============================= Ліцензійна "АВК-5" редакція 3.6.3. (9150 грн). Ліцензія та встановлення за 1 годину. Аналог АВК-5 - «Експерт-Кошторис» локальна версія на 1 ПК (3900 грн). «Експерт-Кошторис» мережева версія (5200 грн). «Експерт-Кошторис» працює під Windows, Linux і MacOS «Експерт-Кошторис» може працювати на флеш-носіях. Служба тех.підтримки http://cct.com.ua/ (050)330-54-00, (068)201-77-62, (093)902-93-85 ============================= Текст в форматі TXT безкоштовно надається для ознайомлення. ============================= Для отримання повного оригіналу тексту надішліть заявку на електронну пошту cct.com.ua@gmail.com ============================= ДСТУ EN 1359:2020 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Матеріали, обладнання, технології і споруди для нафтогазової промисловості» (ТК 146) 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 11 листопада 2020 р. № 377 з 2021-06-01 З Національний стандарт відповідає EN 1359:2017 Gas meters — Diaphragm gas meters (Лічильники газу. Лічильники газу мембранні) та внесений з дозволу CEN, Rue de la Science 23, B1040 Brussels, Belgium. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN Ступінь відповідності — ідентичний (IDT) Переклад з англійської (еn) 4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України 5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ Право власності на цей національний стандарт належить державі. Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи ДП «УкрНДНЦ», 2021 II ДСТУ EN 1359:2020 ЗМІСТ с. Національний вступ.......................................................................................................................................................VI 1 Сфера застосування...................................................................................................................................................1 2 Нормативні посилання...............................................................................................................................................2 З Терміни, визначення понять та познаки...................................................................................................................З 3.1 Терміни та визначення понять.........................................................................................................................З 3.2 Познаки...................................................................................................................................................................4 4 Робочі умови.................................................................................................................................................................5 4.1 Діапазон витрати...................................................................................................................................................5 4.2 Максимальний робочий тиск.............................................................................................................................5 4.3 Діапазон температур...........................................................................................................................................6 4.4 Кліматичні умови...................................................................................................................................................6 4.5 Положення встановлення..................................................................................................................................6 5 Метрологічні характеристики...............................................................................................................................6 5.1 Похибки лічильника...............................................................................................................................................6 5.1.1 Вимоги..............................................................................................................................................................6 5.1.2 Порядок випробування. Похибка лічильника......................................................................................6 5.2 Утрата тиску............................................................................................................................................................7 5.2.1 Вимоги..............................................................................................................................................................7 5.2.2 Порядок випробування. Утрата тиску....................................................................................................8 5.3 Поріг чутливості.....................................................................................................................................................8 5.3.1 Вимоги..............................................................................................................................................................8 5.3.2 Порядок випробування. Поріг чутливості................................... 8 5.4 Метрологічна стабільність..................................................................................................................................9 5.4.1 Вимоги..............................................................................................................................................................9 5.4.2 Порядок випробування. Метрологічна стабільність.........................................................................9 5.5 Перевантажувальна витрата.............................................................................................................................9 5.5.1 Вимоги..............................................................................................................................................................9 5.5.2 Порядок випробування. Перевантажувальна витрата....................................................................9 5.6 Умови та вологість...............................................................................................................................................9 5.6.1 Вимоги..............................................................................................................................................................9 5.6.2 Порядок випробування. Умови та вологість........................................................................................9 5.7 Вплив інших пристроїв, приєднаних до лічильника...................................................................................9 5.7.1 Вимоги..............................................................................................................................................................9 5.7.2 Порядок випробування. Влив інших пристроїв..................................................................................9 5.8 Циклічний об’єм................... 9 III ДСТУ EN 1359:2020 5.8.1 Вимоги.............................................................................................................................................................9 5.8.2 Порядок випробування. Циклічний об’єм............................................................................................9 6 Конструкція та матеріали......................................................................................................................................10 6.1 Загальні положення...........................................................................................................................................10 6.2 Стійкість до завад..............................................................................................................................................10 6.2.1 Механічні завади........................................................................................................................................10 6.2.2 Електромагнітні завади............................................................................................................................10 6.3 Стійкість до пошкоджень...............................................................................................................................10 6.3.1 Загальні положення..................................................................................................................................10 6.3.2 Корпус лічильника.....................................................................................................................................10 6.3.3 Зовнішня герметичність...........................................................................................................................10 6.3.4 Стійкість до внутрішнього тиску............................................................................................................11 6.3.5 Ущільнення корпусу лічильника............................................................................................................11 6.3.6 З’єднання......................................................................................................................................................11 6.3.7 Стійкість до вібрації..................................................................................................................................15 6.3.8 Стійкість до удару......................................................................................................................................17 6.3.9 Стійкість до неправильного поводження...........................................................................................18 6.4 Захист від корозії................................................................................................................................................19 6.4.1 Загальні вимоги..........................................................................................................................................19 6.4.2 Зовнішня корозія........................................................................................................................................19 6.4.3 Внутрішня корозія.....................................................................................................................................20 6.5 Стійкість до температурного діапазону під час зберігання..................................................................21 6.5.1 Вимоги...........................................................................................................................................................21 6.5.2 Порядок випробування. Стійкість до температурного діапазону під час зберігання......... 21 6.6 Додаткові особливості............................................................................. 21 6.6.1 Точка вимірювання тиску........................................................................................................................21 6.6.2 Електроізолювальні опори.....................................................................................................................21 6.6.3 Магнітна муфта відлікового пристрою................................................................................................22 6.6.4 Пристрої для запобігання реєструванню зворотного потоку......................................................22 6.6.5 Пристрої для запобігання зворотного потоку...................................................................................22 6.6.6 Стійкість до високих температур..........................................................................................................22 6.6.7 Мембранні лічильники газу з умонтованим пристроєм перетворювання температури.....24 6.6.8 Додаткові функції......................................................................................................................................24 7 Механічні експлуатаційні характеристики.........................................................................................................24 7.1 Укомплектований лічильник............................................................................................................................24 7.1.1 Загальні положення..................................................................................................................................24 7.1.2 Довговічність................................................................................................................................................24 7.1.3 Похибка показів лічильника за заявлених меж температури газу.............................................27 IV ДСТУ EN 1359:2020 7.1.4 Похибка лічильника з урахуванням заявлених меж температури навколишнього середовища......................................................................................................................................29 7.2 Відліковий пристрій............................................................................................................................................29 7.2.1 Елементи конструкції...............................................................................................................................29 7.2.2 Вікно відлікового пристрою та його обрамлення............................................................................ЗО 7.3 Мембрани та інші складові частини в газовому тракті.......................................................................... 31 7.3.1 Вимоги до мембран та негумових складових частин у газовому тракті.................................. 31 7.3.2 Вимоги до гумових складових частин у газовому тракті..............................................................31 7.3.3 Випробування випарами толуолу/ізооктану......................................................................................31 7.3.4 Випробування водяною парою..............................................................................................................33 7.3.5 Зношення......................................................................................................................................................34 8 Маркування.................................................................................................................................................................34 8.1 Усі лічильники.......................................................................................................................................................34 8.2 Двотрубні лічильники........................................................................................................................................35 8.3 Довговічність та розбірливість марковання...............................................................................................35 8.3.1 Вимоги............................................................................................................................................................35 8.3.2 Випробування на вплив ультрафіолетового випромінювання....................................................35 8.3.3 Стійкість до стирання................................................................................................................................35 8.3.4 Адгезія.................................................................................................................................... 36 9 Лічильники, які постачають для випробування............................................................................... 36 9.1 Загальні положення..............................................................................................................................................36 Додаток А (обов’язковий) Вимоги щодо виробництва лічильників газу........................................................40 А.1 Загальні положення................................................................................................................................40 А.2 Технічні вимоги.........................................................................................................................................40 А.З Декларація про відповідність..............................................................................................................41 А.4 Надання інформації................................................................................................................................41 Додаток В (обов’язковий) Мембранні лічильники газу, забезпечені вмонтованим пристроєм перетворювання температури................................42 В.1 Сфера застосування...........................................................................................................................42 В.2 Метрологічні характеристики............................................................................................................42 В.З Марковання ..........................................................................................................................................46 Додаток С (обов’язковий) Випробування для лічильників, які застосовують у відкритих місцях.........47 С.1 Вологість....................................................................................................................................................47 С.2 Вплив погодних чинників.....................................................................................................................47 Додаток ZA (довідковий) Взаємозв’язок між положеннями EN 1359:2017 та основними вимогами Директиви 2014/32/EU на засоби вимірювання.48 Бібліографія.......................................................................................................................................................................53 Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних європейським та міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті..........................................................................53 ДСТУ EN 1359:2020 НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП Цей національний стандарт ДСТУ EN 1359:2020 (EN 1359:2017, IDT) «Лічильники газу. Лічильники газу мембранні», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо EN 1359:2017 (версія en) «Gas meters — Diaphragm gas meters». Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК146 «Матеріали, обладнання, технології і споруди для нафтогазової промисловості». Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ EN 1359:2012 «Лічильники газу мембранні. Загальні технічні умови (EN 1359:1998/А1:2006, IDT)», який технічно застарів і не відповідає європейським вимогам. У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України. До стандарту внесено такі редакційні зміни: — слова «цей європейський стандарт», «цей документ» замінено на «цей стандарт»; — структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України; — у розділі «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою; — з «Європейської передмови» до EN 1359:2017 у цей «Національний вступ» внесено все, що безпосередньо стосується цього стандарту; — познаки одиниць фізичних величин відповідають вимогам серії стандартів ДСТУ ISO 80 000 «Величини та одиниці»; — долучено довідковий додаток НА (Перепік національних стандартів України, ідентичних європейським та міжнародним нормативним документам, посилання на які є в цьому стандарті). Основні суттєві відмінності між EN 1359:2017 та попередньою редакцією EN 1359:1998: — установлено відповідність з MID 2014/32/EU щодо заявлених похибок того самого знака та випробування на Qmin за мінімальної і максимальної заявлених температур газу; — реструктуровано захист від корозії; — переглянуто випробування на витривалість побутових лічильників для кращого відображення строку служби; — внесено положення щодо лічильників з електронними відліковими пристроями та вмонтованими клапанами, а також вимоги щодо додаткових функцій, як подано в EN 16314; — додано випробування етикеток на адгезію. Додаток В переглянуто для встановлення додаткових вимог щодо лічильників, оснащених умонтованим пристроєм перетворювання температури газу. ISO 7005-1, на який є посилання в цьому стандарті, в Україні прийнято як ДСТУ ISO 7005-1:2005. Наразі чинний ISO 70051:2011, який в Україні не прийнято як національний стандарт. EN ISO 228-1, EN ISO 4892-2:2013, ISO 834-1 та ASTM D1003, на які є посилання в цьому стандарті, не прийнято в Україні як національні. Копії нормативних документів, посилання на які є в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів. VI ДСТУ EN 1359:2020 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ЛІЧИЛЬНИКИ ГАЗУ Лічильники газу мембранні GAS METERS Diaphragm gas meters Чинний від 20214)6-01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт установлює вимоги та методи випробування для конструкції, характеристик, без­ печності й виробництва мембранних лічильників газу класу точності 1,5 (далі—лічильників). Цей стандарт поширюється на лічильники з коаксіальним одиничним трубним або двотрубним з’єднаннями, які вико­ ристовують для вимірювання об’ємів паливних газів, що є в межах випробувальних газів 1-го, 2-го та 3-го сімейств, описаних в EN 437. Цей стандарт охоплює лічильники з максимальним робочим тиском, що не перевищує 0,5 бар, та максимальними фактичними витратами, що не перевищують 160 м3 - год-1, за мінімального діапазону температур навколишнього середовища від мінус 10 °С до 40 °С та діапазону температур газу, визначеного виробником, мінімальне значення якого становить 40 К. Цей стандарт поширюється на лічильники з умонтованим пристроєм перетворювання температури чи без нього, встановлені в місцях, які піддаються вібрації та ударам низького рівня (див. клас М1 в 1.3.2 (а) додатка 1 MID). Стандарт також поширюється на лічильники, які використовують у: — закритих місцях (усередині або зовні приміщень із захистом, що визначив виробник) в умовах вологості з конденсацією чи без конденсації; або, якщо визначив виробник: — відкритих місцях (зовні приміщень без будь-якого покриву) в умовах вологості з конденсацією чи без конденсації; — місцях з електромагнітними перешкодами, подібними до перешкод, які можуть виникати в житлових, торгових та легких промислових будівлях (див. клас Е1 в 1.3.3 (а) додатка 1 MID). Якщо не зазначено іншого, то весь тиск, про який ідеться в цьому стандарті, — надлишковий тиск. Вимоги до електронних відлікових пристроїв, акумуляторів, клапанів, умонтованих у лічильник, та інших додаткових функцій надано в EN 16314. Якщо в конкретному випробуванні не вказано іншого, то випробування проводять на лічильниках, що мають пристрої з додатковими функціями, визначеними виробником. Розділи 1—9 та додатки В і С стосуються лише конструкції та випробувань типу. Примітка. Під час розробляння цього стандарту враховано зміст публікації OIML «Міжнародна рекомендація R 137». Якщо конкретних вимог до випробувального обладнання не встановлено, то засоби, які використовують, має бути простежено до національного або міжнародного еталону, а непевність (2а) має бути менше ніж 1/5 максимального значення параметра, який потрібно випробовувати. Для диференційних результатів збіжність (2а)/роздільна здатність має бути менше ніж 1/5 максимального значення параметра, який потрібно випробовувати. 1 ДСТУ EN 1359:2020 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Наведені нижче нормативні документи необхідні для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами). EN 549 Rubber materials for seals and diaphragms for gas appliances and gas equipment EN 16314:2013 Gas meters —Additional functionalities EN 60730-1:2011 Automatic electrical controls for household and similar use — Part 1: General requirements (IEC 60730-1:2011) EN ISO 228-1 Pipe threads where pressure-tight joints are not made on the threads — Part 1: Dimensions, tolerances and designation (ISO 228-1) EN ISO 1518-1 Paints and varnishes — Determination of scratch resistance — Part 1: Constant-loading method (ISO 1518-1) EN ISO 2409 Paints and varnishes — Cross-cut test (ISO 2409) EN ISO 2812-1:2007 Paints and varnishes — Determination of resistance to liquids — Part 1: Immersion in liquids other than water (ISO 2812-1:2007) EN ISO 4628-2 Paints and varnishes — Evaluation of degradation of coatings — Designation of quantity and size of defects, and of intensity of uniform changes in appearance — Part 2: Assessment of degree of blistering (ISO 4628-2) EN ISO 4628-3:2016 Paints and varnishes — Evaluation of degradation of coatings — Designation of quantity and size of defects, and of intensity of uniform changes in appearance — Part 3: Assessment of degree of rusting (ISO 4628-3:2016) EN ISO 4892-2:2013 Plastics — Methods of exposure to laboratory light sources — Part 2: Xenon-arc lamps (ISO 4892-2:2013) EN ISO 6270-1 Paints and varnishes — Determination of resistance to humidity — Part 1: Continuous condensation (ISO 6270-1) EN ISO 6272-2 Paints and varnishes — Rapid-deformation (impact resistance) tests — Part 2: Falling­ weight test, small-area indenter (ISO 62722) EN ISO 9227:2012 Corrosion tests in artificial atmospheres — Salt spray tests (ISO 9227) EN ISO 11664-4 Colorimetry — Part 4: CIE 1976 L*a*b* Colour space (ISO 11664-4) ISO 834-1 Fire-resistance tests — Elements of building construction — Part 1: General requirements ISO 5168 Measurement of fluid flow — Procedures for the evaluation of uncertainties ISO 7005-1:2011 Pipe flanges — Part 1: Steel flanges for industrial and general service piping systems ASTM D1003 Standard Test Method for Haze and Luminous Transmittance of Transparent Plastics. НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ EN 549 Гума для ущільнювачів і мембран газових приладів та газового обладнання EN 16314:2013 Лічильники газу. Додаткові функції EN 60730-1:2011 Пристрої автоматичні електричні керувальні побутового та аналогічного призначення. Частина 1. Загальні вимоги (ІЕС 60730-1:2011) EN ISO 228-1 Нарізі трубні, в яких герметично-ущільнені з’єднання виконано без нарізі. Частина 1. Розміри, допустимі відхили та позначення (ISO 2281) EN ISO 1518-1 Фарби та лаки. Визначення стійкості до дряпання. Частина 1. Метод постійного навантаження (ISO 1518-1) EN ISO 2409 Фарби та лаки. Метод решітчастих надрізів (ISO 2409) EN ISO 2812-1:2007 Фарби та лаки. Визначення стійкості до рідин. Частина 1. Занурення в рідини, крім води (ISO 2812-1:2007) EN ISO 4628-2 Фарби та лаки. Оцінювання руйнування покривів. Позначення кількості та розмірів дефектів, а також інтенсивності однорідних змін зовнішнього вигляду. Частина 2. Оцінювання ступеня утворення пухирців (ISO 4628-2) EN ISO 4628-3:2016 Фарби та лаки. Оцінювання руйнування покривів. Позначення кількості та розмірів дефектів, а також інтенсивності однорідних змін зовнішнього вигляду. Частина 3. Оцінювання ступеня ржавіння (150 46283:2016) EN ISO 4892-2:2013 Пластичні маси. Методи впливу лабораторних джерел світла. Частина 2. Ксенонові дугові лампи (ISO 4892-2:2013) 2 ДСТУ EN 1359:2020 EN ISO 6270-1 Фарби та лаки. Визначення вологостійкості. Частина 1. Безперервна конденсація (ISO 6270-1) EN ISO 6272-2 Фарби та лаки. Випробування на швидку деформацію (стійкість до удару). Частина 2. Випробування вантажем, що падає, індентор малої площі (ISO 6272-2) EN ISO 9227:2012 Випробування на корозію в штучних атмосферах. Випробування соляним туманом (ISO 9227) EN ISO 11664-4 Колориметрія. Частина 4. Колірний простір МКО 1976 L*a*b* (ISO 11664-4) ISO 834-1 Випробування на вогнестійкість. Елементи будівельних конструкцій. Частина 1. Загальні вимоги ISO 5168 Вимірювання витрати плинного середовища. Порядок оцінювання непевності ISO 7005-1:2011 Фланці трубні. Частина 1. Сталеві фланці для трубних систем промислового й загального обслуговування ASTM D1003 Стандартний метод випробування на помутніння та пропускання світла прозорих пластичних мас. З ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ ТА ПОЗНАКИ 3.1 Терміни та визначення понять Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять. 3.1.1 повітря (air) Повітря густиною приблизно 1,2 кг- м-3 3.1.2 об’ємний лічильник газу (gas volume meter) Засіб, призначений для вимірювання, запам’ятовування та відображення об’єму паливного газу, що проходить через нього 3.1.3 мембранний лічильник газу (diaphragm gas meter) Об’ємний лічильник газу, в якому об’єм газу вимірюють з використанням вимірювальних камер із перегородками, що деформуються 3.1.4 фактична витрата (actual flow rate) Витрата газу в умовах тиску й температури газу, що склалися на газорозподільній лінії, в якій установлено лічильник, на вході лічильника 3.1.5 робочий тиск (working pressure) Різниця між тиском газу на вході лічильника й атмосферним тиском 3.1.6 максимальний робочий тиск (maximum working pressure) Верхнє обмеження робочого тиску, на який розраховано лічильник, заявлене виробником і марковане на табличці з даними лічильника 3.1.7 утрата тиску (pressure absorption) Різниця між тиском, виміряним на вхідному та вихідному з’єднаннях лічильника під час роботи лічильника 3.1.8 зовнішня герметичність (external leak tightness) Герметичність газопровідних складових частин лічильника газу відносно атмосфери 3.1.9 похибка лічильника, Е (error of indication, Е) Значення, яке характеризує відношення, виражене у відсотках різниці між об’ємом, що показує лічильник, та об’ємом, що фактично пройшов через лічильник, до об'єму, що фактично пройшов через лічильник. Примітка 1. Похибку лічильника, у відсотках, обчислюють за таким рівнянням: де Ц — об’єм, що показує лічильник; Ус— об’єм, що фактично пройшов через лічильник З ДСТУ EN 1359:2020 3.1.10 нормальні умови застосування (normal condition of use) Умови, що стосуються роботи лічильника: — вхідний тиск, що не перевищує максимального робочого тиску (за наявності потоку газу чи без нього); — діапазон витрати газу; — діапазон температур навколишнього середовища та газу; — розподілений газ 3.1.11 стандартні умови (base condition) Певні умови (температура й тиск), до яких перетворюють об’єм газу 3.1.12 циклічний об’єм (cyclic volume) Об’єм газу, що відповідає робочому циклу лічильника газу. Примітка 1. Це означає, що всі рухомі складові частини лмильника, за винятком показувального пристрою та проміжних передавальних механізмів, наприкінці циклу повертаються у вихідне положення 3.1.13 розподілений газ (distributed gas) Газ, що є в певному місці 3.1.14 умови вимірювання (metering conditions) Умови, в яких перебуває газ у точці вимірювання. Примітка 1. Наприклад, температура й тиск виміряного газу 3.1.15 пристрій перетворювання температури (temperature conversion device) Пристрій, що перетворює виміряний об’єм у відповідний об’єм за стандартної температури газу. Примітка 1. Об’єм за стандартної температури газу Уь, в кубічних метрах (м3), задають рівнянням: (2) де V — об’єм за умов вимірювання, у кубічних метрах (м3); Т — температура газу за умов вимірювання, у Кельвінах (К); Ть — стандартна температура газу, у Кельвінах (К) 3.1.16 крива похибки лічильника (meter error curve) Графік залежності середньої похибки лічильника від фактичної витрати газу 3.1.17 лічильник класу точності 1,5 (class 1,5 meter) Лічильник, максимально допустима похибка (МДП) якого становить: ±3 %, де Qmin < Q < Qt та ±1,5%, fleQt7Qmax > Qmax. забезпечуючи, щоб витрати між кожним окремим випробуванням були різними (тобто недопустимо виконувати послідовні випробування за однієї й тієї самої витрати). Обчислюють три похибки лічильника за кожної з витрат за рівнянням, поданим у 3.1.9. Обчислюють середнє значення трьох похибок лічильника та реєструють результати у вигляді кривої похибки лічильника. с) Лічильник, що підлягає випробуванню, витримують щонайменше 4 год за температури випробувальної лабораторії для стабілізації температури та виконують випробування на визначання похибки лічильника, використовуючи повітря за лабораторної температури. Пропускають через лічильник, що випробовують, об’єм повітря, фактичний об’єм якого вимірюють простежуваним еталоном, та фіксують об’єм, вказаний на відпіковому пристрої лічильника. Мінімальний об’єм повітря, який має проходити через лічильник, що випробовують, зазначає виробник та погоджують з акредитованою випробувальною лабораторією. Виконують зазначене випробування тричі за кожної з витрат 0,1 Qmax, 0,4Qmax і Qm^, забезпечуючи, щоб витрати між кожним окремим випробуванням були різними (тобто недопустимо виконувати послідовні випробування за однієї й тієї самої витрати). Обчислюють три похибки лічильника за кожної з витрат за рівнянням, поданим у 3.1.9. Обчислюють середнє значення трьох похибок лічильника та реєструють результати у вигляді кривої похибки лічильника. d) Лічильник, що підлягає випробуванню, витримують щонайменше 4 год за температури випробувальної лабораторії для стабілізації' температури та виконують випробування на визначання похибки лічильника, використовуючи повітря за лабораторної температури. Пропускають через лічильник, що випробовують, об’єм повітря, фактичний об’єм якого вимірюють простежуваним еталоном, та фіксують об’єм, вказаний на відпіковому пристрої лічильника. Мінімальний об’єм повітря, який має проходити через лічильник, що випробовують, зазначає виробник та погоджують з акредитованою випробувальною лабораторією. Виконують зазначене випробування тричі за кожної з витрат Qmin, 0,1 Q^, 0,40^ і Qmax, забезпечуючи, щоб витрати між кожним окремим випробуванням були різними (тобто недопустимо виконувати послідовні випробування за однієї й тієї самої витрати). Обчислюють три похибки лічильника за кожної з витрат за рівнянням, поданим у 3.1.9. Обчислюють середнє значення трьох похибок лічильника та реєструють результати у вигляді кривої похибки лічильника. 5.2 Утрата тиску 5.2.1 Вимоги Середня утрата тиску лічильника впродовж не менше ніж одного циклічного об’єму з потоком по­ вітря густиною 1,2 кг- м~3 за витрати, що дорівнює Qmax, не повинна перевищувати значень, поданих у таблиці 3. 7 ДСТУ EN 1359:2020 Таблиця 3 — Утрата тиску Qmax, м3 • гад'1 Максимально допустимі значення для середньої утрати тиску початкові, мбар ресурсні, мбар Від 2,5 до 16 включно 2 2,2 Від 25 до 65 включно 3 3,3 100 та 160 4 4,4 5.2.2 Порядок випробування. Утрата тиску Подають на лічильник, який випробовують, потік повітря за витрати, що дорівнює Qmax, упродовж щонайменше 10 циклів. Вимірюють перепад тиску на лічильнику щонайменше для одного циклічного об’єму, використовуючи відповідний засіб вимірювання з точністю до 0,1 мбар. Відстань між точками випробування на тиск та з’єднаннями лічильника не повинна перевищувати трьох номінальних діаметрів з’єднання. Реєструють перепади тиску впродовж щонайменше одного циклу вимірювання та обчислюють середнє значення. 5.3 Поріг чутливості 5.3.1 Вимоги Під час випробування методом, поданим у 5.3.2, поріг чутливості не повинен бути більший, ніж подано в таблиці 4. Таблиця 4 — Поріг чутливості Qmax, м3 • ГОД'1 Максимальний поріг чутливості, дм3 ¦ год-1 2,5 3 4 та 6 5 10 8 16 та 25 13 40 20 65 та 100 32 160 50 5.3.2 Порядок випробування. Поріг чутливості Запускають лічильник, що випробовують, за Qmax на 10 хв, використовуючи повітря лабораторної температури. Примітка. Під час цього випробування метрологічних характеристик лічильника не перевіряють. Витримують лічильник, що випробовують, без протікання повітря впродовж 2—4 год. Мастильних матеріалів під час випробування не додають. Установлюють послідовно перед лічильником, що випробовують, засіб вимірювання витрати з відомою точністю та простежуваністю, а також пристрій регулювання витрати з точністю до двох знаків після коми. Перевіряють герметичність усієї випробувальної системи, після чого подають повітря за тем­ ператури навколишнього середовища до максимального тиску 2 мбар та підтримують витрату на рівні максимально допустимого порога чутливості. За цього максимального порога чутливості переконуються, що лічильник, який випробовують, постійно реєструє щонайменше один циклічний об’єм. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 8 ДСТУ EN 1359:2020 5.4 Метрологічна стабільність 5.4.1 Вимоги Похибки лічильника, виявлені за кожної із зазначених витрат під час випробування, не повинні відрізнятися більше ніж на 0,6 %. 5.4.2 Порядок випробування. Метрологічна стабільність Застосовуючи обчислені похибки лічильника, отримані під час проведення випробування на визначання початкової похибки лічильника відповідно до 5.1.2 а) за витрат 0,1Qmax, 0,2Qmax, 0,4Qmax, 0,7Qmax та Qmax, перевіряють, що для кожної витрати розкид шести окремих результатів був у межах 0,6 %. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 5.5 Перевантажувальна витрата 5.5.1 Вимоги Після впливу перевантажувальної витрати Qr, як подано в таблиці 1, похибка лічильника має залишатися в межах початкової МДП, зазначеної у таблиці 2. 5.5.2 Порядок випробування. Перевантажувальна витрата Подають на один лічильник повітря впродовж 1 год за витрати Qr. Визначають похибку лічильника, як зазначено в 5.1.2 с). Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 5.6 Умови та вологість 5.6.1 Вимоги Примітка. Методи випробування лічильників, придатних для застосування у відкритих місцях, подано в додатку С. Після випробування відповідно до 5.6.2 похибка лічильника має залишатися в межах початкової МДП, зазначеної у таблиці 2, а відліковий пристрій та марковання мають бути розбірливими. 5.6.2 Порядок випробування. Умови та вологість Випробування одного лічильника на визначання похибки лічильника проводять відповідно до 5.1.2 с), а потім згідно з EN ISO 6270-1 з тривалістю 120 год. Потім повторно проводять випробування лічильника на визначання похибки лічильника відповідно до 5.1.2 с) та візуально оглядають розбірливість відлікового пристрою і марковань. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 5.7 Вплив інших пристроїв, приєднаних до лічильника 5.7.1 Вимоги Якщо будь-який пристрій (наприклад, пристрій з додатковими функціями, охоплений EN 16314), дозволений виробником для приєднання до лічильника, впливає на метрологічні характеристики, то цей вплив має бути менше ніж 1/5 МДП. 5.7.2 Порядок випробування. Вплив інших пристроїв Проводять випробування одного лічильника десять разів на визначання похибки лічильника за Qt з варіюванням витрати між кожним випробуванням щонайменше на 0,050^. Потім приєднують впливовий пристрій до лічильника та визначають похибку лічильника за Qt знову десять разів. Обчислюють середнє значення для кожної групи результатів. Різниця між середніми значеннями двох похибок лічильника має бути менше ніж 1/5 МДП. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 5.8 Циклічний об’єм 5.8.1 Вимоги Циклічний об’єм будь-якого лічильника за стандартних умов має бути в межах ±5 % циклічного об’єму, зазначеного на табличці відлікового пристрою. 5.8.2 Порядок випробування. Циклічний об’єм Можливий діапазон циклічного об’єму визначають множенням значення об’єму, що відповідає одному повному оберту випробного елемента, чи знамення найменшої поділки шкапи на передатне число вимірювального пристрою до показувального пристрою, за крайнього передатного числа передатного механізму. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 9 ДСТУ EN 1359:2020 6 КОНСТРУКЦІЯ ТА МАТЕРІАЛИ 6.1 Загальні положення Додаткових мастильних матеріалів впродовж життєвого циклу лічильника не застосовують. З’єднання лічильника має бути оснащено відповідними неущільнювальними прокладками або заглушками для запобігання потраплянню сторонніх речовин під час транспортування та зберігання. Вимоги щодо виробництва лічильників подано в додатку А. 6.2 Стійкість до завад 6.2.1 Механічні завади 6.2.1.1 Вимога Лічильник має бути сконструйовано так, що наслідки будь-яких механічних завод, здатних вплинути на точність вимірювання, мають бути помітними як незворотне пошкодження лічильника або повіркових чи захисних познак. 6.2.1.2 Випробування Виконують візуальне оглядання. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.2.2 Електромагнітні завади Лічильник має відповідати вимогам, поданим у 4.1.2 EN 16314:2013. 6.3 Стійкість до пошкоджень 6.3.1 Загальні положення Лічильники, що відповідають вимогам 6.3, придатні для застосування в місцях, які піддаються вібрації та ударам низького рівня; наприклад, лічильники може бути встановлено на підлогу або прикріплено до легких опорних конструкцій та їх буде піддано незначним вібраціям і ударам, зокрема й пов’язаним з місцевими вибуховими роботами, забиванням паль або грюканням дверей тощо. 6.3.2 Корпус лічильника Зовнішня поверхня корпусу лічильника, що безпосередньо контактує з атмосферним повітрям, та внутрішня поверхня корпусу лічильника, що безпосередньо контактує з газом, мають бути достатньої товщини, щоб задовольняти вимоги цього стандарту. 6.3.3 Зовнішня герметичність 6.3.3.1 Вимоги За нормальних умов застосування лічильник має бути герметичним. Під час випробування відповідно до 6.3.3.2 не повинно спостерігатися витоку. 6.3.3.2 Порядок випробування. Зовнішня герметичність Випробування лічильника проводять у три етапи так: а) Створюють надлишковий тиск повітря у лічильнику, що випробовують, за нормальної лабораторної температури до 25 мбар та виконують випробування, подане в 6.3.3.2 а) чи 6.3.3.2 b). b) Потім створюють надлишковий тиск повітря у лічильнику, що випробовують, за нормальної лабораторної температури, який щонайменше в 1,5 рази вище від заявленого максимального робочого тиску і не нижче ніж 350 мбар, та виконують випробування відповідно до 6.3.3.2 а) або 6.3.3.2 Ь). с) Після цього дають тиску знизитися до атмосферного тиску, а потім знову створюють надлишковий тиск повітря у лічильнику, що випробовують, за нормальної лабораторної температури до 25 мбар та виконують випробування, описане у 6.3.3.2 а) або 6.3.3.2 b). На кожному етапі випробування: і) занурюють лічильник без відлікового пристрою у воду та спостерігають за можливим витоком упродовж ЗО с після вилучення пухирців повітря, які утворилися внаслідок виділень із води під час занурення, після цього жодного витоку не повинно спостерігатися; або іі) використовують будь-який аналогічний порядок, застосовуючи каліброване та сертифіковане випробувальне обладнання із заявленою роздільною здатністю та повною простежуваністю. Реєструють результати всіх трьох випробувань як пройшли/не пройшли перевірку. 10 ДСТУ EN 1359:2020 6.3.4 Стійкість до внутрішнього тиску 6.3.4.1 Вимоги Випробування на стійкість до внутрішнього тиску потрібно виконувати без переривання потоку газу, зокрема й із клапанами у відкритому положенні тощо. Під час випробування методом, поданим у 6.3.4.2, будь-яка залишкова деформація корпусу лічильника за відсутності тиску не повинна перевищувати 0,75 % початково виміряних лінійних розмірів. Після випробування корпус лічильника має залишатися герметичним відповідно до 6.3.3. 6.3.4.2 Порядок випробування. Стійкість до внутрішнього тиску Створюють надлишковий тиск повітря або води в лічильнику, що випробовують, за нормальної лабораторної температури, який щонайменше в 1,5 рази вищий від заявленого максимального робочого тиску і не нижче ніж 350 мбар. Витримують випробувальний тиск упродовж ЗО хв та знижують його до початкового значення. Переконуються, що швидкість підвищення або зниження тиску не перевищує 350 мбар - с-1. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.3.5 Ущільнення корпусу лічильника 6.3.5.1 Вимоги Якщо пошкодження будь-якого ущільнювача та/чи адгезиву може спричинити зовнішній витік, наприклад у місці з’єднання верхньої та нижньої частин корпусу лічильника, то для складових частин корпусу лічильника, що містять газ, має бути передбачено механічні засоби для ущільнення. 6.3.5.2 Порядок випробування. Ущільнення корпусу лічильника Проводять візуальне оглядання повністю складеного корпусу лічильника, щоб підтвердити наявність відповідних механічних засобів ущільнення. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.3.6 З’єднання 6.3.6.1 Положення 6.3.6.1.1 Вимоги Міжосьові відхили між з’єднаннями лічильників із двома змонтованими зверху трубними з’єднаннями мають бути в межах 1° від вертикалі відносно горизонтальної площини лічильника. Міжосьова відстань між з’єднаннями, виміряна на вільному кінці з’єднань, має бути в межах ±0,5 мм від номінальної міжосьової відстані або в межах ±0,25 % від номінальної міжосьової відстані залежно від того, яке з двох значень більше, та міжосьова непаралельність має бути в межах 1°. Вільні кінці з’єднань має бути розташовано на одному рівні в межах 2 мм або в межах 1 % номінальної міжосьової відстані з’єднань залежно від того, яке з двох значень більше, відносно горизонтальної площини лічильника. 6.3.6.1.2 Порядок випробування. Положення лічильника Виконують вимірювання, використовуючи відповідні засоби, здатні виконувати вимірювання з більшою точністю, ніж того вимагають у 6.3.6.1.1. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.3.6.2 Нарізі та фланці для одно- й двотрубних лічильників 6.3.6.2.1 Вимоги Нарізі нарізевих з’єднань лічильника на двотрубних лічильниках мають бути такими, як зазначив виробник лічильника. Розміри фланців фланцевих з’єднань лічильника мають відповідати одному з типів фланців, поданих у таблиці 10 ISO 70051:2011, як заявив виробник лічильника. Примітка. Потрібно зазначити, що розміри, взяті з таблиці 10 ISO 70051:2011 (для PN таблиці 10), означають, що лічильник розраховано не лише на 10 бар. З’єднання лічильників, що мають коаксіальне одиничне трубне з'єднання, мають бути відповідно до рисунків 1а чи 1b. 11 ДСТУ EN 1359:2020 Qmax, м3 - ГОД”1 d2 гіз гі« гі5 h AF <10 G2 54 46 32 26 g+3 У 0 65 16/25 G2% 76,5 63 48 41 9+4 90 а Позначення нарізі згідно з EN ISO 228-1. 1а) Коаксіальні одиничні трубні ґвинтові з'єднання 12 ДСТУ EN 1359:2020 h di d2 ^3 м-------------------- I d4 I Qmax» м3 • ГОД'1 di d2 d< de dj Кількість отворів (d-) k Кількість отворів для болтів 40 98 82 60 50 12 75 2,6 3 125 4 65 158 114 82,5 68 18 139 3 3 180 8 100 188 133 95 77 18 160 3 3 210 8 160 240 194 133 113 22 217 3 4 270 8 1 b) Коаксіальні одиничні трубні фланцеві з'єднання Умовні познаки: d — діаметр зазначеного розміру; k — відстань між центрами отворів болтів; 1 — ущільнення отвору; AF — переріз головки ґвинта; h — висота зазначеного розміру. Рисунок 1 — Коаксіальні одиничні трубні з'єднання 13 ДСТУ EN 1359:2020 6.3.6.2.2 Порядок випробування. Нарізі та фланці для одно- й двотрубних лічильників Вимірювання проводять з використанням відповідних засобів, здатних виконувати вимірювання з більшою точністю, ніж того вимагають у 6.3.6.2.1. 6.3.6.3 Міцність 6.3.6.3.1 Скручувальний момент 6.3.6.3.1.1 Вимоги З’єднання лічильника піддають впливу відповідного скручувального моменту, зазначеного в таблиці 5, відповідно до 6.3.6.3.1.2, після цього з’єднання має відповідати таким вимогам: — зовнішня герметичність (див. 6.3.3); —будь-яка залишкова деформація з'єднання лічильника під час провертання не повинна перевищувати 2°. Таблиця 5 — Скручувальний та згинальний момент Номінальний діаметр з'єднання Значення скручувального моменту, Н * м Згинальний момент, М, Н ¦ м дюйми DN у2 15 50 10 % 20 80 20 1 25 110 40 1 % 32 110 40 1 1/2 40 140 60 2 50 170 60 2У2 65 170 60 3 80 170 60 4 100 170 60 5 125 170 60 6.3.6.3.1.2 Порядок випробування. Скручувальний момент Надійно закріплюють корпус лічильника, що випробовують, та застосовують відповідне значення скручувального моменту до кожного з’єднання почергово, використовуючи відповідний динамометричний ключ. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.3.6.3.2 Згинальний момент 6.3.6.3.2.1 Вимоги Кожний лічильник піддають впливу згинального моменту, поданого в таблиці 5, відповідно до 6.3.6.3.2.2, при цьому під час випробування і після нього лічильник має залишатися герметичним відповідно до 6.3.3. Перед проведенням випробування на згинальний момент лічильник випробовують методом, поданим у 5.1.2 d). Після проведення випробування залишкова деформація з’єднань не повинна перевищувати 5°. Потім після проведення випробування на згинальний момент лічильник випробовують методом, поданим у 5.1.2 d). Похибка лічильника має бути в межах допустимих обмежень ресурсної МДП, поданих у таблиці 2. 6.3.6.3.2.2 Порядок випробування. Згинальний момент Жорстко закріплюють лічильник, що випробовують, за одне з його з’єднань (див. рисунки 2 а) та 2 Ь)) й піддають впливу відповідного згинального моменту впродовж 2 хв. Використовують різні лічильники для випробування(-ань) бічної поверхні та для випробування передньої і задньої поверхонь. У разі, якщо лічильник, що випробовують, є двотрубним лічильником, то повторюють випробування на згинальний момент бічної поверхні на іншому з’єднанні лічильника, але для випробування передньої та задньої поверхонь лічильник закріплюють за обидва з’єднання. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 14 ДСТУ EN 1359:2020 /////////////////, а) Двотрубне з’єднання /////////////////, b) Коаксіальне з'єднання Умовні познаки: 1 — бічна поверхня; 2 — передня та задня поверхні; М — згинальний момент. Рисунок 2 — Схематичне розташування для випробування на згинальний момент 6.3.7 Стійкість до вібрації 6.3.7.1 Вимоги Стійкість до вібрації визначають під час дії вібрації на лічильник, що випробовують, використовуючи електродинамічний вібратор. Лічильник має залишатися герметичним та його похибка має бути в межах початкових МДП, поданих у таблиці 2, перед та після проведення випробування на стійкість до вібрації, описаного в 6.3.7.2. 6.3.7.2 Установка Для випробування використовують установку, описану на рисунку 3. 15 ДСТУ EN 1359:2020 Умовні познаки: 1 — електрометричний підсилювач, який використовують для формування вихідного сигналу з п’єзоелектричного перетворювача (2); 2 — акселерометр (п’єзоелектричний перетворювач); З — лічильник, що випробовують, (вертикальна площина), встановлений на шпинделі електродинамічного вібратора (5); За) — лічильник, що випробовують (передня та задня площини); ЗЬ) — лічильник, що випробовують (бічна площина); 4 — автоматичний керувальний збуджувач вібрації, що застосовують у режимі розгортання, за якого частота циклічно змінюється між парою вибраних частот, поступово збільшуючись та зменшуючись; б — електродинамічний вібратор, який урухомлюється посиленою синусоїдною хвилею від генератора напруги. Примітка. Головка вібратора може повертатися на 90° для передньої, задньої та бічної площин (див. За) та ЗЬ)); 6 — підсилювач потужності для посилення потужності акселерометра. Рисунок 3 — Схематичне зображення установки для випробування на стійкість до вібрації 6.3.7.3 Порядок випробування Проводять випробування на визначення похибки лічильника, зазначене в 5.1.2 с), щоб переконатися, що точність лічильника, який випробовують, міститься в межах початкових максимально допустимих похибок, поданих у таблиці 2, та підтверджують, що лічильник, який випробовують, герметичний, виконуючи випробування, описане в 6.3.3. Закріплюють лічильник, що випробовують, на випробувальний вібростенд, як показано на рисунку З, використовуючи горизонтальний затискач у верхній частині лічильника. Зусилля затискання має бути достатнім для підтримування лічильника, що випробовують, не спричиняючи пошкоджень та спотворень корпусу лічильника. Піддають лічильник, що випробовують, частоті розгортки від 10 Гц до 150 Гц (±5 %) зі швидкістю розгортки 1 октава за хвилину і піковим прискоренням 2gn (±5 %) для 20 розгорток у вертикальній площині, 20 розгорток — у передній і задній площині та 20 розгорток — у бічній площині. Амплітуду переміщення має бути обмежено 0,35 мм. Повторно перевіряють похибку лічильника, що випробовують, виконуючи випробування, подане в 5.1.2 с), та підтверджують герметичність, виконуючи випробування, описане в 6.3.3.2 Примітка. Октава — це смуга частот, у якій верхня межа частоти смуги точно вдвічі більша за нижню межу, наприклад від 10 Гц до 20 Гц, від 20 Гц до 40 Гц, від 40 Гц до 80 Гц та від 80 Гц до 160 Гц. Тому час, необхідний для розгортки від 10 Гц до 100 Гц зі швидкістю розгортки 1 октава за хвилину, становить 3 хв 15 с. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 16 ДСТУ EN 1359:2020 6.3.8 Стійкість до удару 6.3.8.1 Вимоги Після впливу ударного навантаження, використовуючи метод, описаний у 6.3.8.2 та 6.3.8.3, лічильник має залишатися герметичним під час випробування відповідно до 6.3.3. 6.3.8.2 Установка Випробувальна установка містить ударний елемент із загартованої сталі з напівсферичним наконечником та жорстку трубу з гладкою внутрішньою поверхнею, по якій ударний елемент може вільно ковзати (див. рисунок 4). Умовні познаки: 1 — жорстка труба з гладкою внутрішньою поверхнею; 2 — ударний елемент із загартованої сталі з напівсферичним наконечником, маса 3 кг; З — радіальний зазор ((0,5 ± 0,25) мм); 4 — вентиляційний отвір; 5 — рівень лічильника; h — висота над ділянкою для випробування (див 6.3.8.3), мм. Рисунок 4 — Установка для випробування на стійкість до удару Загальна маса ударного елемента становить 3 кг. Є два розміри наконечника ударного елемента, один із радіусом 1 мм, а другий — 4 мм (див. рисунок 5). 