Центр Компьютерных Технологий

АВК-5, сборники ДБН ДСТУ заказать
alt

Лицензионная "АВК-5" ред. 3.3.3.1 (распространяется с 13.11.2018)
Стоимость 7200 грн. с НДС. на 2 компьютера
Стоимость одного дополнительного рабочего места 2160 грн.
Стоимость обслуживания (второй год) 3210 грн.
Бесплатно сопровождение, обучение, обновление, поддержка, консультации.
Установка и начальное обучение АВК-5 БЕСПЛАТНО.
Обновление АВК-5 скачать бесплатно без регистрации (ред. 3.3.4. и далее, 1 год)
Подробнее...

alt

30.11.2018

Кабмін постановою від 07.11.2018 N 992 затвердив:
вимоги у сфері електронних довірчих послуг, які визначають організаційно-методологічні, технічні та технологічні умови, яких повинен дотримуватися кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, його відокремлені пункти реєстрації під час надання кваліфікованих електронних довірчих послуг їх користувачам;
Порядок перевірки дотримання вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, який визначає механізм проведення Адміністрацією Держспецзв'язку заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, у тому числі обов'язкових умов, яких повинні дотримуватися кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг та їх відокремлені пункти реєстрації, центральний засвідчувальний орган, засвідчувальний центр під час надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Також установлено, що для надання кваліфікованих електронних довірчих послуг можуть використовуватись надійні засоби електронного цифрового підпису, які отримали позитивні експертні висновки за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, видані до набрання чинності Законом "Про електронні довірчі послуги", до закінчення строку дії експертних висновків.
Постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пунктів 68 - 72 переліку стандартів, що застосовуються кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг під час надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, які набирають чинності з 1 січня 2019 року.

Нацбанк постановою від 29.11.2018 N 133 вніс зміну до своєї постанови від 14.08.2018 N 94 "Про особливості здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України у 2018 році".
Так, уточнено, що Нацбанк погоджує програму капіталізації / план реструктуризації банку за умови її/його відповідності встановленим вимогам до 31 грудня 2018 року (раніше було - до 1 грудня 2018 року).
Постанова набрала чинності 30 листопада 2018 року.

29.11.2018

Кабмін постановою від 24.10.2018 N 974 виклав у новій редакції Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання.
Цей Порядок визначає процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами:
товарів подвійного використання, внесених до Єдиного списку товарів подвійного використання;
товарів, не внесених до Єдиного списку товарів подвійного використання, у випадках, визначених ст. 10 Закону "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".
Міжнародна передача вищезазначених товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, центральним органом виконавчої влади, військовим формуванням, правоохоронним органом, органом та підрозділом цивільного захисту України, іноземним суб'єктом господарської чи іншої діяльності за наявності у них відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю, зазначених у ст. 15 Закону.
Постанова набрала чинності 29 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 29.11.2018 N 225.

Кабмін постановою від 21.11.2018 N 979 вніс зміни до Порядку акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації.
Зокрема, передбачено скасування можливості здійснення державної реєстрації відокремленими підрозділами (філіями) юросіб публічного права.
Крім цього, розширено перелік випадків, коли юрособі публічного права може бути відмовлено в акредитації.
Постанова набрала чинності 29 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 29.11.2018 N 225.

Кабмін постановою від 21.11.2018 N 975 затвердив категорії об'єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.
Установлено, що:
у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об'єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах;
охорона бюджетних установ (організацій) здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання таких установ (організацій).

Кабмін постановою від 21.11.2018 N 976 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг, є:
види послуг, що мають право надавати суб'єкти господарювання на ринках фінансових послуг;
період, у якому суб'єкти господарювання отримали право надавати послуги на ринках фінансових послуг;
показники діяльності суб'єктів господарювання на ринках фінансових послуг;
дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері ринків фінансових послуг;
результати проведення аудиту звітності суб'єктів господарювання.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) щодо провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг здійснюються Нацкомфінпослуг за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена:
до високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;
до середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;
до незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері ринків фінансових послуг, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.
Постанова набрала чинності 29 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 29.11.2018 N 225.

Кабмін постановою від 14.11.2018 N 984 затвердив Порядок безоплатного надання (у тому числі через Інтернет) інформації про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), особам, за якими зареєстровані транспортні засоби, та/або безпосереднім користувачам таких транспортних засобів.
Цей Порядок визначає процедуру безоплатного надання (у тому числі через Інтернет) інформації про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), фізособі або керівнику юрособи, за якою зареєстрований транспортний засіб, а в разі, коли:
до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належному користувачу транспортного засобу;
в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату надходження запиту відсутні відомості про керівника юрособи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особі, яка виконує повноваження керівника такої юрособи.
Постанова набрала чинності 29 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 29.11.2018 N 225.

Кабмін постановою від 21.11.2018 N 982 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою якості освіти.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти, належать:
чисельність здобувачів вищої освіти за останні 3 роки;
кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
стан оприлюднення на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх 5-ти років, що передують плановому періоду;
наявність відокремлених структурних підрозділів;
наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
частка неакредитованих спеціальностей, освітніх програм.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері вищої освіти здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, наступний плановий захід щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 14.11.2018 N 989 вніс зміни до своєї постанови від 17.12.2008 N 1102 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках".
Зокрема, передбачено наділення Національної поліції повноваженнями відповідно до покладених завдань уживати заходів щодо фіксування обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки (відеозапису), уточнення підстав проведення тимчасового затримання транспортних засобів, порядку інформування особи про затримання транспортного засобу, підстав повернення такого транспортного засобу, а також огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Кабмін постановою від 14.11.2018 N 990 затвердив Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання.
Цей Порядок визначає процедуру тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів, зберігання таких транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, а також їх повернення.
Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), ч. 1 ст. 1521 Кодексу, у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 1521 Кодексу.
Постанова набрала чинності 29 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 29.11.2018 N 225.

Нацбанк постановою від 28.11.2018 N 132 установив, що необхідність, порядок, обсяги та терміни впровадження заходів, передбачених нормативно-правовими актами Нацбанку з питань функціонування банківської системи України в особливий період, перелік яких додається, визначаються окремими рішеннями Нацбанку.
Постанова набрала чинності 29 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 29.11.2018 р.

28.11.2018

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закон від 26.11.2018 N 2630-VIII "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні".
Згідно з Указом в Україні введено воєнний стан із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року.
Воєнний стан введено в Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону "Про правовий режим воєнного стану".
Закон набрав чинності 28 листопада 2018 року у зв'язку з його опублікуванням в газеті "Голос України" від 28.11.2018 N 226.

Мінсоцполітики наказом від 05.10.2018 N 1467 затвердило Правила охорони праці для працівників, зайнятих на цукровому виробництві.
Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність, пов'язану з виробництвом цукру та використовують найману працю.
Правила встановлюють вимоги до безпечного виконання робіт для роботодавців та працівників під час виробництва цукру.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 листопада 2018 р. за N 1250/32702 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Нацбанк постановою від 26.11.2018 N 125 вніс зміни до Положення про визначення пов'язаних із банком осіб.
Зокрема, банкам надано можливість самостійно встановлювати порядок затвердження переліку пов'язаних з банком осіб.
Додатково уточнено строк, протягом якого банк зобов'язується визначити у статистичній звітності особу як пов'язану із банком відповідно до рішення Нацбанку, а також порядок визначення особи непов'язаною із банком у зв'язку із втратою цією особою ознак пов'язаності через певний час.
Відповідно до внесених змін банк має звернутися до Нацбанку з клопотанням про втрату ознак пов'язаності особи, яка раніше була визнана регулятором пов'язаною особою із банком, але з часом втратила ознаки пов'язаності, для отримання погодження можливості виключення такої особи із переліку пов'язаних із банками осіб.
Клопотання банку має бути обґрунтованим, тобто факт втрати пов'язаності повинен бути підтверджений документально.
Постанова набрала чинності 28 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 27.11.2018 р.

