р.

 

 

Адміністрація Держспецзв'язку наказом від 13.10.2017 N 565 виклала у новій редакції Положення про державну експертизу в сфері технічного захисту інформації.

Державна експертиза у сфері технічного захисту інформації проводиться з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки об'єктів експертизи щодо їх відповідності вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації та можливості їх використання для забезпечення технічного захисту інформації (далі - ТЗІ).

Дія цього Положення поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які є суб'єктами експертизи.

Суб'єктами експертизи є:

юридичні та фізичні особи - власники (розпорядники) інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, технічних і програмних засобів, які реалізують функції ТЗІ, - замовники експертизи;

Адміністрація Держспецзв'язку;

територіальні органи Адміністрації Держспецзв'язку, які проводять експертизу шляхом аналізу декларацій про відповідність комплексних систем захисту інформації вимогам нормативних документів із ТЗІ;

навчальні заклади, науково-дослідні, науково-виробничі установи Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, підприємства, установи та організації, які проводять експертизу;

державні органи, які проводять експертизу у сфері свого управління;

фізособи, які на постійній або професійній основі здійснюють діяльність, пов'язану з наданням експертних послуг, - виконавці експертних робіт з ТЗІ.

Експертиза може бути первинною, додатковою та контрольною.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 09 листопада 2017 р. за N 1363/31231 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

Посилення держпідтримки кінематографії в Україні

Закони від 07.11.2017 N 2176-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні" та N 2177-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні".

Законом N 2176-VIII, зокрема, визначено, що тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції:

1) з постачання національних фільмів, визначених Законом "Про кінематографію", виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини;

2) з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами);

3) суб'єктів кінематографії, яким відповідно до Закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні" надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених товарів визначаються Кабміном. У разі нецільового використання таких товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Згідно із Законом N 2177-VIII тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту товари, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товари, призначені для використання у кінематографічній діяльності, що ввозяться на митну територію України суб'єктами кінематографії, яким відповідно до Закону "Про державну підтримку кінематографії в Україні" надається державна підтримка, за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. Порядок та обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабміном.

Закони набрали чинності 3 грудня 2017 року у зв'язку з їх опублікуванням в газеті "Голос України" від 02.12.2017 N 226.

 

 

01.12.2017

Законом від 09.11.2017 N 2198-VIII внесено зміни до Податкового кодексу щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України

Підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу доповнено положенням, згідно з яким тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст. 1201, ст. 126 Кодексу (в частині ПДВ), та не нараховується пеня, встановлена пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу (в частині ПДВ), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з ПДВ, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього положення, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабміном.

Знято обмеження у 365 календарних днів для можливості реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених починаючи з 1 липня 2015 року, та встановлено при цьому 50 відсотків штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних понад 365 календарних днів.

Також уточнено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів (до цього - протягом 365 календарних днів) з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів (до цього - 365 календарних днів) з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

 

 

Мін'юст наказом від 27.11.2017 N 3791/5 затвердив Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців.

Це Положення визначає порядок утворення при Мін'юсті Дисциплінарної комісії приватних виконавців, її завдання, функції та порядок діяльності.

Основними завданнями Дисциплінарної комісії є:

розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків;

прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Рішення Дисциплінарної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.

Визнано таким, що втратив чинність, наказ Мін'юсту від 21.10.2016 N 3003/5 "Про затвердження Положення про Тимчасову дисциплінарну комісію приватних виконавців".

Наказ N 3791/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 листопада 2017 р. за N 1442/31310 та набрав чинності 1 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 01.12.2017 N 94.

 

 

Мін'юст наказом від 27.11.2017 N 3792/5 затвердив Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців.

Це Положення визначає порядок утворення при Мін'юсті Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, її завдання, функції та порядок діяльності.

Основними завданнями Кваліфікаційної комісії є:

визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів Кваліфікаційної комісії.

Визнано таким, що втратив чинність, наказ Мін'юсту від 05.08.2016 N 2430/5 "Про затвердження Положення про Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців".

Наказ N 3792/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 листопада 2017 р. за N 1443/31311 та набрав чинності 1 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 01.12.2017 N 94.

 

 

Мін'юст наказом від 27.11.2017 N 3793/5 вніс зміни до Порядку допуску до професії приватного виконавця.

Цим наказом викладено у новій редакції положення, що регулюють порядок проходження навчання особами, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця.

Зокрема, визначено, що навчання осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця (далі - особа), полягає у проведенні навчальними закладами (установами), які відповідають зазначеним нижче вимогам, навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів з видачею свідоцтва про проходження навчання.

Проводити курси може заклад, який відповідає таким вимогам:

надає освітні послуги у сфері вищої освіти;

здійснює підготовку або підвищення кваліфікації фахівців за напрямом (спеціальністю) "Право";

має третій або четвертий рівень акредитації із напряму (спеціальності) "Право" протягом не менше 3 років або має досвід з проведення навчання або підвищення кваліфікації фахівців вузькоспеціалізованих профілів спільно з центральними органами виконавчої влади за цим напрямом (цією спеціальністю) не менше 10 років.

Структурний підрозділ Мін'юсту, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), на підставі письмових повідомлень закладів про намір проводити курси формує перелік закладів, що проводять курси, та забезпечує його розміщення на офіційному веб-сайті Мін'юсту.

Для внесення відомостей до переліку закладів, що проводять курси, та проведення курсів заклад подає до зазначеного структурного підрозділу Мін'юсту письмове повідомлення, до якого додаються засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують відповідність вищезазначеним вимогам, та навчальний план проведення курсів.

План підлягає погодженню структурним підрозділом Мін'юсту протягом 15 робочих днів.

У разі відповідності закладу встановленим вимогам та погодження плану проведення курсів структурний підрозділ Мін'юсту включає заклад до переліку закладів, що проводять курси.

Організація проведення курсів закладом розпочинається після внесення закладу до переліку закладів, що проводять курси.

Особа проходить курси на підставі договору, укладеного між нею і закладом.

Строк проведення курсів становить не менше одного календарного місяця.

Курси проводяться за місцезнаходженням закладу або в іншому належно облаштованому для проведення курсів місці, обраному закладом.

Навчання на курсах завершується проведенням у закладі, який здійснював навчання, підсумкового заліку. Порядок проведення підсумкового заліку визначається закладом і затверджується його керівником. У разі успішного складання заліку заклад не пізніше ніж у 5-денний строк з дня складання заліку видає особам свідоцтво про проходження навчання у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Строк дії свідоцтва становить 1 рік з дати його видачі.

Зазначимо, що раніше відповідні навчальні курси проводилися тільки Інститутом права та післядипломної освіти Мін'юсту.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 листопада 2017 р. за N 1444/31312 та набрав чинності 1 грудня 2017 року у зв'язку з його опублікуванням в Офіційному віснику України від 01.12.2017 N 94.

 

Огляд інших нових нормативних актів України на головній сторінці http://www.cct.com.ua/

 

 

Повний текст нормативних документів містить

інформаційно-довідкова система "Зодчий"  (1200 грн.)

 Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.cct.com.ua/images/image002.jpg

Нормативна база будівельних документів і стандартів

(СНИП, ГОСТ, ДБН, ДСТУ, ВСН)