17 ДСТУ EN 1359:2020 Розміри в міліметрах Умовні познаки: 1 — ударний елемент, загальна маса 3 кг; 2 — наконечник зі сталі, кут 30° ± 2°; З — кулька із загартованої сталі; радіус /-1 = 1 мм, радіус R4 - 4 мм. Рисунок 5 — Типові ударні елементи з напівсферичними наконечниками, які використовують для випробування на стійкість до удару 6.3.8.3 Порядок випробування Під час випробування використовують наконечники ударного елемента кожного з розмірів та не піддають удару будь-яку випробну ділянку будь-якого одного зразка лічильника більше ніж один раз. Якщо вибрано одну й ту саму ділянку для випробування наконечників ударного елемента кожного з розмірів, то використовують другий зразок лічильника. Під час кожного удару лічильник, що випробовують, з передбаченою ділянкою удару міцно закріплюють на твердій основі. Передбаченою ділянкою може бути будь-яка ділянка корпусу лічильника за умови, що ударний елемент може влучити в корпус перпендикулярно до вибраної площини. Кінець напрямної труби поміщають на вибрану ділянку удару лічильника, що випробовують. Дають змогу ударному елементу вільно та вертикально проходити через трубу на ділянку для випробування. Наконечник ударного елемента падає з висоти h, мм, над ділянкою для випробування, причому: а) для ударного елемента з наконечником радіусом 1 мм h дорівнює 100 мм, ударна енергія становить З Дж; та b) для ударного елемента з наконечником радіусом 4 мм h дорівнює 175 мм, ударна енергія становить 5 Дж. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.3.9 Стійкість до неправильного поводження 6.3.9.1 Вимоги Лічильник має витримувати дії з навантаженням та розвантаженням, які застосовують під час його транспортування і встановлення. Перед випробуванням відповідно до 6.3.9.2 лічильник, що випробовують, має відповідати таким вимогам: 18 ДСТУ EN 1359:2020 а) після випробування відповідно до 5.1.2 с) похибки лічильника містяться в межах початкової МДП, поданої в таблиці 2; b) після випробування відповідно до 5.2.2 утрата тиску міститься в межах допустимих значень початкової максимально допустимої втрати тиску, поданих у таблиці 3; с) після випробування відповідно до 6.3.3.2 має бути задоволено вимоги 6.3.3.1 щодо зовнішньої герметичності. Після проходження випробування на неправильне поводження, описане в 6.3.9.2, лічильник, що випробовують, має відповідати таким вимогам: і) під час повторного випробування відповідно до 5.1.2 с) похибки лічильника містяться в межах допустимих обмежень ресурсної МДП, поданих у таблиці 2; іі) під час повторного випробування відповідно до 5.2.2 середня утрата тиску має бути в межах ресурсного максимально допустимого значення, поданого в таблиці 3; ііі) під час повторного випробування відповідно до 6.3.3.2 лічильник продовжує задовольняти вимоги щодо зовнішньої герметичності, подані в 6.3.3.1. 6.3.9.2 Порядок випробування. Стійкість до неправильного поводження Тримають лічильник, що випробовують, без паковання прямо (у горизонтальній площині) та відпускають вертикально без зусилля на рівну тверду горизонтальну поверхню з висоти, поданої у таблиці 6. Надані висоти є відстанями від нижньої частини лічильника, що випробовують, до поверхні, на яку він падає. Таблиця 6 — Висота падіння Qmax, м3 - ГОД-1 Висота для відпускання, м До 10 0,5 Від 16 до 65 0,3 Від 100 до 160 0,2 Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.4 Захист від корозії 6.4.1 Загальні вимоги Лічильники, на які має бути нанесено декоративні покриви (тобто покриви, не призначені для захисту від корозії), потрібно випробовувати перед нанесенням покривів. Ці декоративні покриви не повинні негативно впливати на стійкість лічильника до корозії. Усі частини лічильника мають бути здатні чинити опір будь-яким корозійним речовинам, що містяться у внутрішній та зовнішній атмосфері, на вплив яких можна очікувати за звичайних умов зберігання та використання. Усі випробування має бути виконано безпосередньо на складових частинах, що контактують з газом, або на пластинках зразка. Пластинки зразка використовують замість складових частин, якщо після нанесення захисного фінішного обробляння не виконують жодних операцій формування. Пластинки зразка, якщо їх використовують, мають бути розміром 100 мм х 100 мм, при цьому їх товщина має відповідати товщині складової частини, яку вони замінюють. Фінішне обробляння виробів, що постачають для випробування, має бути повністю сухим та затверділим. Впливу корозії на краях або на відстані до 2 мм від краю на пластинках зразка не враховують, якщо складова частина, яку замінюють, не має відкритих країв під час установлення в готовий лічильник. 6.4.2 Зовнішня корозія 6.4.2.1 Стійкість захисного покриву до подряпин Під час випробування методом, поданим в EN ISO 1518-1, із зусиллям 19,5 Н базовий матеріал, схильний до корозії, не повинен піддаватися впливу. Якщо металевий захисний покрив нанесено безпосередньо на металеву поверхню, то індикатор має загорятися без будь-якого проникнення поверхні. В цьому разі поверхню потрібно візуально оглянути на наявність проникнення. 19 ДСТУ EN 1359:2020 6.4.2.2 Адгезія захисного покриву Під час випробування методом, поданим в EN ISO 2409, результат випробування має бути менше ніж два бали за класифікацією, поданою в EN ISO 2409. 6.4.2.3 Стійкість захисного покриву до удару Під час випробування методом, поданим в ISO 6272-2, на стійкість до удару, застосовуючи висоту падіння 0,5 м та з глибиною вдавлювання, обмеженою 2,5 мм, не повинно бути розтріскування чи втрати адгезії захисного покриву. Упродовж випробування поверхня проби для випробування, яка зазвичай є зовнішньою поверхнею лічильника, має бути звернена догори. 6.4.2.4 Хімічна стійкість захисного покриву Під час випробування відповідно до розділу 8 EN ISO 2812-12007, використовуючи період випробування 168 год, результат випробування має бути менший, ніж зазначений як співвідношення кількість 2/розмір 2, надане в EN ISO 4628-2, а ступінь корозії базового матеріалу не повинний бути більший, ніж зазна­ чений як Rj1 у таблиці 1 EN ISO 4628-3:2016. Потрібно використовувати рідини, зазначені в А.2.2 та А.3.1 EN ISO 2812-1:2007, а також 5-відсотковий водний розчин солей натрію сульфатованого первинного спирту широкої фракції з довжиною ланцюга С9—С13 і значенням pH від 6,5 до 8,5. в.4.2.5 Стійкість до соляного туману Зразком, який використовують для цього випробування, може бути повністю укомплектований лічильник для типорозмірів лічильника з витратою Qmax до 10 м3 - год'1 включно або представницькі частини лічильника, що містять щонайменше одне з’єднання, для типорозмірів лічильників з більшою витратою. Під час випробування згідно з EN ISO 9227, використовуючи розчин солі зі значенням pH, вказаним у 3.2.2 EN ISO 9227:2012 (випробування нейтральним соляним туманом), зразок піддають впливу соляного туману впродовж 500 год, а ступінь корозії базового матеріалу не повинен бути більше, ніж зазначений як R,1 у таблиці 1 EN ISO 4628-3:2016. 6.4.2.6 Стійкість до вологості Зразком, який використовують для цього випробування, може бути повністю укомплектований лічильник для типорозмірів лічильника з витратою Qmax до 10 м3 • год-1 включно або представницькі частини лічильника, що містять щонайменше одне з’єднання для типорозмірів лічильників з більшою витратою. Під час випробування згідно з EN ISO 6270-1, застосовуючи тривалість випробування 500 год, будь-яке утворення пухирців на покриві має бути меншим, ніж зазначене як співвідношення кількість 2/розмір 2, надане в EN ISO 4628-2, а ступінь корозії базового матеріалу не повинен бути більший, ніж зазначений як R,1 у таблиці 1 EN ISO 4628-3:2016. Випробування потрібно виконувати на представницьких частинах лічильника, наприклад на частинах, виготовлених методом глибокого витягування, які можна вирізати із лічильника-зразка. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.4.3 Внутрішня корозія 6.4.3.1 Адгезія захисного покриву Під час випробування відповідно до 6.4.2.2 результат випробування має бути менше ніж 2 бали за класифікацією, поданою в EN ISO 2409. 6.4.3.2 Стійкість захисного покриву до удару Під час випробування відповідно до 6.4.2.3 не повинно бути розтріскування або втрати адгезії захисного покриву на поверхні, яка зазвичай є внутрішньою поверхнею. 6.4.3.3 Хімічна стійкість захисного покриву Під час випробування відповідно до 6.4.2.4 утворення пухирців на захисному покриві має бути меншим, ніж зазначене як співвідношення кількість 2/розмір 2, надане в EN ISO 4628-2, а ступінь корозії базового матеріалу не повинен бути більший, ніж зазначений як R,1 у таблиці 1 EN ISO 4628-3:2016. 6.4.3.4 Стійкість до вологості Під час випробування відповідно до Є.4.2.6, застосовуючи тривалість випробування 48 год, будь-яке утворення пухирців на покриві має бути меншим, ніж зазначене як співвідношення кількість 2/розмір 2, надане в EN ISO 4628-2, а ступінь корозії базового матеріалу не повинен бути більший, ніж зазначений як Rj1 у таблиці 1 EN ISO 4628-3:2016. 20 ДСТУ EN 1359:2020 6.5 Стійкість до температурного діапазону під час зберігання 6.5.1 Вимоги До й після випробування відповідно до 6.5.2 похибка лічильника має бути в межах початкової МДП, поданих у таблиці 2. 6.5.2 Порядок випробування. Стійкість до температурного діапазону під час зберігання Для кожного лічильника, що випробовують (див. таблицю 10): — Упродовж принаймні 2 год доводять лічильник, що випробовують, до температури мінус 20 °С або нижче, якщо це заявив виробник, та витримують за цієї температури впродовж 3 год без пропускання через нього газу. — Упродовж принаймні 2 год повертають лічильник, що випробовують, до нормальної температури навколишнього середовища у лабораторії та випробовують його відповідно до 5.1.2 с). — Упродовж принаймні 2 год доводять лічильник, що випробовують, до температури 60 °С або вище, якщо це заявив виробник, та витримують за цієї температури впродовж 3 год без пропускання через нього газу. — Упродовж принаймні 2 год повертають лічильник, що випробовують, до нормальної температури навколишнього середовища у лабораторії та випробовують його відповідно до 5.1.2 с). Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.6 Додаткові особливості 6.6.1 Точка вимірювання тиску 6.6.1.1 Вимоги Якщо точку вимірювання тиску передбачено на лічильнику, то: — її має бути зафіксовано механічними засобами (тобто використовують не лише припій, пайку чи адгезив); — діаметр отвору в точці вимірювання тиску має бути менше ніж 1 мм; та — після проведення випробування, зазначеного в 6.6.1.2, лічильник має залишатися герметичним під час випробування відповідно до 6.3.3.2. 6.6.1.2 Порядок випробування. Точка вимірювання тиску Вимірюють діаметр отвору в точці вимірювання тиску. Випробовують лічильник на герметичність відповідно до 6.3.3.2. Прикладають крутний момент 8 Н • м до корпусу точки вимірювання тиску за годинниковою стрілкою та проти годинникової стрілки, а потім припиняють. Відпускають масу 0,5 кг з висоти 250 мм по вертикально розташованій трубі максимального діаметра 40 мм на зовнішній край корпусу з діаметром точки вимірювання тиску. Повторно перевіряють лічильник, що випробовують, на герметичність відповідно до 6.3.3.2. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.6.2 Електроізолювальні опори 6.6.2.1 Вимоги Якщо на лічильнику передбачено електроізолювальні опори, то їх має бути щонайменше чотири, та мінімальний зазор біля основи лічильника, який вони забезпечують, має становити 5 мм. Після проведення випробування, зазначеного в 6.62.2, виміряний електричний опір має бути не менше ніж 100 кОм. Під час проведення випробування напругою 650 В змінного струму, зазначеного в 6.6.2.2, не повинно бути пробою ізоляції. 6.6.2.2 Порядок випробування. Електроізолювальні опори Розміщують лічильник, що випробовують, на плоскій металевій пластині та застосовують потенціал 500 В постійного струму між металевою пластиною та кожним з’єднанням лічильника почергово впродовж 60 с. Вимірюють електричний опір між металевою пластиною та кожним з’єднанням послідовно. Потім застосовують потенціал 650 В змінного струму між металевою пластиною та кожним з’єднанням лічильника послідовно впродовж 60 с. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 21 ДСТУ EN 1359:2020 6.6.3 Магнітна муфта відлікового пристрою 6.6.3.1 Вимоги Якщо на лічильнику передбачено магнітну муфту відлікового пристрою, то передавання крутного моменту блоком магнітної муфти має бути принаймні втричі більше, ніж потрібно для урухомлення відлікового пристрою, коли всі цифри відлікового пристрою задіяно (тобто під час переходу від усіх «9» до всіх «0»), а також під час вимірювання після того, як відліковий пристрій зареєстрував еквівалентний об’єм газу, що пройшов через лічильник упродовж усього періоду будь-якого випробування лічильника на витривалість. Примітка. Додаткові пристрої, такі як геркони, вважають частиною відлікового пристрою. 6.6.3.2 Порядок випробування. Магнітна муфта відлікового пристрою Запускають новий укомплектований відліковий пристрій, який постачає виробник, з показами, що приблизно становлять усі «9» без урахування показу, що дорівнює еквівалентному об’єму газу, який проходить через лічильник упродовж випробування на витривалість. Випробування виконують доки, доки покази не будуть усі «9». Вимірюють крутний момент, потрібний для переміщення муфти відлікового пристрою в положення всіх «0». Порівнюють цей виміряний крутний момент із наявним крутним моментом блока магнітної муфти лічильника, що випробовують. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.6.4 Пристрої для запобігання реєструванню зворотного потоку 6.6.4.1 Вимоги Лічильники, обладнані пристроєм для запобігання реєструванню зворотного потоку, не повинні допускати реєстрування більше ніж п’ять циклічних об’ємів під час впливу зворотного потоку. 6.6.4.2 Порядок випробування. Пристрої для запобігання реєструванню зворотного потоку Звертають увагу на відліковий пристрій лічильника, що випробовують. Приєднують джерело тиску 20 мбар на виході лічильника, а вихід лічильника залишають відкритим в атмосферу. Спостерігають за відліковим пристроєм доти, доки не припиниться зменшення, та знову звертають увагу на покази відлікового пристрою. Обчислюють реєстрування зворотного потоку як різницю між початковим та кінцевим показами відлікового пристрою. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.6.5 Пристрої для запобігання зворотному потоку 6.6.5.1 Вимоги Лічильники, обладнані пристроєм для запобігання зворотному потоку, не повинні пропускати зворотний потік більше ніж 2,5 % Qmax (наприклад, для лічильника з Qmax = 6 м3 • год-1 зворотний потік не повинен перевищувати 0,15 м3 • год-1). 6.6.5.2 Порядок випробування. Пристрої для запобігання зворотному потоку Приєднують джерело тиску на виході лічильника через пристрій вимірювання витрати, щоб тиск на виході лічильника становив 20 мбар із входом лічильника, відкритим в атмосферу. Вимірюють середній зворотний потік через лічильник, що випробовують, використовуючи пристрій вимірювання витрати. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 6.6.6 Стійкість до високих температур 6.6.6.1 Вимоги Якщо виробник заявляє, що лічильник стійкий до високих температур, то лічильник має відповідати наданим нижче вимогам та має бути марковано відповідно до 8.1. Перед випробуванням на стійкість до високої температури виймають акумулятор. Примітка. Щоб запобігти закупорюванню вихідних з'єднань через конденсацію матеріалів, яка виникає на внутрішніх складових частинах лічильника, що випробовують, бажано проводити випробування на порожньому корпусі лічильника, який у такому вигляді постачає виробник. Якщо це неможливо, то вихідну трубу апарата може бути нахилено вниз та запобіжний кран для видалення продуктів конденсації встановлено перед випускним клапаном. Під час випробування відповідно до в.6.6.2 швидкість витоку з корпусу лічильника не повинна перевищувати 150 дм3 ¦ год-1 для типорозмірів лічильників із Qmax не більше ніж 40 м3 ¦ год-1 або 450 дм3 • год-1 для типорозмірів лічильників із Qmax не менше ніж 65 м3 • год-1. 22 ДСТУ EN 1359:2020 6.6.6.2 Обладнання Піч, здатна забезпечувати підвищення температури навколишнього середовища відповідно до кривої, визначеної в ISO 834-1. Внутрішні розміри печі мають забезпечувати встановлення лічильника, що випробовують, та його з'єднувачів в тих самих положеннях, як і під час практичного застосування. Регулятор тиску, забезпечує підтримування постійного тиску, що дорівнює 100 мбар, упродовж повного випробування. Умовні познаки: 1 — манометр; 2 — випускний клапан; з—вхід; 4 — регулятор тиску; 5 — лічильник для перевірення; 6 — клапан продування повітрям; 7 — лічильник (чи бокс лічильника), що випробовують; 8— піч. Рисунок в — Приклад обладнання для випробування на стійкість до високої температури навколишнього середовища 6.6.6.3 Порядок випробування. Стійкість до високих температур навколишнього середовища Приєднують лічильник (або корпус лічильника), що випробовують, до вхідних і вихідних з'єднань та встановлюють складений прилад у центрі печі, застосовуючи підставки, за потреби (див. рисунок 6). Примітка 1. Якщо випробовують порожній корпус лічильника, то потрібно враховувати масу вимірювального пристрою та, за потреби, потрібно розмістити всередині корпусу металевий ваговий еквівалент, що дорівнює масі вимірювального пристрою. За закритого випускного клапана подають на лічильник, що випробовують, тиск 100 мбар, використовуючи азот, та перевіряють герметичність лічильника. Примітка 2.100 мбар — це випробувальний тиск на стійкість до високих температур навколишнього середовища, який не потрібно змішувати 3 Pfnax- Використовуючи лічильник під випробувальним тиском азоту, підвищують температуру печі відповідно до кривої підвищення температури в ISO 834-1. Якщо температура в найхолоднішій точці лічильника, що випробовують, сягає 650 °С, установлюють температуру в печі, щоб підтримувати постійну температуру 650 °С упродовж ЗО хв. Упродовж повного випробування підтримують тиск у лічильнику, що випробовують, використовуючи випускний клапан. Реєструють швидкість витоку як зареєстровану з використанням періодів вимірювання, що не перевищують 5 хв. Обчислюють виток як виміряний об'єм азоту, поділений на час вимірювання. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 23 ДСТУ EN 1359:2020 6.6.7 Мембранні лічильники газу з умонтованим пристроєм перетворювання температури Вимоги та випробування для мембранних лічильників газу з умонтованим пристроєм перетворювання температури подано в додатку В. 6.6.8 Додаткові функції Вимоги щодо додаткових функцій та акумуляторів подано в EN 16314:2013. 7 МЕХАНІЧНІ ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ 7.1 Укомплектований лічильник 7.1.1 Загальні положення Зразки лічильника мають відповідати вимогам щодо довговічності, поданим у 7.1.2. 7.1.2 Довговічність 7.1.2.1 Вимоги На лічильниках, що піддають випробуванню на витривалість, має бути встановлено відлікові пристрої. До проходження випробування на витривалість, поданого в 7.1.2.2, усі лічильники вибірки мають задовольняти такі вимоги: а) похибка лічильника має бути в межах початкових МДП, поданих у таблиці 2, під час випробування відповідно до 5.1.2 b); b) після повторного випробування на втрату тиску відповідно до 5.2.2 втрата тиску має бути не більша, ніж подано в колонці таблиці 3 щодо початкової максимально допустимої втрати тиску. Упродовж та після завершення випробування на витривалість, поданого в 7.1.2.2, якщо застосовують варіант 1 методу випробування (див. таблицю 7), усі лічильники мають задовольняти такі вимоги: і) похибка лічильника має бути в межах ресурсних МДП, поданих у таблиці 2, під час випробування відповідно до 5.1.2 b); іі) значення похибки витривалості в діапазоні витрат від Qt до Qmax не повинно відрізнятися більше ніж на 2 % від початкового відповідного значення; ііі) після повторного випробування на утрату тиску відповідно до 5.2.2 середня втрата тиску має бути в межах ресурсного максимально допустимого значення, поданого в таблиці 3; iv) зовнішня герметичність має бути відповідно до 6.3.3. Упродовж та після завершення випробування на витривалість, поданого в 7.1.2.2, якщо застосовують варіант 2 методу випробування (див. таблицю 7), усі лічильники мають задовольняти вимоги і), іі) та ііі), зазначені вище, за винятком того, що один лічильник може бути поза зазначеними межами. Усі лічильники мають пройти випробування на герметичність відповідно до 6.3.3. 7.1.2.2 Випробування на витривалість 7.1.2.2.1 Загальні вимоги Кількість лічильників, які застосовують для випробування на витривалість, подано в таблиці 7. Таблиця 7 — Кількість лічильників, які потрібно застосовувати для випробування на довговічність Qmax» м3 ¦ год-1 Кількість лічильників для випробування варіант 1 варіант 2 До 10 включно 3 6 Від 16 до 160 включно 2 4 Лічильники з Qmax не більше ніж 10 м3 • год-1 випробовують відповідно до порядку циклічного випробування, поданого в 7.1.2.2.2. Лічильники з Qmax більше ніж 10м3- год-1 випробовують відповідно до порядку випробування за постійної витрати, поданого в 7.1.2.2.3. 7.1.2.2.2 Порядок випробування. Витривалість до циклічності Це випробування застосовують для лічильників з Qmax не більше ніж 10м3- год-1. Визначають похибку показів лічильників, що випробовують повітрям, застосовуючи випробування, подані в 5.1.2 b). Випробовують лічильники на стенді для циклічних випробувань (наприклад, як показано на рисунку 7), використовуючи повітря за температури від 5 °С до 40 °С та за тиску від 20 мбар до 25 мбар з тривалістю 450 000 циклів. Упродовж випробування максимальна зміна температури має становити ±10 °С, а максимальна зміна тиску — ±3 мбар. 24 ДСТУ EN 1359:2020 Умовні познаки: 1 — вхідний колектор; 2 — кульовий клапан; З — лічильник, що випробовують; 4 — запірний клапан (балансувальний); 5 — вихідний колектор; 6 — джерело повітря низького тиску; 7 — соленоїд з засувкою, установлений на 1/30^; в — соленоїд з засувкою, установлений на І/ЗОт^; 9 — соленоїд з засувкою, установлений на 1/30^. Рисунок 7 — Приклад стенда для випробування на витривалість за циклічності Знімають лічильники, що випробовують, з випробувального стенда після 25 000,150 000, 300 000 і 450 000 циклів та визначають похибку лічильника, використовуючи те саме обладнання, що й для перевіряння початкової похибки лічильника. Цикл лічильника, який становить номінально 16 с, показано на рисунку 8, за випадково генерованих разів у межах такого: цикл а): — 2/3 Qmax3a (5 ± 1) с; — 1/3 Qmax за (3 ± 1) с; цикл b): — 3/3 Qmax за (5 ± 1) с; — 0 витрата за (3 ± 1) с та продовжують за тією самою схемою загалом 450 000 циклів. 25 ДСТУ EN 1359:2020 Рисунок 8 — Схема циклу, який становить 16 с Електромагнітні клапани мають бути максимально наближені до вихідного колектора, а час спрацювання кожного клапана має бути менше ніж 100 мс. Балансувальний клапан (4) має бути на виході кожного лічильника та в межах DN 5 від вихідного колектора (5). Ручний пристрій, який використовують для регулювання витрати, має бути розміщено на виході лічильників. Номінальний діаметр кожного клапана має бути вибрано так, щоб швидкість потоку була не більше ніж 5 м ¦ с-1 під час розрахунку з використанням номінального діаметра клапана. Модуль збирання даних та відповідне програмне забезпечення має бути застосовано для визначення послідовності циклічності та кількості циклів, завершених між проміжними перевірками точності реєстрації. Потужність джерела повітря має забезпечувати зниження тиску не більше ніж до 3 мбар за циклічності. Швидкість потоку у вхідній трубі має бути не більше ніж 5м ¦ с-1. Тиск у вхідній трубі має бути верифіковано перед кожним випробуванням. Швидкість потоку у вихідному трубопроводі має бути не більше ніж 5 м • с-1, та максимальний об’єм, у дециметрах кубічних, має становити 1/3 значення Qmax лічильника, що випробовують, у м3 - год-1, помножену на кількість лічильників, що випробовують. Примітка. Керування потоком може бути встановлено з використанням будь-якого лічильника, що випробовують. 7.1.2.2.3 Порядок випробування. Витривалість за Qmax Це випробування застосовують для лічильників з Qmax більше ніж 10м3- год-1. Кількість лічильників, які застосовують для випробування на витривалість, подано в таблиці 7. Визначають похибку показів лічильників, що випробовують повітрям, застосовуючи випробування, по­ дані в 5.1.2 b), випробовують лічильники на випробувальному стенді (наприклад, як показано на рисунку 9), використовуючи розподілений газ (див. 3.1.13) за температури від 15 °С до 25 °С та за тиску, що не перевищує максимального робочого тиску за період 5 000 год за витрати Qmax. Знімають лічильники, що випробовують, з випробувального стенда після 0,05 0,4 Vtot, 0,7 Vtot та Vtot (Де Vоі дорівнює загальному об’єму газу, що пройшов через лічильник, якщо лічильник про­ працював 5 000 год за Qmax) та визначають похибку показів лічильників за повітрям, використовуючи те саме обладнання, яке використано для перевіряння початкової похибки лічильника, і за тих самих умов навколишнього середовища. 26 ДСТУ EN 1359:2020 Примітка 1. Потік через лічильники під час випробування регулюють, використовуючи регулювальний клапан (3) та секундомір. Примітка 2 Газ, що надходить на випробувальний стенд через регулювальний клапан (4), циркулюють через лічильники відповідними циркуляційним насосом або вентилятором. Примітка 3. Для підтримування нового подавання газу в коло регулювальний клапан (5) регулюють так, щоб забезпечити ВИХІДНИЙ ПОТІК приблизно 0,1 % Qmax. Умовні познаки: 1 — лічильники, що випробовують; 2 — витратомір; З — регулювальний клапан; 4 — регулювальний клапан; $ — регулювальний клапан; б — циркуляційний вентилятор. Рисунок 9 — Приклад стенда для випробування На ВИТриВаЛІСТЬ За Qmax Під час знімання лічильників із випробувального стенда до проведення перевіряння кожної похибки лічильника потрібно негайно продути 3 м3 повітря та закрити отвори кришкою, щоб уникнути потрапляння вологи. Записують складники розподіленого газу до протоколу сертифікаційних випробувань. 7.1.3 Похибка показів лічильника за заявлених меж температури газу 7.1.3.1 Вимоги За діапазону температур газу, заявленого виробником, та витрат у межах вщ Qmin до Qmax похибки показів лічильників мають бути в межах початкової максимально допустимої похибки, поданих у таблиці 2. 7.1.3.2 Порядок випробування. Похибка показів лічильника за заявленої температури газу Установлюють лічильник для випробування в камеру з контрольованою температурою, в яку подають повітря за нормальної лабораторної температури t,, °С, та постійного тиску, що не перевищує максимального робочого тиску лічильника, який випробовують, при цьому відносна вологість така, що точка роси щонайменше на 10 К нижча, ніж температура випробування. Знижують та підтримують температуру в камері до (мінус 10+§) °С або нижче, якщо це заявив виробник. 27 ДСТУ EN 1359:2020 Пропускають повітря через теплообмінник, щоб температура повітря, яка надходить до лічильника, дорівнювала мінімальній температурі газу, заявленій виробником, а потім через лічильник, що випробовують (див. рисунок 10). Умовна познака: 1 — камера з контрольованою температурою повітря. Рисунок 10 — Приклад випробувального стенда для випробування за заявлених меж температури газу та навколишнього середовища Температура для випробування t2, °С — це середнє значення температури, виміряної на вході та виході лічильника Після підтвердження, що температура t2 стабільна в наданих вище межах, тобто (мінус 10+о) °С, перевіряють похибку показів лічильника, що випробовують, використовуючи метод, поданий у 5.1.2 d), за винятком того, що надану вище температуру підтримують, застосовуючи надану нижче формулу. Переконуються, що ця похибка лічильника зміститься в межах початкової МДП, поданих у таблиці 2. Підвищують температуру в камері та підтримують на рівні (40 _°) °С або вище, якщо це заявив виробник. Пропускають повітря через теплообмінник, щоб температура повітря, що надходить до лічильника, дорівнювала максимальній температурі газу, заявленій виробником, а потім через лічильник, що випробовують (див. рисунок 10). Після підтвердження, що температура t2 стабільна в зазначених вище межах, тобто (40 ) °С, перевіряють похибку показів лічильника, що випробовують, використовуючи метод, поданий у 5.1.2 d), за винятком того, що надану вище температуру підтримують, застосовуючи такі формули: V =У vc кіп (3) 28 Т, Р2’ де Ус — фактичний об’єм, що пройшов через лічильник, м3; Уіп — фактичний об’єм, що пройшов через камеру з контрольованою температурою, м3; Т, — (Г, + 273,15), К; Т2 — (ї2+273,15), К; P-і — абсолютний тиск, виміряний на вході камери з контрольованою температурою, Па; Р2 — середнє значення абсолютного тиску, виміряне на вході лічильника, Па; та ДСТУ EN 1359:2020 V -V Е~ —------100, (4) Vc ’ де E — похибка лічильника, виражена у відсотках; Vj —об’єм, показаний лічильником, м3; Ус — фактичний об’єм, що пройшов через лічильник, м3. Переконуються, що ця похибка лічильника міститься в межах початкової МДП, поданих у таблиці 2. 7.1.4 Похибка лічильника з урахуванням заявлених меж температури навколишнього середовища 7.1.4.1 Вимоги За діапазону температури навколишнього середовища, заявленого виробником, та витрату межах від Qmjn до Qmax похибки показів лічильників мають бути в межах ресурсної МДП, поданих у таблиці 2. 7.1.4.2 Порядок випробування Перевіряють похибку показів лічильника, що випробовують, використовуючи метод, поданий у 5.1.2 d). Переконуються, що ця похибка лічильника міститься в межах початкової максимально допустимої похибки, поданих у таблиці 2. Установлюють лічильник для випробування в камеру з контрольованою температурою, в яку подають повітря за нормальної лабораторної температури °С, та постійного тиску, що не перевищує максимального робочого тиску лічильника, який випробовують, при цьому відносна вологість така, що точка роси щонайменше на 10 К нижча, ніж температура випробування. Знижують та підтримують температуру в камері до (мінус 10 +„ ) °С або нижче, якщо це заявив виробник. Пропускають повітря через теплообмінник, щоб температура повітря, що надходить до лічильника, дорівнювала мінімальній температурі навколишнього середовища, заявленій виробником, а потім через лічильник, що випробовують (див. рисунок 10). Запускають лічильник на 22 год за витрати Qmax за заявленої виробником мінімальної температури навколишнього середовища (див. 4.3). Після завершення цього періоду підвищують температуру в камері та підтримують на рівні (40_° ) °С або вище, якщо це заявив виробник. Пропускають повітря через теплообмінник, а потім через лічильник, що випробовують, щоб температура повітря, що надходить до лічильника, дорівнювала максимальній температурі навколишнього середовища, заявленій виробником (див. рисунок 10). Запускають лічильник на 22 год за витрати за заявленої виробником максимальної температури навколишнього середовища (див. 4.3). Після завершення цього періоду випробування перевіряють похибку показів лічильника, що випробовують, використовуючи метод, поданий у 5.1.2 d). Переконуються, що ця похибка лічильника міститься в межах ресурсної МДП, поданих у таблиці 2. 7.2 Відліковий пристрій 7.2.1 Елементи конструкції 7.2.1.1 Вимоги Лічильники має бути оснащено метрологічно контрольованим механічним або електронним відліковим пристроєм. Покази відлікового пристрою мають легко зчитуватися без застосування інструментів. Крім вимог, поданих у 7.2, електронний відпіковий пристрій також має відповідати вимогам, поданим у додатку С EN 16314:2013. Відпіковий пристрій має задовільно функціювати впродовж нормального життєвого циклу лічильника та за нормальних умов застосування. Відпіковий пристрій має бути нескидним, енергонезалежним та мати метрологічну пломбу. У відлікового пристрою має бути принаймні достатня кількість цифр для забезпечення того, щоб об’єм, що проходить упродовж 8 000 год за витрати Q^, не призводив до повернення всіх цифр у початкове положення. 29 ДСТУ EN 1359:2020 Цифри мають відображати кубічні метри, десяткові кратні чи частинні кубічного метра. Символ «м3» має бути марковано на табличці відлікового пристрою/дисплеї поряд з цифровими колесами відлікового пристрою. Цифри, що відображають частинні кубічного метра, мають чітко відрізнятися та бути відокремленими від інших цифр чітко маркованим десятковим знаком. У разі, якщо остання цифра відображає десяткові кратні кубічного метра, на табличці відлікового пристрою має бути марковано: — один або кілька фіксованих нулів, за потреби, після останньої цифри; або — познаки х10, х100 тощо так, щоб зчитування завжди надавалося в кубічних метрах. Мінімальна висота цифр для метрологічних даних має бути 4 мм, а мінімальна ширина — 2,4 мм. Відлікові пристрої має бути сконструйовано так, щоб можна провести випробування лічильника з достатньою точністю за визначений проміжок часу та роздільна здатність відлікового пристрою має бути відповідно до таблиці 8. Має бути передбачено можливість чіткого й правильного зчитування в межах кута 15° від нормалі до вікна, у межах діапазону температур навколишнього середовища від мінус 10 °С до 40 °С або вище, якщо це заявив виробник. Таблиця 8 — Роздільна здатність відлікового пристрою лічильника Qmax» м3 - ГОД"1 Нумерація кожного дм3 Максимальна ціна поділки шкали механічного відлікового пристрою, ДМ3 Максимальна роздільна здатність електронного відлікового пристрою До 10 включно 1 0,2 Наростання випробного елемента або імпульсу має відбуватися щонайменше кожні 60 с за Q^n Від 16 до 100 включно 10 2 160 100 20 Для механічного відлікового пристрою повне обертання барабана впродовж останньої десятої частки його ходу, тобто від «9» до «0», має спричиняти просування наступного вищого барабана на одну наступну поділку старшого розряду. Примітка. Для механічного відлікового пристрою випробним елементом може бути безперервно рухомий барабан, що має шкалу, де кожний підрозділ на барабані розглядають як наростання випробного елемента. Для електронного відлікового пристрою максимальної роздільної здатності має бути досягнуто без будь-якого спеціального обладнання чи програмного забезпечення та може бути активовано в режимі випробувань, у такому разі роздільну здатність має бути описано в інструкції з експлуатації. У разі, якщо немає конкретного випробного елемента, розглядають найменш значущу цифру показувального пристрою як випробний елемент. Якщо лічильник з електронним відліковим пристроєм сконструйовано так, що сигнал вимірювальної частини створюється дискретним кроками, то ця внутрішня роздільна здатність має бути еквівалентною чи більш точною, ніж наростання випробного елемента. Приклад Мембранні лічильники пазу з електронним відліковим пристроєм за максимальної витрати Qmax- що дорівнює 6 м3 - год-1, та мінімальної витрати, що дорівнює 40 дм3 - год-1, повинні мати випробний елемент щонайменше 40/60 = 0,67 дм3. Також роздільна здатність передавання обертання вимірювальної частини в електронні імпульси має бути щонайменше 0,67 дм3/імпульс. 7.2.1.2 Випробування Проводять візуальне оглядання для перевіряння на відповідність до 7.2.1.1. 7.2.2 Вікно відлікового пристрою та його обрамлення 7.2.2.1 Вимоги Вікно відлікового пристрою та його обрамлення має бути виготовлено з матеріалів, які витримують випробування на удар, подані в 7.2.2.2, та має бути міцно закріплено в потрібному положенні під час доставляння та після проведення випробування на зношення, подане в 7.3.5. ЗО ДСТУ EN 1359:2020 7.2.2.2 Порядок випробування. Вікно відлікового пристрою та його обрамлення Відпускають тверду сталеву кульку діаметром 25 мм тричі з висоти 350 мм у центр вікна відлікового пристрою, перпендикулярно до його площини, тоді як вікно, встановлене в лічильник у робочому стані, підтримують за температури (мінус 5 ± 1) °С. 7.3 Мембрани та інші складові частини в газовому тракті 7.3.1 Вимоги до мембран та негумових складових частин у газовому тракті Мембрани мають залишатися гнучкими та герметичними за нормальної роботи лічильника. Мембрани та інші негумові складові частини газового тракту мають витримувати вплив компонентів газового середовища, в якому вони працюють, та бути стійкими до зношення впродовж усього нормального життєвого циклу лічильника. Якщо після випробування одного лічильника відповідно до 7.3.3, одного — відповідно до 7.3.4 та одного — відповідно до 7.3.5 визначено, що лічильники відповідають вимогам цих пунктів, то мембрани та інші складові частини вважають такими, що відповідають установленим вимогам. Кожну мембрану має бути чітко марковано для забезпечення простежності. 