27.11.2018

Мінрегіон наказом від 18.10.2018 N 274 затвердив Порядок незалежного моніторингу звітів про результати обстеження інженерних систем.
Цей Порядок визначає процедуру здійснення незалежного моніторингу звітів про результати обстеження інженерних систем відповідно до Закону "Про енергетичну ефективність будівель".
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 09 листопада 2018 р. за N 1277/32729 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Мінрегіон наказом від 18.10.2018 N 275 затвердив Порядок рецензування звітів про обстеження інженерних систем.
Цей Порядок визначає процедуру та вимоги до проведення рецензування звітів про обстеження інженерних систем відповідно до Закону "Про енергетичну ефективність будівель".
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 листопада 2018 р. за N 1266/32718 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

26.11.2018

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону N 9311 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності".
Законопроектом, зокрема, передбачається:
запровадження обов'язкового нотаріального посвідчення договорів, предметом яких є частка у статутному (складеному) капіталі товариства. Водночас запропоновано альтернативу - укладення таких договорів в електронній формі з максимальним ступенем захисту - підписання його сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису;
надання права власнику нерухомого майна встановити вимогу нотаріального посвідчення правочинів щодо свого майна, які на сьогодні не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Така вимога буде вноситися до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і у разі надходження до державного реєстратора договору без нотаріального посвідчення прийматиметься рішення про відмову в державній реєстрації прав;
удосконалення інституту спільної власності шляхом запровадження нотаріального посвідчення договору про визначення часток у праві спільної власності не за принципом їх рівності;
із суб'єктів державної реєстрації прав виключити акредитовані державні та комунальні підприємства. За рішенням Уряду суб'єктом може бути визначено виключно державне підприємство і лише в частині розгляду заяв в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
запровадження обов'язку державного реєстратора прав залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі (у такому разі заява не приймається);
можливість продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах в автоматичному режимі реєстром, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності - інформація про автоматичне поновлення правочинів обов'язково вноситиметься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права;
обов'язкове внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами.
У випадку прийняття Закон набере чинності через 10 днів з дня його опублікування.

Верховна Рада ухвалила, а Президент підписав Закони від 08.11.2018 N 2611-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів" та N 2612-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України".
Законом N 2611-VIII запроваджується нова модель оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, а Законом N 2612-VIII врегульовуються питання ввезення транспортних засобів на митну територію України, забезпечення дієвого контролю за переміщенням, цільовим використанням транспортних засобів, поміщених в митний режим транзиту чи тимчасового ввезення, та посилюється відповідальність громадян за порушення митних правил.
Закони набрали чинності 25 листопада 2018 року у зв'язку з їх опублікуванням в газеті "Голос України" від 24.11.2018 N 223. При цьому окремі положення Закону N 2612-VIII набирають чинності через 180 днів з дня, наступного за днем його опублікування.

ДРС наказом від 15.11.2018 N 152 затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік.
План затверджено відповідно до ст. 5 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та на виконання Вимог до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), унесення змін до них та звіту щодо їх виконання.

23.11.2018

Мінагрополітики наказом від 26.10.2018 N 515 затвердило уніфіковану форму акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері землеустрою.
Уніфікована форма акта містить вичерпний перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю).
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 09 листопада 2018 р. за N 1278/32730 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

22.11.2018

Кабмін постановою від 21.11.2018 N 967 вніс зміни до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Зокрема, уточнено, що у разі коли заява про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження подається в електронній формі, на таку заяву накладається кваліфікований електронний підпис обтяжувача. При цьому кваліфікований електронний підпис створюється за допомогою засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

21.11.2018

Мін'юст та Мінфін спільним наказом від 02.11.2018 N 3424/5/874 затвердили Регламент подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів.
Цей Регламент визначає порядок та процедуру подання Мін'юстом Державній фіскальній службі інформації про об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, про землевласників або землекористувачів, а також про об'єкти незавершеного будівництва та зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 листопада 2018 р. за N 1265/32717 та набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Мінінфраструктури наказом від 19.10.2018 N 481 затвердило зміни до Аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України.
Зокрема, уточнено, що збір за посадку-зліт ПС установлюється за кожну тонну максимальної злітної маси ПС, зазначеної у посвідченні про придатність його до виконання польотів, залежно від виду сполучення та відшкодовує витрати експлуатанта аеропорту (аеродрому) на використання, утримання та розвиток об'єктів і спеціальних засобів, призначених для забезпечення посадки-зльоту ПС, зокрема льотної смуги, руліжних доріжок з прилеглою ґрунтовою частиною, дренажної системи, світлосигнальної системи, засобів зв'язку між наземною станцією та ПС, а також на орнітологічне, радіотехнічне забезпечення польотів ПС та комплекс заходів аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів, швидкої медичної допомоги і нормативної стоянки ПС.
Збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі встановлюється за одного відправленого пасажира залежно від виду сполучення та відшкодовує витрати експлуатанта аеропорту (аеродрому) на використання, утримання та розвиток пасажирського терміналу для обслуговування пасажирів під час відправлення/прибуття/трансферу (за винятком комерційних площ, що підлягають здаванню в оренду, залів та зон підвищеного комфорту) та осіб, які зустрічають і проводжають пасажирів, а також обладнання для забезпечення обслуговування пасажирів та багажу в аеровокзалі (за винятком авіамостів), а також створення умов для проходження митного та паспортного контролю, забезпечення належного доступу до послуг пасажирів з обмеженими фізичними можливостями або осіб з інвалідністю, користування наземними транспортними засобами аеропорту, які відносяться до забезпечення доступу пасажирів до будівлі аеровокзалу (автобуси та/або інші види транспорту для трансферу пасажирів між терміналами аеропорту).
Збір за забезпечення авіаційної безпеки пасажирського ПС установлюється за кожного відправленого пасажира залежно від виду сполучення та відшкодовує витрати експлуатанта аеропорту (аеродрому), пов'язані з комплексом превентивних заходів безпеки, що направлені на забезпечення захисту від актів незаконного втручання (за винятком заходів для забезпечення додаткового рівня безпеки, наданих за додатковим запитом користувача аеропорту (аеродрому)), які застосовуються на регулярній основі та забезпечуються із залученням людських і матеріальних ресурсів аеропорту, не враховуючи витрати на забезпечення безпеки, що належать до неавіаційної діяльності.
Також уточнено, що ці аеропортові збори є граничним (максимальним) розміром плати за аеропортове обслуговування, що стягується з користувачів аеропорту (аеродрому). З метою стимулювання авіакомпаній як комерційних партнерів аеропортів за рішенням керівника аеропорту до граничних (максимальних) розмірів плати можуть застосовуватись знижувальні коефіцієнти (при виконанні регулярних рейсів - до 0,2, при виконанні чартерних рейсів - до 0,7), зважаючи на економічну ефективність та з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, а також з урахуванням ціни квитка.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 09 листопада 2018 р. за N 1276/32728 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Мінекономрозвитку наказом від 02.10.2018 N 1394 затвердило Технічний регламент щодо обмеження викидів летких органічних сполук унаслідок використання органічних розчинників у лакофарбових матеріалах для будівель та ремонту колісних транспортних засобів.
Цей Технічний регламент визначає вимоги до лакофарбових матеріалів для будівель та ремонту колісних транспортних засобів щодо вмісту летких органічних сполук, що входять до їх складу.
Дія Технічного регламенту поширюється на продукцію, перелік та сферу застосування якої наведено у додатку 1 до Технічного регламенту.
Технічний регламент не поширюється на інші вимоги, зокрема вимоги щодо маркування, які визначені законодавством для захисту здоров'я споживачів, робітників та їх робочого середовища.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 30 жовтня 2018 р. за N 1228/32680 та набирає чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.
Установлено, що лакофарбові матеріали для будівель та ремонту колісних транспортних засобів, які введені в обіг до набрання чинності цим наказом і не відповідають усім чи окремим вимогам вищезгаданого Технічного регламенту, можуть бути надані на ринку протягом 12 місяців з дати набрання чинності цим наказом.

Нацбанк постановою від 13.11.2018 N 120 затвердив Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України.
Ці Правила визначають загальні вимоги до складання статистичної звітності, порядок її підписання та подання до Нацбанку.
Вищезгадані Правила розроблені з метою отримання відповідних даних від постачальників статистичної звітності:
банків України та філій іноземних банків в Україні;
небанківських фінансових установ - резидентів, які є платіжними організаціями та/або членами / учасниками платіжних систем, операторів послуг платіжної інфраструктури, щодо яких Нацбанком унесено відомості до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;
небанківських фінансових установ - резидентів, яким надано генеральну ліцензію Нацбанку на здійснення валютних операцій;
небанківських фінансових установ, підприємств, організацій, ФОП, власників індивідуальних ліцензій на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України;
національних операторів поштового зв'язку.
Правила є обов'язковими для виконання всіма постачальниками статистичної звітності.
Постанова набирає чинності з 1 січня 2019 року.

20.11.2018

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 04.10.2018 N 2718 вніс зміни до Положення про Комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Зокрема, Положення доповнено нормами, якими передбачено, що у разі виявлення протягом розгляду питання обставин, за яких рішення Комітету з питання, включеного до порядку денного, не може бути прийняте на цьому засіданні, розгляд такого питання за рішенням Комітету може бути відкладено з відображенням у протоколі засідання Комітету таких обставин. Обставинами, за наявності яких Комітет відкладає розгляд відповідних питань, є:
відсутність необхідних та достатніх матеріалів або інформації для прийняття рішення;
відсутність доповідача (особи, яка готувала проект рішення та матеріали до нього);
інші суттєві обставини, що за рішенням Комітету перешкоджають розгляду питання Комітетом на цьому засіданні.
У разі відкладення розгляду питання у рішенні Комітету зазначаються заходи, яких потрібно вжити ініціатору розгляду питання або іншим структурним підрозділам/уповноваженим особам Фонду, строк їх вжиття або дата наступного розгляду цього питання.
Строк виконання рішення Комітету становить 30 календарних днів від дня прийняття відповідного рішення, якщо інше не визначено у самому рішенні.
Рішення Комітету може бути скасовано або визнано таким, що втратило чинність, Комітетом або виконавчою дирекцією Фонду.
Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 26 жовтня 2018 р. за N 1218/32670 та набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

19.11.2018

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 27.09.2018 N 2647 затвердив зміни до Правил надання звітності учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зокрема, уточнено, що у разі виявлення Фондом або учасником Фонду помилок у поданій звітності учасник Фонду зобов'язаний внести зміни до звітності шляхом подання виправленої звітності протягом:
одного робочого дня після встановленого терміну подання звітності - для щоденної звітності та щодекадної форми N 1Ф;
двох робочих днів після встановленого терміну подання звітності - для іншої звітності.
Крім цього, внесено зміни до Інструкції про порядок складання звіту про вклади фізичних осіб в учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - форма звітності N 1Ф.
Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 25 жовтня 2018 р. за N 1214/32666 та набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

НКРЗІ рішенням від 16.10.2018 N 543 визначила строками початку впровадження послуг із перенесення абонентських номерів на телекомунікаційних мережах рухомого (мобільного) зв'язку 01 травня 2019 року, включаючи створення локальних баз даних операторів телекомунікацій, що надають послуги рухомого (мобільного) зв'язку, та їх підключення до централізованої бази даних до 01 лютого 2019 року.
Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 02 листопада 2018 р. за N 1247/32699 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Нацкомфінпослуг розпорядженням від 11.10.2018 N 1800 внесла зміни до Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.
Зокрема, визначено, що норми цього Положення не застосовуються до правовідносин, що виникають відповідно до Законів "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та "Про ліцензування видів господарської діяльності".
Дія Положення не поширюється на застосування Нацкомфінпослуг заходів впливу за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).
Також виключено норми, якими передбачалося, що:
у разі виявлення порушення законодавства про фінансові послуги під час проведення перевірки (інспекції) акт про правопорушення складається не пізніше п'яти робочих днів після підписання посадовою особою Нацкомфінпослуг акта перевірки (інспекції);
у разі порушення справи про правопорушення щодо відсутності особи за місцезнаходженням відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ, інших реєстрах (переліках), акт про правопорушення складається на підставі акта про відсутність особи за таким місцезнаходженням;
якщо під час проведення перевірки посадовою особою Нацкомфінпослуг проводилось вилучення в особи документів, які підтверджують факт порушення, до матеріалів справи про правопорушення додаються копії таких документів та примірник протоколу про їх вилучення.
Розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 листопада 2018 р. за N 1260/32712 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

16.11.2018

Кабмін розпорядженням від 24.10.2018 N 841-р затвердив план заходів з реалізації Концепції реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю до 2020 року.
Зокрема, Планом заходів передбачено виконання таких завдань:
розбудова уніфікованої нормативно-методологічної бази та стандартизація державного фінансового аудиту;
посилення ефективності функції інспектування шляхом фокусування зусиль Держаудитслужби на найбільших фінансових ризиках;
удосконалення інформаційного забезпечення Держаудитслужби, а також унормування механізму взаємодії та обміну інформацією між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та створення інтегрованої автоматизованої інформаційної бази;
формування системи запобіжників під час здійснення децентралізації та належного контролю на місцевому та регіональному рівні;
зміцнення кадрового потенціалу Держаудитслужби;
формування механізму побудови партнерських відносин органами Держаудитслужби з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання як об'єктами державного фінансового аудиту.

Кабмін постановою від 14.11.2018 N 950 затвердив Порядок затвердження місцевими радами умов продажу об'єктів великої приватизації комунальної власності.
Цей Порядок визначає механізм затвердження місцевими радами умов продажу об'єктів великої приватизації комунальної власності відповідно до Закону "Про приватизацію державного і комунального майна".