7.3.2 Вимоги до гумових складових частин у газовому тракті Гумові/еластомірні складові частини, за винятком мембран, вважають прийнятними, якщо вони відповідають EN 549 або вимогам 7.3.1. 7.3.3 Випробування випарами толуолу/ізооктану 7.3.3.1 Вимоги Перод випробуванням відповідно до 7.3.3.4.2 та 7.3.3.4.3 похибка лічильника з використанням повітря має бути в межах початкової МДП, поданих у таблиці 2, під час випробування відповідно до 5.1.2 с). Наприкінці кожних семи днів упродовж випробування 1, поданого в 7.3.3.4.2, похибка лічильника під час перевіряння методом, поданим у 5.1.2 с), не повинна змінюватися більше ніж на 3 % визначеної на початку випробування. Після завершення випробування 2, поданого в 7.3.3.4.3, похибка лічильника під час перевіряння методом, поданим у 5.1.2 с), має бути в межах початкової МДП, поданої в таблиці 2. 7.3.3.2 Установка Приклад типової установки зображено на рисунку 11. Установка містить такі складові частини: а) стенд для випробування лічильника, з’єднаний з атмосферою, обладнаний відповідними циркуля­ ційним насосом або вентилятором; b) подавання азоту з можливістю вимірювання витрати (витратомір, лічильник чи обидва разом); с) контролювання відносної вологості, у складі є місткість для води та клапани, які можуть забезпечувати відносну вологість повітря (65 ±10) %. Відносну вологість вимірюють волосяним чи паперовим гігрометром або вологоміром; d) додавання розчинника: суміш толуолу/ізооктану подають у верхню частину випарної колони мікровимірювальним насосом. Колона має в нижній частині дифузійну пластину та заповнена поперемінно шарами невеликих скляних кульок і бавовняного (або іншого) матеріалу для забезпечення більшої площі поверхні. Колону оточено нагрівальним покривом, який забезпечує високу температуру на поверхні покрив/колона для прискорення випаровування. 7.3.3.3 Реагенти 7.3.3.3.1 Суміш толуолу/ізооктану з азотом Готують 3-відсоткову суміш від об’єму суміші З0 % толуолу/70 % ізооктану й азоту, обережно змішують 95,4 мл толуолу і 346,5 мл ізооктану та додають 441,9 мл цієї суміші до 2 240 л газу-носія азоту. Це дорівнює 0,197 мл • л-1 газу-носія. Примітка. Фактичний об’єм розчинника, який потрібно додати в систему, залежить від витрати газу-носія та умов усередині колони. 31 ДСТУ EN 1359:2020 Умовні познаки: 1 — клапан(-и); 2 — місткість для води для регулювання вологи; З — мікровимірювальний насос; 4 — ротаметр; 5 — лічильник для перевіряння об'єму; 6 — випарна колона, заповнена поперемінно шарами скляних кульок і бавовняного матеріалу, оточена нагрівальним покривом; 7 — випуск; 8 — місткість із топуолом/ізооктаном; 9 —додавання розчинника; 10 —вентилятор; 11 —гігрометр; 12 — циркуляційний вентилятор; 13 — лічильник, що випробовують. Рисунок 11 — Типова установка для випробування випарами толуолу/ізооктану 7.3.3.4 Порядок. Випробування випарами толуолу/ізооктану 7.3.3.4.1 Загальні вимоги Дають суміші толуолу/ізооктану (див. 7.3.3.3.1) просочитися вниз по колоні та випаруватися. Вводять газ- носій з контрольованою витратою через дифузор у нижній частині колони, де він набере випаровуваного розчинника. Пропускають газоподібну суміш на стенд для випробування, де вона циркулює через лічильник, що випробовують. Постійно додають свіжий запас розчинника для отримання стабільної концентрації. Забезпечують стабільні умови. Стабільність вважають досягненою, якщо зміни в реєстрації між двома послідовними випробуваннями менші, ніж непевність вимірювання, обчислена з використанням ISO 5168, або якщо спостерігаються протилежні зміни впродовж 14 днів (336 год). Під час зняття лічильника зі стенда для випробування, щоб перевірити похибки лічильника через семиденні інтервали, отвори лічильника має бути закрито для запобігання потраплянню повітря, поки не буде перевірено похибку лічильника. 32 ДСТУ EN 1359:2020 Для перевіряння початкової похибки показів лічильника використовують те саме обладнання, що й для перевіряння проміжної та кінцевої похибки показів. 7.3.3.4.2 Випробування 1. Випробування випарами толуолу/ізооктану Проводять випробування лічильника з азотом, до якого додано 3 % газоподібного об’єму суміші ЗО % толуолу/70 % ізооктану (див. 7.3.3.3.1), упродовж максимально 42 днів (1 008 год) за температури повітря (20 ± 2) °С та відносної вологості (65 ± 10) % й за витрати не менше ніж 0,25Qmax. Похибку показів лічильника, що випробовують, перевіряють кожні 7 днів (168 год), використовуючи повітря, поки не буде досягнуто стабільності похибки показів. 7.3.3.4.3 Випробування 2. Випробування випарами толуолу/ізооктану Після випробування 1 виконують випробування лічильника з повітрям упродовж наступних семи днів (168 год) за температури повітря (20 ± 2) °С та відносної вологості (65 ± 10) % й за витрати не мен­ ше ніж 0,25Qmax. Перевіряють похибку показів лічильника, що випробовують, використовуючи повітря. 7.3.4 Випробування водяною парою Проводять випробування на визначення похибки лічильника, зазначене в 5.1.2 с), щоб переконатися, що точність лічильника, який випробовують, міститься в межах початкової МДП, поданих у таблиці 2. Закріплюють лічильник на стенд для випробування водяною парою (див. рисунок 12). Умовні познаки: 1 — циркуляційний вентилятор; 2 — лічильник, що випробовують; З — гігрометр; 4 — насичений розчин для контролювання вологості. Рисунок 12 — Приклад установки для випробування водяною парою 33 ДСТУ EN 1359:2020 На рисунку 12 зображено лічильник (2), закріплений на випробувальному стенді у вигляді замкненого кола, що містить відповідно циркуляційний насос або вентилятор (1), камеру з насиченим розчином аце­ тату калію (СН3СООК), щоб забезпечити відносну вологість 20 % за температури повітря 20 °С, або на­ сиченим розчином сірководню калію (KHSO4), щоб забезпечити відносну вологість 86 % за температури повітря 20 °С (4), а також гігрометр з діапазоном відносної вологості від 0 % до 100 % (3). Випробовують лічильник, використовуючи повітря з відносною вологістю менше ніж 20 %, упродовж семи днів (168 год) за температури повітря (20 ± 2) °С та витрати не менше ніж 0,25 Qmax- Водночас перевіряють похибку показів лічильника, що випробовують, методом, зазначеним у 5.1.2 с), щоб підтвердити, що похибка показів міститься в межах ±1,5 %. Після завершення цього випробування на визначення експлуатаційних характеристик за низької вологості випробовують лічильник, використовуючи повітря з відносною вологістю (85 ± 5) %, упродовж максимально 42 днів (1 008 год) за температури повітря (20 ± 2) °С та витрати не менше ніж 0,25Qmax. Перевіряють похибку показів лічильника кожні сім днів (168 год), використовуючи повітря, методом, зазначеним у 5.1.2 с), поки не буде досягнуто стабільності похибки показів (див. 7.3.3.4). Водночас перевіряють похибку показів лічильника методом, поданим у 5.1.2 с), щоб підтвердити, що похибка показів не змінилася більше ніж на 3 % визначеної на початку випробування. Випробовують лічильник, використовуючи повітря З ВІДНОСНОЮ вологістю менше ніж 20 %, упродовж щонайменше семи днів (168 год) за температури повітря (20 ± 2) °С та витрати не менше ніж 0,25Qmax. Проводять випробування на визначення похибки лічильника, використовуючи повітря за нормальних лабораторних умов, як зазначено в 5.1.2 с), щоб підтвердити, що точність лічильника все ще міститься в межах початкової МДП, поданих у таблиці 2. 7.3.5 Зношення 7.3.5.1 Вимога Після випробування на зношення, подане в 7.3.5.2, похибка лічильника має бути в межах ресурсної МДП, поданих у таблиці 2. 7.3.5.2 Випробування Випробовують лічильник, як зазначено в 5.1.2 с), використовуючи температуру, вибрану виробником із відповідних значень, поданих у таблиці 9. Випробування проводять на лічильнику разом з його відліковим пристроєм за температури, вибраної виробником, з повітрям за тієї самої температури та за регульованої витрати від 0,2Qmax до 0,3Qmax упродовж відповідного проміжку часу, поданого в таблиці 9. Таблиця 9 — Температура/час періодів зношення Температура, °С Період часу, дні 70 ±2 50 60 + 2 100 50 ±2 200 Після завершення випробування повертають лічильник до нормальної лабораторної температури та проводять випробування на визначення похибки лічильника, як зазначено в 5.1.2 с), щоб переконатися, що точність лічильника міститься в межах ресурсних МДП, поданих у таблиці 2. 8 МАРКУВАННЯ 8.1 Усі лічильники Кожний лічильник має бути марковано принаймні такою інформацією на відліковому пристрої або на окремій табличці з даними. Усі марковання мають бути в чітко видимому місці та бути довговічними за нормальних умов роботи лічильника. Кожний лічильник має бути марковано принаймні так: а) познака й номер затвердження типу (за потреби); 34 ДСТУ EN 1359:2020 b) ідентифікаційна познака чи назва виробника; с) серійний номер лічильника; d) рік виготовлення; е) максимальна витрата Qmax (м3 • год-1); f) мінімальна витрата Qmiri (м3 • год-1); g) максимальний робочий тиск, ртах (бар); h) номінальний циклічний об’єм, У(дм3); і) номер і рік затвердження стандарту, а саме EN 1359; j) діапазон температур навколишнього середовища, якщо він більше ніж від мінус 10 °С до 40 °С, наприклад fm дорівнює від мінус 25 °С до 40 °С (див. 4.3); k) діапазон температур газу, якщо він відрізняється від діапазону температур навколишнього середовища, наприклад tg дорівнює від мінус 5 °С до 35 °С; І) клас точності лічильника, наприклад клас 1,5; m) будь-яке додаткове марковання, яке потрібно відповідно до додатків цього стандарту; n) таке додаткове марковання, яке вимагає законодавство, наприклад номер сертифіката перевірки типу чи сертифіката експертизи проекту та марковання, що підтверджує відповідність законодавству. Якщо лічильник стійкий до високих температур навколишнього середовища (див. 6.6.6), його має бути додатково марковано написом «Т». Якщо лічильник заявлено придатним до застосування у відкритому середовищі (див. 4.4), його має бути додатково марковано написом «НЗ». 8.2 Двотрубні лічильники Лічильники з двотрубними з’єднаннями має бути чітко й постійно марковано з напрямком потоку, використовуючи стрілку між з’єднаннями. 8.3 Довговічність та розбірливість марковання 8.3.1 Вимоги Під час візуального огляду всі етикетки мають залишатися надійно зафіксованими, щоб їхні краї не відривалися від поверхні, а марковання на лічильнику, відліковому пристрої й табличці відлікового пристрою під час перегляду через вікно відлікового пристрою та будь-якій окремій табличці з даними, якщо її встановлено, мають залишатися розбірливими після проведення випробувань, поданих у 6.3.7, 6.4.2.5, 6.5, 7.3.5, 8.3.2 та 8.3.3. 8.3.2 Випробування на вплив ультрафіолетового випромінювання Під час відповідного випробування на вплив ультрафіолетового випромінювання всі етикетки мають відповідати вимогам, поданим у 8.3.1. Піддають вікно показувального пристрою й табличку з технічними даними впливу ультрафіолетового випромінювання впродовж п’яти періодів, кожний тривалістю 8 год, застосовуючи підвісну лампу сонячного світла, що була в користуванні не менше ніж 50 год та не більше ніж 400 год з джерелом світла, яке має той самий спектр випромінювання, що й ксенонова лампа з низьким пропусканням світла менше ніж 290 нм. Випробувальне обладнання має забезпечувати енергію щонайменше 765 В - м-2 на всій поверхні випробовуваних виробів. Переконуються, що навколишнє повітря не обмежено та може вільно циркулювати й регулюватися за температури (43 ± 3) °С. Після кожного впливу, крім останнього, занурюють повністю предмети в дистильовану воду на 16 год, а потім очищають і висушують бавовняною ватою. 8.3.3 Стійкість до стирання Усі марковання на зовнішній поверхні лічильника, до яких можна доторкнутися під час нормального використання лічильника, мають відповідати вимогам додатка A EN 60730-1:2011. 35 ДСТУ EN 1359:2020 8.3.4 Адгезія 8.3.4.1 Загальні положення Клейкі метрологічні етикетки або пломби мають забезпечувати виявлення несанкційованого доступу. Ручне видалення має призводити до пошкодження, яке унеможливлює повторне застосування. Під час візуального оглядання всі етикетки мають залишатися надійно зафіксованими, зокрема й: а) краї не повинні підніматися над опорною поверхнею; b) етикетка не повинна відшаровуватися, тріскатися або покриватися пухирями; та с) марковання на лічильнику, відліковому пристрої й табличці відлікового пристрою під час перегляду через вікно відлікового пристрою та будь-якій окремій табличці з даними, якщо її встановлено, мають залишатися розбірливими після проведення випробувань, поданих у 6.3.7,6.4.2.5,6.5,7.3.5,8.3.2 та 8.3.3. 8.3.4.2 Вимоги Адгезія на відшарування, виміряна як зусилля, потрібне для видалення маркувальної етикетки, має бути більше ніж (0,4 ± 0,04) Н ¦ мм-1. 8.3.4.3 Випробування Проводять випробування, подане нижче, за температури (20 ± 3) °С. Наносять готову етикетку на поверхню готового лічильника або на зразок того самого матеріалу готового лічильника, притиснувши половину етикетки до поверхні, а половину, що залишилася, відгортають назад на 180°. Допускають зв’язування адгезиву впродовж мінімально 48 год за температури (20 ± 3) °С. Прикладають тягове зусилля зі швидкістю відривання 300 мм/хв-1 до неприєднаної частини етикетки, наприклад, використовуючи динамометр. Реєструють зусилля (адгезію на відшарування), за якого етикетка втрачає адгезію або розривається. За умови, що вся приєднана ділянка етикетки продовжує прилипати до поверхні, розривання етикетки під час випробування допустимо. 9 ЛІЧИЛЬНИКИ, ЯКІ ПОСТАЧАЮТЬ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ 9.1 Загальні положення Для випробування типу лічильників зазвичай використовують від 12 до 16 окремих лічильників, залежно від типорозміру лічильника, відповідно до таблиці 7. За угоди з виробником може бути постачено більше лічильників для прискорення порядку випробування. Приклад випробувального режиму подано в таблиці 10. Кожний лічильник можна піддавати кільком випробуванням, як показано у відповідній колонці таблиці 10. 36 О) Таблиця 10 — Приклад випробувального режиму Підрозділ/пункт Кількість лічильників 1 1 1 1 1 1 1 1 див. примітку 1 1 1 1 1 1 1 макс. 6 1 1 1 1 1 6 5.1.2а або В.2 Похибки лічильника X 5.1.2b або 5.2 Похибки лічильника X 5.1.2 с або 5.2 Похибки лічильника X X X X X X X X 5.2 Утрата тиску X X 5.3 Поріг чутливості X 5.4 Метрологічна стабільність X 5.5 Перевантажувальна витрата X 5.6 або С.1 Умови та вологість X 5.7 Вплив інших пристроїв, приєднаних до лічильника X 5.8 Циклічний об’єм X 6.2 Стійкість до завад X 6.3.3 Зовнішня герметичність X X X X 6.3.4 Стійкість до внутрішнього тиску X 6.3.5 Ущільнення корпусу лічильника . > X 6.3.6 З’єднання X 6.3.7 Стійкість до вібрації X 6.3.8 Стійкість до удару X 6.3.9 Стійкість до неправильного поводження X ДСТУ EN 1359:2020 co 00 Продовження таблиці 10 Підрозділ/пункт Кількість лічильників 1 1 1 1 1 1 1 1 ДИВ. примітку 1 1 1 1 1 1 1 макс. 6 1 1 1 1 1 6 6.4.2 Зовнішня корозія Див. примітку 1 6.4.3 Внутрішня корозія 6.5 Стійкість до температурного діапазону під час зберігання X 6.6.1 Точка вимірювання тиску Y 6.6.2 Електроізолювальні опори Y 6.6.3 Магнітна муфта відлікового пристрою Y 6.6.4 Пристрої для запобігання реєструванню зворотного потоку Y 6.6.5 Пристрої для запобігання зворотному потоку Y 6.6.6 Стійкість до високих температур Y 7.1.2 або В.2.4 Довговічність X 7.1.3 або В.2.1 Похибка показів лічильника за заявлених меж температури газу X 7.1.4 або В.2.2 Похибка лічильника з урахуванням заявлених меж температури навколишнього середовища *} X 7.2 Відпіковий пристрій X 7.3.3 Випробування випарами толуолу/ізооктану X 7.3.4 Випробування водяною парою X 7.3.5 Зношення X ДСТУ EN 1359:2020 Кінець таблиці 10 Підрозділ/пункт Кількість лічильників 1 1 1 1 1 1 1 1 Див. примітку 1 1 1 1 1 1 1 Максб 1 1 1 1 1 6 8 або В.З Маркування X 8.3 або С.2 Довговічність та розбірливість марковання X X X В.2.3 Похибка показів, коли температури газу та навколишнього середовища неоднакові У С.1 Вологість У С.2 Вплив погодних чинників У Примітка 1. Для випробування 6.4 на захист від корозії потрібно кілька пластинок або лічильників. Примітка 2. Порівняно з EN 1359:1998 В.2.3 є вимогою. Примітка 3. «X» зазначає випробування, які застосовують для всіх лічильників, а «У» — додаткові випробування, які застосовують, якщо на лічильник установлено додаткове обладнання. w <о ДСТУ EN 1359:2020 ДСТУ EN 1359:2020 ДОДАТОК А (обов'язковий) ВИМОГИ ЩОДО ВИРОБНИЦТВА ЛІЧИЛЬНИКІВ ГАЗУ А.1 Загальні положення Лічильники має бути сконструйовано відповідно до цього стандарту та виготовлено за відповідною системою управління якістю. Примітка 1. Системи, що відповідають серії EN ISO 9000, або аналогічні стандарти на системи якості, зокрема й щодо простежуваності критичних компонентів, вважають відповідними системами управління якістю. Ця система якості застосовна до вимог щодо конструкції та випробування в цьому стандарті. Примітка 2. Варто звернути увагу на національне законодавство, законодавчі та нормативні вимоги, що стосуються країни, в якій використовують лічильник. Примітка 3. Національні нормативні документи можуть враховувати вимоги щодо системи якості. Примітка 4. Національні нормативні документи можуть містити вимоги, що деякі перевіряння та випробування на точність вимірювання має засвідчити й прийняти уповноважена та компетентна особа. Похибку лічильника має бути відрегульовано так, щоб вона була максимально наближена до нуля, наскільки це дозволяє регулювання та МДП без надання переваги будь-якій стороні. А.2 Технічні вимоги А.2.1 Загальні положення Має бути задокументовано порядок виробничих випробувань щодо зовнішньої герметичності, похибки лічильника, втрати тиску, марковання, випробувального середовища (якщо це не повітря) та критеріїв прийнятності чи відмови. Кожний лічильник має проходити випробування на зовнішню герметичність до 1,5ртах, як описано нижче. Створюють тиск у лічильнику за нормальної лабораторної температури, використовуючи повітря, який щонайменше в 1,5 рази перевищує заявлений максимальний робочий тиск, та проводять випробування, подане в А.2.1 а) чи А. 2.1 Ь): а) занурюють лічильник без відлікового пристрою у воду і спостерігають за можливим витоком упродовж З0 с після видалення пухирців повітря, які утворилися внаслідок виділень із води під час занурення, після цього жодного витоку не повинно спостерігатися; або b) використовують будь-який аналогічний порядок, застосовуючи каліброване та сертифіковане випробувальне обладнання із заявленою роздільною здатністю та повною простежуваністю. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку для кожного лічильника. А.2.2 Верифікація відповідності за температури випробувальної лабораторії Лічильники, які задовольняють вимоги щодо меж початкової МДП, поданих у таблиці 2) або В.2.1.1, для лічильників газу з умонтованим пристроєм перетворювання температури та початкової максимальної втрати тиску, поданої в таблиці 3, за витрати Qmin, 0,2Qmax та Qmax вважають такими, що задовольняють метрологічні вимоги. Випробувальне обладнання має бути простежуваним до національного або міжнародного еталона, а непевність (2ст) має бути менше ніж 1/3 максимального значення параметра, який потрібно випробовувати. Верифікацію на відповідність метрологічним вимогам можна проводити з використанням: а) огляду та випробування кожного лічильника; або b) статистичної верифікації на відповідність метрологічним вимогам. Якщо випробування виконують на статистичній основі, то контрольні випробування виробу має бути проведено на партіях готових складових частин, використовуючи порядок відбирання зразків, що ґрунтується на таких характерних ознаках: — рівень якості, що відповідає ймовірності прийняття 95 %, за невідповідності менше ніж 1 %; — гранична якість, що відповідає ймовірності прийняття 5%, за невідповідності менше ніж 7 %. Якщо випробування виконують за витрат, які відрізняються від зазначених вище, то достовірність має бути принаймні такою, яку отримують у випробуваннях, поданих в А.2.2. Примітка. Для модулів D або НІ, поданих у MID, також можна застосовувати метод, що ґрунтується на змінних величинах. А.2.3 Лічильники з умонтованим пристроєм перетворювання температури газу Лічильники, що задовольняють вимоги А.2.2 та зазначені нижче вимоги, вважають такими, що задовольняють метрологічні вимоги. 40 ДСТУ EN 1359:2020 Випадкова вибірка задовольняє вимоги щодо меж початкової МДП, поданих у В.2.1.1, зменшених на 0,5 % за витрат Qmin, 0,2Qmax та Qmax за температур fmjn+§ °С та fmax_°°С. План відбирання зразків має бути відповідно до таблиці А.1. Контрольна партія має містити однорідні вироби, виготовлені не більше ніж за 10 робочих днів підряд. Усі розміри лічильників вибірки мають проходити випробування. Під час застосування електронного давача температури випадкову вибірку можна випробувати з лічильником без потоку за температур їтіп+о °С і tmax_2°C. Після термічної стабілізації давач температури не повинен відхилятися більше ніж на 2 °С від еталонної температури. Якщо випробування проводять за витрат, що відрізняються від зазначених, то достовірність має бути принаймні такою, яку отримують у зазначених вище випробуваннях. Таблиця А.1 — План відбирання зразків для лічильників з умонтованим пристроєм перетворювання температури газу Розмір партії Розмір вибірки Від 1 до 150 3 Від 151 до 1 200 5 Від 1 201 до 35 000 8 Дата виготовлення має бути простежною за серійним номером та всі відповідні записи щодо якості мають стосуватися дати виготовлення або серійного номера. Ці записи виробник повинен зберігати щонайменше п’ять років. А.З Декларація про відповідність Виробник має надавати декларацію про відповідність цьому стандарту. Примітка. ISO/IEC 17050-1 надає настанови для постачальників щодо декларації про відповідність. А.4 Надання інформації Виробник має надавати для кожного лічильника або групи лічильників настанови щодо встановлення, експлуатування, випробування та обслуговування в письмовій формі або електронному форматі, зокрема й назву та адресу виробника й дату виробництва мовою, зрозумілою кінцевим споживачам, як це визначено відповідною державою-членом, із зазначенням інформації, що містить: Примітка 1. Виробник несе відповідальність за внесення будь-яких змін та доповнень до цієї інформації. — безпечне застосування; — сімейство газу; — нормовані робочі умови; — акумулятор (якщо замінюють на місці); — результати повірки лічильника; — умови встановлення; — інструкції з експлуатування, встановлення та випробування. Інструкції зі встановлення мають містити вимогу, що лічильник треба встановлювати у вертикальному положенні. Для групи однакових засобів вимірювання, що використовують в одному й тому самому місці, або для вимірювань, результати яких використовують для проведення розрахунків за комунальні послуги, допустимо ненадання окремої настанови з інструкціями. Примітка 2. Національні стандарт, національне законодавство або робочі інструкції, надані установникам лічильників, можуть передбачати, що інструкції зі встановлення чи інші інструкції необов’язкові чи небажані. Інформацію може бути підготовлено, але надано лише за запитом у більшості випадків. Приклад Положення, закриті або відкриті місця, умови вологості з можливістю конденсації чи без конденсації; — класи за механічними та електромагнітними умовами; — вимоги щодо безпеки, які стосуються порядку введення в експлуатацію та зняття з експлуатації; — вимоги щодо безпеки під час наповнення газу в лічильник та відведення газу з нього; — твердження про необхідність обслуговування та відповідна інструкція; 41 ДСТУ EN 1359:2020 — небезпеки, що виникають унаслідок неправильного застосування та особливості конструкції, за потреби; — умови сумісності з інтерфейсами; — вимоги, за потреби, щодо транспортування та навантаження й розвантаження; — місця пломб. ДОДАТОК В (обов’язковий) МЕМБРАННІ ЛІЧИЛЬНИКИ ГАЗУ, ЗАБЕЗПЕЧЕНІ ВМОНТОВАНИМ ПРИСТРОЄМ ПЕРЕТВОРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ В.1 Сфера застосування Цей додаток визначає вимоги та випробування для лічильників, забезпечених умонтованим пристроєм перетворювання температури газу. Стандартну температуру газу tь визначають як 0 °С (273,15 К), 15 °С (288,15 К) або 20 °С (293,15 К). Усі лічильники, обладнані такими пристроями перетворювання температури, мають відповідати вимогам В.2.1, В.2.2, В.2.3, В.2.4 та В.З. Розділи цього додатка замінюють або доповнюють відповідні розділи основної частини цього стандарту. Всі інші розділи основної частини цього стандарту стосуються всіх лічильників. В.2 Метрологічні характеристики В.2.1 Похибка лічильника за заявленого діапазону температур газу В.2.1.1 Загальні положення Примітка. Ці вимоги та випробування замінюють 5.1, 7.1.3 та 7.1.4. Виробник має вибрати стандартні умови з наданих у В.1. Для лічильників із пристроєм перетворювання температури значення межі початкової МДП має бути збільшено від значень, поданих у таблиці 2, на 0,5 % у діапазоні значень температури ЗО °С, що розташований симетрично навколо зазначеного виробником з діапазону від 15 °С та 25 °С значення температури fsp. За межами діапазону ЗО °С допустимо додаткове збільшення на 0,5 % на кожному інтервалі 10 °С. Для лічильників з пристроєм перетворювання температури межі ресурсних МДП вдвічі перевищують межі початкових МДП. Похибку лічильника має бути відрегульовано так, щоб вона була максимально наближена до нуля, наскільки це дозволяє регулювання та МДП без надання переваги будь-якій стороні. Ця вимога не впливає на межі ресурсної МДП. В.2.1.2 Вимоги Окремі похибки показів лічильника з пристроєм перетворювання температури мають бути в межах початкової МДП, поданих у В.2.1.1. Похибки показів, виявлені за температури fsp, поданої в В.2.1.3, не повинні відрізнятися більше ніж на 0,6 % за кожної зазначеної витрати від Qt до Qmax- Під час випробування з використанням витрат та методу, поданих у В.2.1.3, похибка показів лічильника має бути в межах початкової МДП за температури, яку використовують. В.2.1.3 Порядок випробування Безпосередньо перед початком випробування потрібно пропустити кількість випробувального повітря, що дорівнює щонайменше 50 циклічних об’ємів лічильника, які випробовують, через цей лічильник за Qmax- Закріплюють лічильник, що випробовують, на випробувальний стенд (приклад якого зображено на рисунку В.1) та пропускають об'єм повітря через лічильник, фактичний об’єм якого виміряно етало­ ном, і реєструють об’єм, який показує вщліковий пристрій лічильника. Мінімальний об’єм повітря, який має бути пропущено через лічильник, що випробовують, зазначає виробник та погоджує з акредитова­ ною випробувальною лабораторією. 42 ДСТУ EN 1359:2020 Умовні познаки: 1 — ізоляція; 2 — нагрівальний елемент; З —охолоджувальний елемент; 4 — теплообмінник; 5 —вентилятор; б —повітря з еталона; Z — регулювальний клапан вхідного потоку лічильника; 8 — регулювальний клапан вихідного потоку; 9 — тришарове термостійке вікно; 10 — лічильник газу. Рисунок В.1 — Приклад випробувального стенда для випробування за заявлених температур газу та навколишнього середовища Визначають похибку показів лічильника шість разів за температури fsp ± 1 °С за витрат Qmin, 3Qmin, 0,1Qmax, 0,2Qmax, 0,4Qmax, 0,7QmaxTa Qmax, але витрати серед кожного окремого випробування мають бути різними (тобто не проводять послідовних випробувань за тієї самої витрати). Обчислюють шість похибок показів за кожної з витрат за формулою, поданою нижче. Обчислюють середнє шести окремих похибок показів за кожної з витрат та реєструють результати у вигляді кривої похибки лічильника. Переконуються, що ця похибка показів міститься в межах максимально допустимих початкових похибок, поданих у В.2.1.1. Використовуючи обчислені похибки показів, отримані під час проведення випробування на похибку показів за витрат 0,1 Qmax, 0,2Qmax, 0,4Qmax, 0,7Отахта Qmax, перевіряють, що для кожної витрати розкид шести окремих результатів міститься в межах 0,6 %. Потім визначають похибку показів лічильника три рази за температури fmin+Q °С та fmax° °С за витрат Qmin, 0,1Qmax, 0,4QmaxTa Qmax. Похибки показів визначають за зміненням витрати, спочатку в напрямку збільшення, потім у напрямку зменшення та нарешті знову в напрямку збільшення. За кожної температури випробування переконуються, що температура випробувального газу (осуше­ ного повітря), лічильника й температура всередині камери з контрольованою температурою містяться в межах 1 К. Стабілізують температуру після кожної зміни температури й тримають у межах ±0,5 К упродовж вимірювальних періодів. 43 ДСТУ EN 1359:2020 Обчислюють три похибки показів для кожної температури й витрати за рівнянням, поданим нижче. Обчислюють середнє трьох похибок показів та реєструють результати у вигляді кривої похибки лічильника. Переконуються, що ця похибка показів міститься в межах максимально допустимих початкових похибок, поданих у В.2.1.1. Vm Vr TP х -100, Тв Pr (В.1) де Е — похибка показів, виражена у відсотках; Ум — об’єм, зареєстрований випробувальним лічильником, у кубічних метрах (м3); VR — об’єм, зареєстрований еталонним лічильником, у кубічних метрах (м3); 7“r — температура еталонного лічильника, в кельвінах (К); Тв — стандартна температура, в кельвінах (К); Рм — абсолютний тиск на вході випробувального лічильника, в паскалях (Па); PR — абсолютний тиск еталонного лічильника, який використовують як основу для порівняння, в паскалях (Па). В22 Похибка лічильника з урахуванням заявлених меж темперапіури навколишнього середовища В.2.2.1 Вимоги У діапазоні температур навколишнього середовища, заявленому виробником, між витратами Qmin та Qmax похибки показів лічильника мають залишатися в межах ресурсної МДП, поданих у В.2.1.1, упродовж очікуваного життєвого циклу лічильника під час випробування методом, поданим у В.2.2.2. В.2.2.2 Порядок випробування Визначають похибку показів лічильника, що випробовують, три рази за температури fsp ± 1 °С за витрат Qmin, 0,1 Qmax, 0,4Отахта Qmax методом, поданим у В.2.1.3. Переконуються, що ця похибка показів міститься в межах максимально допустимої початкової похибки, поданої в В.2.1.1. Встановлюють лічильник, що підлягає випробуванню, в камеру з контрольованою температурою, у якій: — повітря за нормальної лабораторної температури; — постійний тиск, який не перевищує максимального робочого тиску лічильника, що випробовують; та — відносна вологість, за якої точка роси щонайменше на 10 К нижча, ніж температура випробування. Знижують і підтримують температуру в камері на рівні (мінусі 0+д) °С або нижче, якщо заявив виробник. Пропускають повітря через теплообмінник, щоб температура повітря, яка надходить у лічильник, мала мінімальну температуру навколишнього середовища, заявлену виробником, а потім у лічильник, що випробовують (див. рисунок В.1). Запускають лічильник на 22 год за Qmax за заявленої виробником мінімальної температури навколишнього середовища (див. 4.3). Після завершення цього періоду підвищують температуру в камері та підтримують на рівні (40_°) °С або вище, якщо заявлено виробником. Пропускають повітря через теплообмінник, щоб температура повітря, яка надходить у лічильник, мала максимальну температуру навколишнього середовища, заявлену виробником, а потім у лічильник, що випробовують (див. рисунок В.1). Запускають лічильник на 22 год за Qmax за заявленої виробником максимальноїтемператури навколиш­ нього середовища (див. 4.3). Після завершення цього періоду визначають похибку показів лічильника, що випробовують, три рази за температури tsp± 1 °С за витрат Qmin. 0,1Qmax. 0.4QmaxTa Qmax мет°Д°м, поданим у В.2.1.3. Переконуються, що ця похибка показів міститься в межах ресурсної МДП, поданої в В.2.1.1. В.2.3 Похибка показів, коли температури газу та навколишнього середовища неоднакові В.2.3.1 Вимоги Похибки показів лічильника мають бути в межах ресурсної МДП, поданих у В.2.1.1, між витратами QtTa Qmax, коли температура навколишнього середовища відрізняється на 20 °С від температури газу. В.2.3.2 Порядок випробування Проводять такі випробування за температури навколишнього середовища у лабораторії Tm(20+g ) °С. 44 ДСТУ EN 1359:2020 Установлюють лічильник, що випробовують, на випробувальний стенд (див. рисунок В.2). Проводять випробування, використовуючи лічильник за Тт ± 1 °С впродовж усього випробування та сухе повітря за температури потоку 7 = (Тт+20 °С) ± 1 °С. Різниця між лабораторною температурою на випробувальному лічильнику та на еталоні не повинна перевищувати 1 К. Перед проведенням вимірювань об’єму стабілізують робочі умови. Визначають об’єм, що показує лічильник та що фактично проходить, для кожної з витрат 0,1 Qmax, 0,4Qmax та Qmax- Обчислюють похибку в об’ємі, що показує лічильник, за рівнянням, поданим у В.2.1.3. Повторюють випробування, але використовують сухе повітря за температури потоку Ті, (0+0) °С, та лічильник за температури навколишнього середовища Тт, 7, + (20 ± 1) °С. Примітка. Альтернативно випробування можна проводити, використовуючи такі температурні умови: — температура потоку повітря Tif (20 ) °С й температура навколишнього середовища лічильника Tm, (Т, + 20 °С) ± 1 с: — температура потоку повітря Tit (20 J) °С й температура навколишнього середовища лічильника Тт, 20 4о °с- Умовні познаки: 1 — камера з контрольованою температурою; 2 —регулятор тиску; З —теплообмінник; 4 — клапан регулятора потоку; 5 —теплообмінник; б — триходовий клапан з актуатором; 7 —випуск; 8 —ізольована труба; 9 — лічильник, що випробовують; 10 — еталонний лічильник. Рисунок В.2 — Приклад випробувального стенда для випробування, коли температура на вході лічильника не дорівнює температурі навколишнього середовища повітря, що оточує лічильник 45 ДСТУ EN 1359:2020 В.2.4 Довговічність В.2.4.1 Вимоги На лічильниках, які підлягають випробуванню на витривалість, має бути встановлено відлікові пристрої. До проходження випробування на витривалість, поданого в В.2.4.2, всі лічильники вибірки мають задовольняти такі вимоги: а) похибку показів має бути визначено тричі за температури fsp ± 1 °С та витрат Qmin, 3Qmin, 0,1 Qmax, 0,2Qmax. 0,4Qmax. 0.7Qmax' Qmax. ВИКОРИСТОВУЮЧИ МЄТОД, ПОДЭНИЙ у B.2.1.3, При ЦЬОМУ ПОХИбка ПОКаЗІВ має бути в межах початкової МДП, поданої у В.2.1.1. Потім похибку показів має бути визначено ДВІЧІ за витрат Qmin, 0,1 Qmax. 0,4QmaxTa Qmax ДЛЯ заявленого діапазону температур газу. Під час випробування за температур методом, поданим у В.2.1.3, похибка показів лічильника має бути в межах початкової МДП, поданої в В.2.1.1 для температури, яку ви­ користовують; b) утрата тиску має бути не більша, ніж подано в колонці таблиці 3 щодо початкової максимально допустимої втрати, за температури t^. Упродовж та після завершення випробування на витривалість, поданого в В.2.4.2, якщо застосовують варіант 1 методу випробування таблиці 7, усі лічильники мають задовольняти такі вимоги: І) ПОХИбку ПОКаЗІВ має бути Визначено За температури fsp± 1 °С За Витрат Qmin> 3Qmin. OJ Qmax. 0,2Qmax. 0,4Qmax. 0,7Qmax і Qmax та похибка показів має бути в межах ресурсної МДП, поданої в В.2.1.1, використовуючи метод, зазначений у В.2.1.3; іі) потім похибку показів має бути визначено двічі за витрат Qmin. 0,1Qmax. 0,4Отахта Qmax Для заявленого діапазону температур. Під час випробування за температур методом, поданим у В.2.1.3, похибка показів лічильника має бути в межах ресурсної МДП, поданої в В.2.1.1 для температур, які використовують; ііі) значення похибки витривалості в діапазоні витрат від Qtflo QmaxHe повинно відрізнятися більше ніж на 2 % від початкового відповідного значення для температури fsp; iv) після повторного випробування на втрату тиску відповідно до 5.2.2 за температури fsp втрата тиску міститься в межах ресурсного максимально допустимого значення, поданого в таблиці 3; v) зовнішня герметичність має бути відповідно до 6.3.3. Упродовж та після завершення випробування на витривалість, поданого в В.2.4.2, якщо застосовують варіант 2 методу випробування таблиці 7, усі лічильники мають задовольняти вимоги і), іі) та ііі) цього пункту, крім того, допустимо, щоб один лічильник був поза зазначеними межами. Всі лічильники потрібно випробовувати на герметичність відповідно до 6.3.3. Кількість лічильників, які використовують для випробування на витривалість, подано в таблиці 7. В.2.4.2 Випробування на витривалість В.2.4.2.1 Загальні положення ЛІЧИЛЬНИКИ З Qmax не більше ніж 10м3- год-1 має бути випробувано ВІДПОВІДНО до порядку циклічного випробування, поданого в В.2.4.2.2. Лічильники з Qmax більше ніж 10м3- год-1 випробовують відповідно до порядку випробування за постійної витрати, поданого в В.2.4.2.3. Кількість лічильників, що випробовують, має відповідати таблиці 7. В.2.4.2.2 Порядок випробування. Витривалість до циклічності Після визначення похибки показів лічильників, що випробовують, з повітрям за температури і витрат, поданих у В.2.4.1 а), та втрати тиску, поданої в В.2.4.1 Ь), встановлюють лічильники на випробувальний стенд і застосовують порядок випробування, поданий у 7.1.2.2. В.2.4.2.3 Порядок випробування. Витривалість за Qmax Це випробування застосовують до лічильників з Qmax більше ніж 10м3- год-1. Після визначення похибки показів лічильників, що випробовують, з повітрям за температури і витрат, поданих у В.2.4.1 а), та втрати тиску, поданої в В.2.4.1 Ь), встановлюють лічильники на випробувальний стенд і застосовують порядок випробування, поданий у 7.1.2.2. В.