Кабмін розпорядженням від 24.10.2018 N 842-р виклав у новій редакції план заходів щодо реалізації Концепції розвитку газовидобувної галузі України.
Зокрема, передбачається вдосконалити законодавчу базу, що регламентує взаємовідносини суб'єктів господарювання у газовидобувній галузі.

Нацбанк установив строк дії наданих небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, строк дії яких закінчується у період з 15 листопада 2018 року до 6 травня 2019 року, до 7 травня 2019 року.
Відповідне рішення закріплено у постанові Нацбанку від 15.11.2018 N 122, яка набрала чинності 16 листопада 2018 року (у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 15.11.2018 р.) та діє до 7 травня 2019 року.

Кабмін постановою від 24.10.2018 N 960 затвердив:
перелік товарів, які в разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю;
перелік документів і відомостей, що підлягають перевірці під час попереднього документального контролю.
Зазначені переліки затверджено на виконання частин першої та третьої ст. 319 Митного кодексу.

15.11.2018

Мінкультури наказом від 25.10.2018 N 925 внесло зміни до Положення про Експертну раду при Міністерстві культури України з відбору кінопроектів для надання державної фінансової підтримки на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування.
Змінами передбачено розширення переліку завдань Експертної ради. Так, до завдань Експертної ради віднесено розгляд пропозицій від суб'єктів кінематографії щодо зміни у відібраних кінопроектах партіотичного спрямування режисера-постановника, назви, хронометражу, виробника (суб'єкта кінематографії), продовження строку виробництва фільму та вироблення відповідних рекомендацій Мінкультури.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 08 листопада 2018 р. за N 1272/32724 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Мінекономрозвитку наказом від 05.10.2018 N 1437 затвердило Положення про Комісію з розгляду апеляцій щодо спірних питань, які виникають під час встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання).
Так, визначено, що Комісія утворюється при Мінекономрозвитку з метою розгляду в установлені строки апеляційних заяв щодо оскарження рішень про відмову в установленні категорії, на яку претендує власник засобу розміщення або уповноважена ним особа (далі - заявник).
Апеляційна заява подається до Комісії лише в разі наявності відповідного рішення Комісії із встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) (далі - Комісія із встановлення категорій).
Подання апеляційної заяви не зупиняє дії рішення, прийнятого Комісією із встановлення категорій.
Апеляційна заява подається заявником не пізніше 30 календарних днів з дати одержання ним від органу із сертифікації, що здійснював роботи з оцінювання відповідності засобу розміщення, інформації щодо рішення Комісії із встановлення категорій про відмову в установленні категорії такому засобу розміщення.
До апеляційної заяви додаються матеріали (документи, інформаційні матеріали, фото тощо), які призначені для пояснення позиції заявника, викладеної в апеляційній заяві.
Комісія розглядає апеляційну заяву протягом 14 робочих днів з наступного дня після її надходження.
За результатами розгляду апеляційної заяви Комісія приймає рішення про задоволення або відмову в задоволенні апеляційної заяви.
У разі якщо Комісією визнано оскаржуване рішення Комісії із встановлення категорій неправомірним, приймається рішення про задоволення апеляційної заяви та призначається повторний розгляд документів про результати оцінювання засобу розміщення.
У разі якщо Комісія встановить, що оскаржуване рішення Комісії із встановлення категорій прийнято правомірно, Комісією приймається рішення про відмову в задоволенні апеляційної заяви.
Інформація щодо прийнятого рішення в письмовій формі доводиться до відома заявника, органу із сертифікації та Комісії із встановлення категорій у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати прийняття такого рішення.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 25 жовтня 2018 р. за N 1213/32665 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Мінагрополітики наказом від 04.10.2018 N 476 затвердило Методичні вимоги у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур
Ці Методичні вимоги поширюються на насіння пшениці м'якої, пшениці твердої, пшениці полби, пшениці спельти, жита, тритикале, ячменю, вівса, рису, проса, гречки, а також кукурудзи і сорго в частині показників сортової та фізичної чистоти, вмісту насіння інших видів культурних рослин і бур'янів та застосовуються органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління Мінагрополітики, науково-дослідними установами, аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), суб'єктами насінництва.
Зазначені Методичні вимоги стосуються зареєстрованих в Україні сортів (гібридів) та їх батьківських компонентів зернових культур в частині здійснення сертифікації насіння.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 29 жовтня 2018 р. за N 1219/32671 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

14.11.2018

Нацкомфінпослуг розпорядженням від 18.09.2018 N 1635 затвердила зміни до Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу.
Уточнено, що фінансові компанії (у тому числі фінансові компанії - управителі, фінансові компанії - адміністратори, фінансові компанії групи А і групи Б), фінансові установи - юрособи публічного права, довірчі товариства та лізингодавці подають звітність, передбачену цим Порядком, в електронній формі з дотриманням вимог Законів "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги".
Обов'язковим реквізитом звітності, яка надається до Нацкомфінпослуг, є кваліфікований електронний підпис відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг:
для фінансових компаній (у тому числі фінансових компаній - управителів, фінансових компаній - адміністраторів, фінансових компаній групи А і групи Б), фінансових установ - юросіб публічного права, довірчих товариств - підписи керівника та головного бухгалтера фінансової установи;
для лізингодавців - підписи керівника та головного бухгалтера юрособи, у разі відсутності у штаті підприємства головного бухгалтера - два підписи керівника юрособи.
Звітність може бути подано у формі документа на папері лише на підставі окремого рішення Нацкомфінпослуг щодо окремої фінансової установи.
Розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції 25 жовтня 2018 р. за N 1215/32667 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

13.11.2018

За повідомленням Держстат , індекс споживчих цін (індекс інфляції) у жовтні 2018 року щодо вересня становив 101,7 %
За період січень - жовтень 2018 року - 107,4 %.
За період січень 1998 року - жовтень 2018 року зазначений індекс становив 1278,2 %.
При цьому індекси споживчих цін на товари та послуги у жовтні 2018 року по відношенню до вересня 2018 року та грудня 2017 року незначно змінилися.
При цьому до уваги не бралися тимчасово окупована територія АР Крим, м. Севастополя та частина тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях.
Також Держстат оприлюднив індекси споживчих цін по регіонах у жовтні 2018 року.

12.11.2018

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 937 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження призначеними органами з оцінки відповідності та визнаними незалежними організаціями господарської діяльності з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження призначеними органами з оцінки відповідності та визнаними незалежними організаціями господарської діяльності з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Мінекономрозвитку, є:
строк провадження призначеними органами з оцінки відповідності та визнаними незалежними організаціями господарської діяльності з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів;
наявність порушень призначеними органами з оцінки відповідності та визнаними незалежними організаціями вимог законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності;
наявність апеляцій, поданих до апеляційної комісії, утвореної Мінекономрозвитку, на рішення призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій.
Віднесення призначеного органу з оцінки відповідності та визнаної незалежної організації до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері оцінки відповідності вимогам технічних регламентів здійснюються за діяльністю призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх 6-ти років для призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій, які віднесені до незначного ступеня ризику, у призначеного органу з оцінки відповідності чи визнаної незалежної організації не виявлено порушень вимог законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого призначеного органу з оцінки відповідності чи визнаної незалежної організації проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.
Постанова набрала чинності 10 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 10.11.2018 N 212.

Кабмін постановою від 07.11.2018 N 939 затвердив Порядок розпорядження геологічною інформацією.
Цей Порядок визначає процедуру розпорядження (надання у користування і продаж) геологічною інформацією про надра, отриманою за результатами робіт з геологічного вивчення надр, експлуатації родовищ корисних копалин або використання надр з іншою метою.
Постанова набрала чинності 10 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 10.11.2018 N 212.

Мін'юст наказом від 05.11.2018 N 3439/5 затвердив Регламент роботи центрального засвідчувального органу.
Цей Регламент визначає організаційно-методологічні, технічні та технологічні умови діяльності центрального засвідчувального органу (далі - ЦЗО) під час надання ним кваліфікованої електронної довірчої послуги формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, порядок взаємодії кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг (далі - надавачі) з ЦЗО у процесі надання ним кваліфікованої електронної довірчої послуги формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, а також внесення юросіб та ФОП, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, до Довірчого списку.
Регламент є обов'язковим для юросіб та ФОП, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, та для кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.
Дія Регламенту не поширюється на надавачів електронних довірчих послуг, що не мають наміру надавати кваліфіковані електронні довірчі послуги, а також на надавачів, що мають намір надавати кваліфіковані довірчі послуги у банківській системі та під час здійснення переказу коштів.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 листопада 2018 р. за N 1252/32704 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

09.11.2018

Нацбанк постановою від 05.11.2018 N 117 вніс зміни до Положення про основи процентної політики Національного банку України, якими передбачено визначення операційної цілі процентної політики Нацбанку.
Операційна ціль процентної політики Нацбанку полягає в утриманні Українського індексу міжбанківських ставок для кредитів та депозитів овернайт у національній грошовій одиниці на рівні, близькому до рівня облікової ставки, у межах коридору процентних ставок за інструментами постійного доступу.
Український індекс міжбанківських ставок - розрахункове значення вартості гривневих грошових ресурсів на міжбанківському ринку України. Розрахунок цього індексу здійснюється відповідно до розпорядчого акта Нацбанку з питань розрахунку та оприлюднення Українського індексу міжбанківських ставок.
Нацбанк публікує значення Українського індексу міжбанківських ставок на сторінці офіційного Інтернет-представництва Нацбанку.
Постанова набрала чинності 9 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 08.11.2018 р.

Кабмін постановою від 07.11.2018 N 931 розширив перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Цей перелік доповнено новим пунктом - роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, а саме: акваторії морського порту (портової акваторії), внутрішніх підхідних, судноплавних каналів, операційної акваторії причалу, якірної стоянки, а також інших підводних гідротехнічних споруд штучного та природного походження, зокрема розташованих в межах акваторії морського порту і призначених для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Мін'юст наказом від 17.10.2018 N 3236/5 виклав у новій редакції Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 17 жовтня 2018 р. за N 1170/32622 та набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Мін'юст наказом від 05.11.2018 N 3440/5 затвердив Порядок ведення реєстру чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів.
Цей Порядок визначає процедуру ведення реєстру чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів, які сформовані центральним засвідчувальним органом, внесення до Реєстру відомостей про статус сертифікатів відкритих ключів, про списки відкликаних сертифікатів відкритих ключів та забезпечення до Реєстру цілодобового доступу через телекомунікаційні мережі загального користування.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 05 листопада 2018 р. за N 1253/32705 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

08.11.2018

Президент підписав Закон від 05.07.2018 N 2491-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні".
Зокрема, документом переглянуто принципи і механізми корпоративного управління державних банків, приведено їх у відповідність до найкращих міжнародних стандартів шляхом створення системи управління діяльністю державних банків через наглядові ради, більшість у складі яких становитимуть незалежні члени.
Статтю 7 Закону "Про банки і банківську діяльність" викладено в новій редакції, якою, зокрема, передбачено, що наглядова рада державного банку складається із дев'яти членів, з яких шість членів повинні бути незалежними, а три члени - представниками держави пропорційно від Президента, Кабміну та Верховної Ради.
Законом визначено перелік критеріїв, яким повинні відповідати незалежні члени наглядової ради та представники держави у наглядовій раді державного банку.
Для визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку Кабмін утворює конкурсну комісію, до складу якої входять один представник від Президента, три представники від Кабміну та один представник Верховної Ради.
Незалежні члени наглядової ради державного банку призначаються вищим органом на підставі подання конкурсної комісії протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідного подання.
Також передбачено вичерпний перелік підстав, за якими члени наглядової ради можуть дострокового припинити свої повноваження, або бути тимчасово відсторонені.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, за винятком окремих норм, які набирають чинності через 3 місяці з дня його опублікування.

Нацкомфінпослуг розпорядженням від 18.09.2018 N 1636 затвердила зміни до Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Зокрема, уточнено, що ломбарди подають звітність в електронній формі у вигляді документів, передбачених цим Порядком, з використанням веб-інтерфейсу доступу до спеціалізованого програмного забезпечення, який розміщений на офіційному веб-сайті Нацкомфінпослуг. Обов'язковими реквізитами звітності ломбарду є кваліфіковані електронні підписи керівника та головного бухгалтера ломбарду, накладені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг.
Поданням звітності ломбарду є відправлення ломбардом звітності з накладеними кваліфікованими електронними підписами керівника та головного бухгалтера ломбарду відповідно до вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг з додаванням кваліфікованої електронної позначки часу в автоматичному режимі у базі даних спеціалізованого програмного забезпечення, засобами якого складається та подається до Нацкомфінпослуг звітність ломбарду.
Датою подання звітності ломбарду до Нацкомфінпослуг є остання з дат:
дата відправлення звітності ломбарду, зафіксована у базі даних спеціалізованого програмного забезпечення, засобами якого складається та подається до Нацкомфінпослуг звітність ломбарду;
кваліфікована електронна позначка часу, додана до останнього кваліфікованого електронного підпису керівника або головного бухгалтера ломбарду.
Розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції 18 жовтня 2018 р. за N 1171/32623 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Мінагрополітики наказом від 27.09.2018 N 460 затвердило:
форму суднового журналу риболовного судна, що підлягає нагляду класифікаційного товариства;
форму машинного журналу риболовного судна з механічним двигуном, що підлягає нагляду класифікаційного товариства;
Правила ведення суднового журналу і машинного журналу на риболовних суднах, що підлягають нагляду класифікаційного товариства.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 22 жовтня 2018 р. за N 1184/32636 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