З Марковання Кожний лічильник має бути марковано такою інформацією додатково до поданої в розділі 8 на відліковому пристрої або на окремій табличці з даними: а) стандартна температура газу, виражена як, наприклад, tb = 15 °С; b) зазначена виробником середня температура, виражена як, наприклад, tsp = 20 °С; с) покази перетвореного об’єму, вираженого як Vb. 46 ДСТУ EN 1359:2020 ДОДАТОК С (обов'язковий) ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ У ВІДКРИТИХ МІСЦЯХ С.1 Вологість С.1.1 Вимоги Це випробування замінюють аналогічні випробування, подані в 5.6. Після випробування відповідно до С.1.2 похибка лічильника має залишатися в межах початкової МДП, зазначеної в таблиці 2 або В.2.1.1, а відліковий пристрій та марковання мають бути розбірливими. С.1.2 Випробування Похибку лічильника має бути визначено відповідно до 5.1.2 с). Для лічильників із вмонтованим пристроєм перетворювання температури газу лічильник має бути випробувано тричі за витрат 0,1 Qmax, 0.4QmaxTa Qmax застосовуючи метод, поданий у В.2.1.3. Один лічильник має бути випробувано для визначення похибки лічильника, а потім має бути випробувано згідно з EN ISO 6270-1 за тривалості 340 год. Після цього лічильник має бути повторно випробувано для визначення похибки лічильника й візуально оглянуто на розбірливість відлікового пристрою та марковання. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. С.2 Вплив погодних чинників С.2.1 Вимоги Це випробування замінює випробування, подане в 8.3. Усі марковання на лічильнику, відліковому пристрої й табличці з даними під час перегляду через вікно відлікового пристрою та будь-якій окремій табличці з даними, якщо її встановлено, мають бути легко розбірливими після проведення випробувань, поданих у С.2.2. Загальна колірна відмінність, виміряна згідно з EN ISO 11664-4, має бути в таких межах: Д/_* < 7; Да* < 7; ДЬ* <14. Для забезпечення свплопропускання згідно з ASTM D1003 помутніння не повинно перевищувати 15 %. С.2.2 Випробування Один лічильник потрібно піддати впливу штучних погодних умов та штучного випромінювання впродовж 66 днів згідно з EN ISO 4892-2 і параметрів, поданих у таблиці С.1 (див. цикл 1 у таблиці 4 EN ISO 48922:2013). Перед впливом треба виконати вимірювання, щоб оцінити критерії випробування. Таблиця С.1 — Вплив штучного випромінювання Цикл випробування Довжина хвилі/ тип лампи Інтенсивність випромінення Температура чорної панелі У сухому стані, 8 год UVA340 0,76 Вт ¦ м“2 • нм"1 на 340 нм 60 + 3 °С 3 конденсацією, 4 год (тип 1А) Ультрафіолетові лампи вимкнено 50±3°С Після випробування лічильник має бути візуально оглянуто на розбірливість. Усі марковання на лічильнику, відліковому пристрої й табличці з даними під час перегляду через вікно відлікового пристрою та будь- якій окремій табличці з даними, якщо її встановлено, мають бути розбірливими. Під час випробування згідно з EN ISO 11664-4 має бути дотримано вимоги щодо колірної відмінності та світлопропускання. Результат реєструють як пройшов/не пройшов перевірку. 47 ДСТУ EN 1359:2020 ДОДАТОК ZA (довідковий) ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ПОЛОЖЕННЯМИ EN 1359:2017 ТА ОСНОВНИМИ ВИМОГАМИ ДИРЕКТИВИ 2014/32/EU НА ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ EN 1359:2017 розроблено за дорученням Комісії зі стандартизації М/541 для забезпечення одного із добровільних засобів відповідності основним вимогам Директиви 2014/32/ЄС на засоби вимірювання. Після опублікування EN 1359:2017 в Офіційному журналі Європейського товариства з посиланням на зазначену директиву та прийняття його як національного стандарту принаймні в одній країні-члені ЄС дотримання положень цього стандарту, поданих у таблиці ZA.1, у межах сфери його застосування означає відповідність основним вимогам цієї директиви та пов’язаним з нею правилам EFTA (Європейської асоціації вільної торгівлі). Таблиця ZA.1 — Відповідність між EN 1359:2017 та Директивою 2014/32/ЄС Основні вимоги Директиви 2014/32/EU Розділ(и)/підрозділи/ пункт(и)/підпункт(и) EN 1359:2017 Зауваження/ примітки Додаток 1 1 Допустимі похибки за нормованих робочих умов 1.1 МДП — якщо немає перешкод 5.1, 6.6.7, 7.1.3, 7.1.4, В.2.1, В.2.2 Охоплено для класу точності 1,5 1.2 МДП — якщо немає перешкод 6.2, 6.3, 6.6.7, 6.3.9, В.2.3 Охоплено для класу точності 1,5 1.3 Конкретні кліматичні, механічні та ЕМ-умови 1.3.1 Кліматичні умови 1,4.3, 4.4, 5.6, 7.1.4, 8.3, додаток С Охоплено для класу точності 1,5 1.3.2 Механічні умови 1,6.3.7 Охоплено лише М1 1.3.3 Електромагнітні умови 1, 6.2.2, 6.6.8, 7.2.1.1 Охоплено лише Е1 1.3.4 Інші впливні величини Не застосовно Охоплено, оскільки будь-яких таких величин не виявлено 1.4.1 Основні положення Стандарт повністю Охоплено 1.4.2 Вологість навколишнього середовища 5.6 Охоплено 2 Відтворюваність Не застосовно Охоплено, оскільки лічильники постійно встановлено в одному місці 3 Збіжність 5.4 Охоплено 4 Поріг реагування та чутливість для відповідного завдання вимірювання 5.3 Охоплено 5 Достатня довговічність для призначеного завдання 5.2, 6.6.7, 7.1.2, 7.3, В.2.4 Охоплено 6 Надійність Стандарт повністю Охоплено 7 Придатність Охоплено 48 ДСТУ EN 1359:2020 Продовження таблиці ZA.1 Основні вимоги Директиви 2014/32/EU Розділ(и)/під розділи/ пункт(и)/пщпункт(и) EN 1359:2017 Зауваження/ примітки 7.1 Конструкція не повинна сприяти застосуванню з метою обману, при цьому можливість ненавмисного неправильного застосування мінімальна 6.2, 8.2 Охоплено 7.2 Має бути сконструйовано для призначеного застосування з урахуванням реальних робочих умов. Зручність для користувача 5.2, 7.2 Охоплено 7.3 Похибки засобу вимірювання, який застосовують для проведення розрахунків за комунальні послуги, копи значення витрат або струму перебувають за межами контрольо­ ваного діапазону вимірювання, не повинні надмірно відхилятися від встановлених значень Не застосовно Охоплено, оскільки не застосовно 7.4 Якщо засіб вимірювання сконструйовано для вимірювання значень, постійних у часі, то він має бути не чутливим до малих змін значення вимірюваної величини або має відповідно реагувати Не застосовно Охоплено, оскільки лічильники не застосовують для вимірювання значень, постійних у часі 7.5 Міцність та матеріали, придатні для призначеного застосування 6.3 6.4, 7.2.2, 7.3 Охоплено 7.6 Засіб вимірювання має бути сконструйовано так. щоб сприяти здійсненню контролю завдань вимірювання після того, як його введено в обіг або експлуатацію 7.2 Охоплено 8 Захист від несанкційованого втручання 8.1 Метрологічні характеристики засобу вимірювання не повинні піддаватися неприпустимим впливам приєднаного або дистанційного пристрою 5.7 Охоплено 8.2 Компоненти засобу вимірювання, які впливають на метрологічні харак­ теристики, має бути сконструйовано з урахуванням вимог безпеки та перед­ бачено забезпечення підтвердження про несанкційоване втручання 6.2 Охоплено 8.3 Програмне забезпечення, критичне для метрологічних характеристик, має бути ідентифіковано як таке й захищено. Ідентифікація має легко забезпечуватися. Докази втручання мають бути доступними впродовж визначеного проміжку часу 1, 6.6.8, 7.2.1.1 Охоплено 8.4 Дані вимірювань та важливі метрологічні параметри має бути належно захищено від несанкційованого втручання 1, 6.6.8, 7.2.1.1 Охоплено 49 ДСТУ EN 1359:2020 Продовження таблиці ZA.1 Основні вимоги Директиви 2014/32/EU Розділ(и)/пщрозділи/ пункт(и)/пщпункт(и) EN 1359:2017 Зауваження/ примітки 8.5 Відображення не повинно допускати переналаштування в період експлуатації 7.2.1 Охоплено 9 Інформація на лічильнику/ супровідна інформація 9.1 Має бути нанесено познаку чи назву виробника та інформацію стосовно точності. За потреби, дані про умови застосування, ідентифікаційне марковання. номер сертифіката перевірки типу 8.1, В.З Охоплено 9.2 Якщо занадто малі розміри, то інформацію розміщують на пакованні Не застосовно Охоплено, оскільки всю відповідну інформацію марковано на лічильнику 9.3 Супровідна інформація про нормовані робочі умови, класи за кліматичними, механічними та ЕМ- умовами, інструкції з експлуатації та обслуговування тощо 8.1, А.4 Охоплено 9.4 Для лічильників, результати вимірювання яких використовують для проведення розрахунків за комунальні послуги, не потрібно окремих настанов з інструкціями А.4 Охоплено 9.5 Десяткова поділка шкали 7.2 Охоплено 9.6 Матеріальна міра Не застосовно Не охоплено, оскільки засіб не матеріальна міра 9.7 Одиниці виміру 7.2.1 Охоплено 9.8 Довговічність марковання 5.6, 8.3, додаток С Охоплено 10 Покази результату вимірювання Охоплено 10.1 Відображення 7.2 Охоплено 10.2 Чіткість показів 7.2, 8, В.З Охоплено 10.3 Паперова копія Не застосовно Не охоплено, оскільки лічильники не сконст­ руйовано для паперової копії 10.4 Прямі продажі Не застосовно Не охоплено, оскільки лічильників не засто­ совують для прямих продажів 10.5 Необхідність індикатора 7.2 Охоплено 11 Подальше оброблення даних 11.1 Тривала реєстрація Не застосовно Не охоплено, оскільки це лічильник для комунальних послуг 50 ДСТУ EN 1359:2020 Продовження таблиці ZA.1 Основні вимоги Директиви 2014/32/EU Розділ(и)/підрозділи/ пункг(и)/підпункт(и) EN 1359:2017 Зауваження/ примітки 11.2 Надійний доказ Не застосовно Не охоплено, оскільки це лічильник для комунальних послуг 12 Оцінка відповідності Стандарт повністю Охоплено Додаток IV Части­ на 1 Конкретні вимоги до лічильників газу 1 Нормовані робочі умови 1.1 Витрата 1,4.1, 5.5 Охоплено, але лише клас точності 1,5 1.2 Т > 40 (газ) 1,4.3 Охоплено 1.3 Сімейство газу/МРТ 1,4.2, 3.1.6, 6.3.3, 7.1.2, 7.3, 8.1(g), А.4 Охоплено 1.4 Т > 50 (навколишнє середовище) 4.3 Охоплено 1.5 Діапазон напруги живлення для постійного струму Не застосовно Не охоплено, оскільки не потрібно зовнішнього джерела живлення 2 Максимально допустимі похибки 2.1 МДП 5.1 Охоплено 2.2 МДП (з пристроєм перетворювання температури) В.2.1 Охоплено 3 Допустимі впливи перешкод 3.1 Електромагнітні завади (ЕМЗ) 1, 6.6.8, 7.2.1.1 Охоплено 3.2 Перешкоди потоку Не застосовно ч Охоплено, оскільки ці лічильники не чутливі до перешкод потоку 4 Довговічність 4.1 Довговічність. Лічильник класу точності 1,5 7.1.2, В.2.4 Охоплено 4.2 Довговічність. Лічильник класу точності 1,0 Не застосовно Не охоплено, оскільки цей стандарт не сто­ сується лічильника класу точності 1,0 5 Придатність 5,1 Мережа електроживлення Не застосовно Не охоплено, оскільки не потрібно зовнішнього джерела живлення 5.2 Живлення акумулятора 1, 6.6.8, 7.2.1.1, А.4 Охоплено 5,3 8 000 год 7.2 Охоплено 5.4 Будь-яке положення А4 Охоплено 51 ДСТУ EN 1359:2020 Кінець таблиці ZA.1 Основні вимоги Директиви 2014/32/EU Розділ(и)/під розділи/ пункт(и)/підпункт(и) EN 1359:2017 Зауваження/ примітки 5.5 Випробний елемент 7.2 Охоплено 5.6 Маркований напрямок потоку 8.2, А.4 Охоплено 6 Одиниці 7.2, В.З Охоплено Части­ на II Конкретні вимоги. Пристрої перетворювання об’єму Не застосовно Не охоплено, оскільки частина II поширюється на пристрій перетворювання об’єму в складі лічильника 7 Стандартні умови для перетворювальних величин Не застосовно Не охоплено, оскільки частина II поширюється на пристрій перетво­ рювання об’єму як складник у складі лічильника 8 Максимально допустима похибка Не застосовно Не охоплено, оскільки частина II поширюється на пристрій перетво­ рювання об'єму як складник у складі лічильника 9 Придатність Не застосовно Не охоплено, оскільки частина II поширюється на пристрій перетво­ рювання об’єму як складник у складі лічильника Части­ на III Введення в експлуатацію та оцінювання відповідності Ю(а)(b) (с) Введення в експлуатацію Не застосовно Не охоплено, оскільки це відповідальність держав-членів Оцінювання відповідності Не застосовно Не охоплено, оскільки це відповідальність держав-членів УВАГА 1! Презумпція відповідності залишається дійсною лише тоді, коли посилання на EN 1359:2017 зберігається в списку, опублікованому в офіційному журналі Європейського товариства. Користувачам цього стандарту потрібно звертатися до останнього списку, опублікованого в офіційному журналі Європейського товариства. УВАГА 2! До виробів, що належать до сфери застосування цього стандарту, може бути застосовано інші директиви ЄС. 52 ДСТУ EN 1359:2020 БІБЛІОГРАФІЯ EN 437 Test gases — Test pressures —Appliance categories EN ISO/IEC 17050-1 Conformity assessment — Supplier’s declaration of conformity — Part 1: General requirements (ISO/IEC 17050-1:2004, corrected version 2007-06-15). ДОДАТОК HA (довідковий) ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ, ІДЕНТИЧНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ТА МІЖНАРОДНИМ НОРМАТИВНИМ ДОКУМЕНТАМ, ПОСИЛАННЯ НА ЯКІ Є В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ ДСТУ EN 549:2005 Матеріали гумові для ущільнення і мембран газових приладів і газового устаткування (EN 549:1994, IDT) ДСТУ EN 549:2019 (EN 549:2019, IDT) Матеріали гумові для ущільнення і мембран газових приладів і газового устатковання ДСТУ EN 16314:2017 (EN 16314:2013, IDT) Лічильники газу. Додаткові функції ДСТУ EN 60730-1:2015 (EN 60730-1:2011, IDT) Пристрої автоматичні електричні керувальні побутової та аналогічної призначеності. Частина 1. Загальні вимоги ДСТУ EN 60730-1:2018 (EN 60730-1:2016, IDT; ІЕС 60730-1:2013, MOD + Cor 1:2014, IDT) Пристрої автоматичні електричні керувальні. Частина 1. Загальні вимоги ДСТУ EN 60730-1:2019 (EN 60730-1:2016, IDT; ІЕС 60730-12013, MOD) Пристрої автоматичні електричні керувальні побутової та аналогічної призначеності. Частина 1. Загальні вимоги ДСТУ EN IS011664-4:2018(EN IS011664-4:2011, IDT; IS011664-4:2008, IDT)Колориметрія. Частина^ Колірний простір МКО 1976 L*a*b* ДСТУ ISO 1518-1:2020 (ISO 1518-1:2019, IDT) Фарби та лаки. Визначення стійкості до дряпання. Частина 1. Метод постійного навантаження ДСТУ ISO 2409:2019 (ISO 2409:2013, IDT) Фарби та лаки. Випробування методом решітчастих надрізів ДСТУ ISO 2812-1:2019 (ISO 2812-1:2017, IDT) Фарби та лаки. Визначення стійкості до впливу рідин. Частина 1. Метод занурення в рідини, крім води ДСТУ ISO 4628-2:2015 Фарби та лаки. Оцінювання руйнувань лакофарбових покриттів. Визначення кількості, розмірів дефектів та інтенсивності однорідних змін зовнішнього вигляду. Частина 2. Оцінювання ступеня утворення пухирців (ISO 4628-2:2003, IDT) ДСТУ ISO 4628-3:2015 Фарби та лаки. Оцінювання руйнувань лакофарбових покриттів. Визначення кількості, розмірів дефектів та інтенсивності однорідних змін зовнішнього вигляду. Частина 3. Оцінювання ступеня іржавіння (ISO 4628-3:2003, IDT) ДСТУ ISO 5168:2013 Вимірювання витрати плинного середовища. Методики оцінювання невизначеності (ISO 5168:2005, IDT) ДСТУ ISO 6270-1 *2015 Фарби та лаки. Визначення вологостійкості. Частина 1. Безперервна конденсація (ISO 6270-1:1998, IDT) ДСТУ ISO 6272-2:2015 Фарби та лаки. Випробування швидкою деформацією (ударна міцність). Частина 2. Випробування падаючим вантажем, індентор малої площі (ISO 6272-2:2011, IDT) ДСТУ ISO 7005-1:2005 Металеві фланці. Частина І . Сталеві фланці (ISO 7005-1:1992, IDT) ДСТУ ISO 9227:2015 Випробування на корозію в штучних атмосферах. Випробування соляним туманом (ISO 9227:2012). 53 ДСТУ EN 1359:2020 Код згідно з НК 004: 91.140.40 Ключові слова: витрата газу, відліковий пристрій, лічильники газу, похибка лічильника, втрата тиску. 54 ============================= Ліцензійна "АВК-5" редакція 3.6.3. (9150 грн). Ліцензія та встановлення за 1 годину. Аналог АВК-5 - «Експерт-Кошторис» локальна версія на 1 ПК (3900 грн). «Експерт-Кошторис» мережева версія (5200 грн). «Експерт-Кошторис» працює під Windows, Linux і MacOS «Експерт-Кошторис» може працювати на флеш-носіях. Служба тех.підтримки http://cct.com.ua/ (050)330-54-00, (068)201-77-62, (093)902-93-85 ============================= Текст в форматі TXT безкоштовно надається для ознайомлення. ============================= Для отримання повного оригіналу тексту надішліть заявку на електронну пошту cct.com.ua@gmail.com =============================