07.11.2018

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 914 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання електронних довірчих послуг та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері надання електронних довірчих послуг, є:
кількість сформованих кваліфікованих сертифікатів користувачів електронних довірчих послуг;
кількість електронних довірчих послуг, що надаються суб'єктом, внесеним до Довірчого списку;
рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, що застосовується суб'єктом;
наявність фактів порушень законодавства щодо провадження господарської діяльності у сфері надання електронних довірчих послуг.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері надання електронних довірчих послуг проводяться з такою періодичністю:
високого ступеня ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли протягом останніх 3-х років, що передують плановому, але не менш як протягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів суттєвих порушень вимог законодавства у сфері надання електронних довірчих послуг, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не пізніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза. Зазначене положення не застосовується до суб'єктів господарювання, що належать до високого ступеня ризику.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 915 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) та технічного захисту інформації за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, і встановлюється періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг у галузі:
1) криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг):
вид інформації за порядком доступу, щодо якої надаються послуги протягом останніх 2-х років, що передують плановому;
вид послуг у галузі криптографічного захисту інформації, що надаються суб'єктом господарювання станом на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
наявність порушень вимог ліцензійних умов у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) протягом останніх 2-х років, що передують плановому;
обсяг розроблення, виробництва, постачання, монтажу (встановлення), налаштування, технічного обслуговування (супроводження), ремонту, утилізації, тематичних та експертних досліджень криптосистем, засобів криптографічного захисту інформації, конструкторської та іншої технічної документації;
строк провадження ліцензованої діяльності;
2) технічного захисту інформації:
вид інформації за порядком доступу, щодо якої надаються послуги протягом останніх 2-х років, що передують плановому;
вид послуг у галузі технічного захисту інформації, що надаються станом на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
тип системи, щодо яких надаються послуги у сфері технічного захисту інформації;
надання послуг із захисту мовної інформації з обмеженим доступом (пошук закладних пристроїв);
приналежність об'єкта, щодо якого надаються послуги у сфері технічного захисту інформації, до об'єкта критичної інфраструктури;
наявність порушень вимог ліцензійних умов у сфері надання послуг у галузі технічного захисту інформації протягом останніх 2-х років, що передують плановому.
Віднесення суб'єктів господарювання, господарська діяльність яких підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) та технічного захисту інформації до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) та технічного захисту інформації проводяться з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг) та технічного захисту інформації, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 913 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр.
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження суб'єктами господарювання господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є:
1) під час здійснення будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод:
вид об'єкта обліку, який використовує суб'єкт господарювання;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
2) під час видобування підземних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів:
вид корисних копалин, які видобуваються суб'єктом господарювання;
регіон України (відповідно до балансових експлуатаційних запасів залежно від кількості запасів у надрах);
глибина свердловини (для мінеральних та питних вод);
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки:
- для мінеральних та питних вод;
- для промислових, технічних та теплоенергетичних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів;
3) під час видобування вуглеводнів:
вид корисних копалин, які видобуваються суб'єктом господарювання;
строк експлуатації родовища суб'єктом господарювання;
глибина свердловини, яка експлуатується суб'єктом господарювання;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
4) під час видобування металевих руд, неметалевих корисних копалин, горючих твердих корисних копалин:
вид корисних копалин, які видобуваються суб'єктом господарювання;
спосіб розробки суб'єктом господарювання родовища корисних копалин;
глибина залягання корисних копалин, які видобуваються суб'єктом господарювання;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
5) під час геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, підземних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів:
вид користування надрами суб'єктом господарювання;
вид корисних копалин, щодо яких суб'єктом господарювання проводиться геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка;
глибина свердловини (для мінеральних та питних вод);
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки:
- для мінеральних та питних вод;
- для промислових, технічних та теплоенергетичних вод, лікувальних грязей, ропи та розсолів;
6) під час геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, вуглеводнів:
вид користування надрами суб'єктом господарювання;
вид корисних копалин, щодо яких суб'єктом господарювання проводиться геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка;
глибина свердловини;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
7) під час геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, металевих руд, неметалевих корисних копалин, горючих твердих корисних копалин:
вид користування надрами суб'єктом господарювання;
вид корисних копалин, щодо яких суб'єктом господарювання проводиться геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка;
глибина залягання корисних копалин, щодо яких проводиться геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки;
8) під час створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо):
наявність корисних копалин;
вид корисних копалин, на які отримано спеціальний дозвіл на користування надрами;
наявність порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виявлених під час останньої планової перевірки.
Віднесення діяльності суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 9 - 16, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр відповідно до спеціального дозволу на користування надрами здійснюються Держгеонадрами в межах своїх повноважень залежно від показників критеріїв, визначених у додатках 9 - 16, з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 912 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері інтелектуальної власності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері інтелектуальної власності, належать:
вид діяльності, що провадиться суб'єктом господарювання у сфері інтелектуальної власності;
тип суб'єкта господарювання, визначеного Господарським кодексом (суб'єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва), що провадить господарську діяльність у сфері інтелектуальної власності;
наявність порушень суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, які виявлено за результатами планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю);
кількість рішень суду, що набрали законної сили, про порушення прав інтелектуальної власності за позовом (заявою) особи, якій належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності, протягом останніх 5-ти років, що передують плановому періоду.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) щодо провадження господарської діяльності у сфері інтелектуальної власності проводяться за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена до:
високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;
середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;
незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

06.11.2018

Мінрегіон наказом від 12.09.2018 N 239 затвердив Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення.
Цей Порядок визначає процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, які провадять (або мають намір провадити) господарську діяльність із виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення і в установленому законодавством порядку отримали відповідні ліцензії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, що надають (або мають намір надавати) комунальні послуги, визначені ст. 5 Закону "Про житлово-комунальні послуги" (крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії), для подальшого встановлення тарифів відповідно до повноважень, наданих Законами "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про теплопостачання", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про житлово-комунальні послуги".
Зазначений Порядок застосовується органами місцевого самоврядування під час розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) і поширюється на вищезгаданих суб'єктів господарювання.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 18 жовтня 2018 р. за N 1172/32624 та набирає чинності одночасно із введенням в дію Закону від 09.11.2017 N 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (1 травня 2019 р.), але не раніше дня його офіційного опублікування.

Кабмін постановою від 24.10.2018 N 911 вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.
Зокрема, уточнено, що фінансова підтримка надається:
1) фермерському господарству, яке має чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 20000000 гривень, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільськогосподарського призначення; зареєстрованому в поточному році фермерському господарству, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільськогосподарського призначення, незалежно від обсягу чистого доходу (виручки);
2) сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу:
молочарського, м'ясного напрямів, до складу якого входять не менше 20 членів, серед яких повинно бути одне і більше фермерських господарств, а інші - фізособи, у власності та/або користуванні кожної з яких перебувають землі сільськогосподарського призначення та за наявності тварин, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства;
плодово-ягідного, овочевого напрямів, а також із заготівлі та переробки дикорослих ягід, грибів і рослин, до складу якого входять не менш як 7 членів, серед яких повинно бути одне і більше фермерських господарств, а інші - фізособи, у власності та/або користуванні кожної з яких перебувають не більше 100 гектарів земель сільськогосподарського призначення.
Зазначені фермерські господарства та сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є одержувачами фінансової підтримки, передбаченої цим Порядком.

05.11.2018

НКРЗІ рішенням від 30.10.2018 N 562 затвердила:
Перелік показників якості послуг фіксованого телефонного зв'язку, рівні яких підлягають обов'язковому оприлюдненню операторами телекомунікацій у 2020 році;
Перелік показників якості послуг рухомого (мобільного) зв'язку, рівні яких підлягають обов'язковому оприлюдненню операторами телекомунікацій у 2020 році;
Перелік показників якості послуг із доступу до Інтернету, рівні яких підлягають обов'язковому оприлюдненню операторами телекомунікацій у 2020 році.
Оператори телекомунікацій відповідно до розд. 4 Положення про якість телекомунікаційних послуг протягом 2019 року мають забезпечити проведення випробувань показників якості телекомунікаційних послуг, які включені до переліків показників якості послуг, що зазначені вище.
Оператори телекомунікацій повинні оприлюднити інформацію щодо якості телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому п. 3.3 Положення, та подати до НКРЗІ звіти за 2019 рік за формою згідно з додатком до Положення (11-ЯТП) не пізніше 30 січня 2020 року.

Нацбанк постановою від 01.11.2018 N 116 затвердив зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Нацбанк надав фізособам можливість отримувати дистанційно не лише адміністративні, але й банківські послуги (наприклад, відкриття рахунку). З цією метою впроваджується механізм віддаленої ідентифікації клієнтів банків через Систему BankID Нацбанку.
Цей механізм передбачає, що вперше ідентифікація фізособи має проводитися за її присутності одним з банків-учасників системи, і вже після цього ця фізособа зможе замовляти сервіси та послуги на сайті будь-якої компанії або банку, підключених до Системи BankID Нацбанку. Її ідентифікація проводитиметься дистанційно на рівні банків, в яких вона обслуговується.
При цьому для надання банківських послуг обов'язковими умовами є виконання вимог фінансового моніторингу, а саме: проведення перевірки ідентифікаційних даних, отриманих з різних джерел (ЕЦП/кваліфікований цифровий підпис; система BankID Нацбанку; копії документів, завантажені на сайт надавача послуг та підписані ЕЦП клієнта).
Відповідальність за належне здійснення ідентифікації та вивчення клієнта покладається як на банк, який здійснив ідентифікацію, так і на банк, що використовує інформацію, отриману за допомогою засобів Системи BankID.
Зі свого боку банк зобов'язаний забезпечити у своїй діяльності належне управління ризиками з метою запобігання використання послуг, що він надає, для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму.
Крім того, удосконалено порядок погодження відповідальних за здійснення фінансового моніторингу працівників банків.
Постанова набрала чинності 5 листопада 2018 року.

Президент підписав Закон від 03.07.2018 N 2478-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".
Зокрема, Законом визначено, що:
ліквідація солідарного боржника - юрособи, смерть солідарного боржника - фізособи не припиняють обов'язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання;
ліквідація боржника - юрособи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юрособи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання;
припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації боржника - юрособи, яка виступає боржником у такому зобов'язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юрособи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред'явлення вимоги;
іпотекодержатель зобов'язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою;
у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об'єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
Закон набрав чинності 4 листопада 2018 року у зв'язку з його опублікуванням в газеті "Голос України" від 03.11.2018 N 208 та вводиться в дію через 3 місяці з дня набрання ним чинності.

Президент підписав Закон від 18.09.2018 N 2548-VIII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування".
Зокрема, передбачено надання іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представнику права заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК, а у разі відмови в задоволенні клопотання звернутися із скаргою до слідчого судді. При цьому передбачено, що ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні відповідної скарги може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Також визначено, що держава, відшкодувавши шкоду, завдану слідчим, прокурором, застосовує право зворотної вимоги до цих осіб у разі встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, або дисциплінарного проступку незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення.
Закон набрав чинності 4 листопада 2018 року у зв'язку з його опублікуванням в газеті "Голос України" від 03.11.2018 N 208.

НКРЗІ рішенням від 09.10.2018 N 525 виклала у новій редакції Розрахункові такси за послуги пропуску трафіку до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках послуг пропуску трафіку.
Розрахункові такси вказані у гривнях за хвилину без ПДВ.
Рішення зареєстровано в Міністерстві юстиції 30 жовтня 2018 р. за N 1227/32679 та набирає чинності з 1 січня 2019 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

НКРЕКП постановою від 30.10.2018 N 1281 внесла зміни до Кодексу газосховищ.
Зокрема, Кодекс доповнено нормою, якою визначено, що у разі поміщення природного газу замовника, що зберігається на митному складі в митному режимі митного складу, в інший митний режим замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати митного оформлення такого природного газу надати оператору газосховищ копію оформленої митної декларації, засвідчену митницею у встановленому порядку.
Також постановою затверджено зміни до Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу.
Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр".

НКРЕКП постановою від 30.10.2018 N 1282 внесла зміни до Кодексу газотранспортної системи.
Зокрема, Кодекс доповнено нормою, згідно з якою розрахунки за природний газ, відчужений на торговій платформі, можуть здійснюватися шляхом оплати коштів з рахунку умовного зберігання (ескроу), відкритого учаснику торгів (замовнику послуг транспортування або оператору газотранспортної системи), який придбав такий газ. Рахунок умовного зберігання (ескроу) для розрахунків за природний газ, придбаний на торговій платформі, відкривається в банку, визначеному відповідним оператором торгової платформи.
Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр".

02.11.2018

Нацкомфінпослуг розпорядженням від 18.09.2018 N 1638 виклала у новій редакції Методику формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя.
Ця Методика встановлює порядок формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, а саме технічних резервів за договорами страхування, співстрахування та перестрахування.
Страховики, що здійснюють страхування інше, ніж страхування життя, повинні:
протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності цим розпорядженням розробити та затвердити внутрішню політику страховика із формування технічних резервів відповідно до розд. X Методики та повідомити Нацкомфінпослуг про запровадження обраної методики формування і ведення обліку технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, подавши до Нацкомфінпослуг копію Внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів протягом 15 календарних днів після її затвердження;
розрахунок технічних резервів здійснювати на підставі Внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів з дня її затвердження.
Для страховиків, які відповідно до розд. VI Методики розраховують резерв коливань збитковості за обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір резерву коливань збитковості на початок звітного періоду, що застосовується відповідно до п. 3 розд. VI Методики для розрахунку резерву коливань збитковості за таким видом страхування станом на першу звітну дату з дати набрання чинності цим розпорядженням, приймається рівним нулю.
Розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції 17 жовтня 2018 р. за N 1169/32621 та набирає чинності через 30 календарних днів з дня його офіційного опублікування, крім п. 5 розд. X Методики, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 904 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною архітектурно-будівельною інспекцією.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, належать:
клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва;
строк провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками;
наявність порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками протягом останніх 2-х років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю).
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - високий;
від 21 до 40 балів - середній;
від 0 до 20 балів - незначний.
Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання проводяться з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 896 затвердив Порядок визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, які здійснюються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від її провадження.
Ці Порядок та критерії установлюють процедуру визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю у формі інспектування та аудиту відповідності діяльності операторів ринку (потужностей) вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, які здійснюються Держпродспоживслужбою.
Разом з цим визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабміну від 17.06.2015 N 402 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною ветеринарною та фітосанітарною службою".

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 903 вніс зміни до Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Так, уточнено, що ступінь ризику від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії та періодичність проведення планових інспекційних перевірок суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії визначається за такими критеріями:
вид радіоактивних матеріалів;
вид діяльності у сфері використання ядерної енергії;
дотримання суб'єктом діяльності вимог законодавства у сфері використання ядерної енергії.
Ризики настання негативних наслідків від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії визначено в додатку 1.
Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, їх показники, кількість балів за кожним показником визначено в додатку 2.
Віднесення діяльності у сфері використання ядерної енергії до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - високий ступінь ризику;
від 21 до 40 балів - середній ступінь ризику;
від 0 до 20 балів - незначний ступінь ризику.
Постанова набрала чинності 2 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням в Урядовому кур'єрі від 02.11.2018 N 206.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 897 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері рибного господарства Державним агентством рибного господарства.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, належать:
кількість чужорідних та/або немісцевих видів гідробіонтів, що використовуються суб'єктом господарювання в аквакультурі станом на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
порушення вимог законодавства у сфері рибного господарства протягом періоду, що передує плановому року;
статус рибогосподарського водного об'єкта (його частини), що використовується суб'єктом господарювання станом на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
характеристика гідротехнічної споруди або водозабору, що використовується суб'єктом господарювання на будь-яку дату протягом останніх 2-х років, що передують плановому періоду;
обсяг вилучення водних біоресурсів протягом періоду, що передує плановому року.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері рибного господарства здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері рибного господарства, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 895 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості Державним агентством рибного господарства.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості Держрибагентством, належать:
настання аварійної події із судном флоту рибної промисловості, що експлуатується суб'єктом господарювання, протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду;
кількість приписів щодо усунення порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства та/або міжнародних договорів України та угод щодо безпеки мореплавства, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, складених за результатами заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду;
максимальна кількість працівників судна флоту рибної промисловості, зайнятих виконанням робіт підвищеної небезпеки, станом на будь-яку дату протягом останніх 3-х років, які передують плановому періоду;
наявність порушень вимог законодавства щодо технічної експлуатації судна флоту рибної промисловості, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 902 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством освіти і науки, обласними, Київською міською державними адміністраціями.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню, належать:
1) строк провадження суб'єктом господарювання освітньої діяльності;
2) дотримання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;
3) кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених органом ліцензування стосовно суб'єкта господарювання протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду, у зв'язку з:
виявленням та підтвердженням недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності;
неподанням суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітних періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
настанням аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
4) сфера освітньої діяльності, яку провадить суб'єкт господарювання;
5) кількість обґрунтованих звернень фізосіб про порушення вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності суб'єктом господарювання, що спричинило шкоду їх правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, протягом останніх 3-х років;
6) навчання (виховання) в закладі освіти іноземців та осіб без громадянства;
7) наявність повідомлень, що надійшли до органу ліцензування від контролюючих або правоохоронних органів, про порушення суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, виявлених у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю), протягом останніх 3-х років, що передують плановому періоду.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню, здійснюються МОН, обласними, Київською міською держадміністраціями за діяльністю суб'єктів господарювання з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на 2 роки;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на 5 років.
У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх 6-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10-ти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, наступний плановий захід щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Кабмін постановою від 31.10.2018 N 899 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об'єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю.
До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об'єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю, належать:
клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд;
дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
структура (склад) об'єкта будівництва.
Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.
Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності проводяться з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 2 роки;
з середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 3 роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на 5 років.

Нацкомфінпослуг розпорядженням від 04.09.2018 N 1521 виклала у новій редакції Порядок складання звітних даних страховиків.
Цей Порядок визначає процедуру складання, терміни подання до Нацкомфінпослуг звітних даних щодо здійснення страхової діяльності та розкриття іншої інформації, що стосується фінансового стану страховика, зокрема щодо достатності страхових зобов'язань.
Розпорядження зареєстровано в Міністерстві юстиції 11 жовтня 2018 р. за N 1155/32607 та набирає чинності з дня набрання чинності Законом "Про електронні довірчі послуги" (7 листопада 2018 р.), але не раніше дня офіційного опублікування цього розпорядження.

Нацбанк постановою від 23.10.2018 N 112 затвердив зміни до Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків, якими передбачено розширення можливостей уповноважених банків ефективніше здійснювати операції із запасами готівки Нацбанку.
Зокрема, уповноважені банки отримують можливість:
зараховувати до запасів готівки, що перебуває у них на зберіганні, пачки банкнот, прийняті від інших банків, що підлягають перерахуванню;
вести окремий їх облік та оброблення.
Уповноважені банки повинні розробити план дій щодо безперервної організації роботи із запасами готівки на зберіганні в умовах настання непередбачуваних обставин та/або надзвичайних ситуацій та погодити його з Нацбанком, а також періодично проводити тестування та за його результатами - оновлення зазначеного плану.
Крім цього, Нацбанк отримує можливість застосовувати штрафні санкції до уповноважених банків у разі повторного допущення останніми порушення умов зберігання запасів готівки Нацбанку.
Постанова набрала чинності 1 листопада 2018 року у зв'язку з її опублікуванням на офіційному веб-сайті Нацбанку від 31.10.2018 р., за винятком окремих норм, які набирають чинності з 1 січня 2019 року. Йдеться про норми, які стосуються:
укладення договору про зберігання запасів готівки Нацбанку за новим зразком;
можливості зараховувати до запасів готівки на зберіганні готівку, що підлягає перерахуванню;
застосування штрафних санкцій до уповноваженого банку.

01.11.2018

Нацбанк постановою від 30.10.2018 N 114 вніс зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні.
Змінами передбачено запровадження обов'язкового нормативу ліквідності - коефіцієнта покриття ліквідності (LCR) - з 1 грудня 2018 року. Згідно з постановою, на початку мінімальне значення нормативу LCR встановлено на рівні 80% з поетапним його доведенням до рівня 100%.
Норматив LCR встановлено за всіма валютами, а також окремо за групою іноземних валют. Банки також будуть розраховувати коефіцієнт LCR у гривні, проте Нацбанк не визначає його обов'язкове мінімальне значення.
Банки розраховуватимуть LCR щоденно, починаючи з 1 грудня 2018 року. Значення нормативів LCR буде визначатися як 30-денна середньоарифметична ковзна величина. Таким чином, першою звітною датою для нормативів LCR визначено 31 грудня 2018 року.
Відповідно до постанови мінімальне значення нормативів LCR буде доведено до рівня 100% поетапно за таким графіком:
80% - починаючи з 31 грудня 2018 року;
90% - починаючи з 1 червня 2019 року;
100% - починаючи з 1 грудня 2019 року.
Постанова набирає чинності з 1 грудня 2018 року.

Відповідно до ст. 35, абз. 2 п. 8 розд. VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про електронні довірчі послуги" Мін'юст наказом від 29.10.2018 N 3373/5 затвердив Порядок ведення Довірчого списку.
Цей Порядок визначає процедуру ведення Довірчого списку*, внесення відомостей до Довірчого списку та забезпечення цілодобового доступу до Довірчого списку через телекомунікаційні мережі загального користування.
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 29 жовтня 2018 р. за N 1221/32673 та набирає чинності одночасно із Законом Про електронні довірчі послуги" (7 листопада 2018 р.), але не раніше дня офіційного опублікування наказу, крім абз. 2 п. 3 наказу, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ДФС наказом від 22.10.2018 N 688 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
У новому Державному реєстрі міститься 89 РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 76 РРО, первинна реєстрація яких заборонена.
Також наведено перелік із 7 РРО, виключених з Державного реєстру в 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється.

Огляд законодавства за листопад 2018

Огляд законодавства за жовтень 2018

Огляд законодавства за вересень 2018

Огляд законодавства за серпень 2018

Огляд законодавства за липень 2018

Огляд законодавства за червень 2018

Огляд законодавства за травень 2018

Огляд законодавства за квітень 2018

Огляд законодавства за березень 2018

Огляд законодавства за лютий 2018

Огляд законодавства за січень 2018