------------------------------------------------------------- Документ безкоштовно доступний для ознайомлення в форматі TXT без графіки і без таблиць. Повний текст документу див. в нормативній базі "Зодчий" https://cct.com.ua/zodch.htm ------------------------------------------------------------- ДСТУ EN 1364-1:2022 II Право власності на цей національний стандарт належить державі. Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи ДП «УкрНДНЦ», 2023 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Пожежна безпека та протипожежна техніка (ТК 25) 2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково- дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 27 грудня 2022 р. № 280 з 2023–06–01 3 Національний стандарт відповідає EN 1364-1:2015 Fire resistance tests for non-loadbearing elements — Part 1: Walls (Випробування ненесучих будівельних конструкцій на вогнестійкість. Частина 1. Стіни) і внесений з CEN-CENELEC, Rue de la Science 23, B-1040 Brussels, Belgium. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN-CENELEC Ступінь відповідності — ідентичний (IDT) Переклад з англійської (en) 4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України 5 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням ДСТУ Б В.1.1-15:2007) ДСТУ EN 1364-1:2022 III ЗМІСТ С. Національний вступ ................................................................................................................................... VI Вступ до EN 1364-1:2015 ........................................................................................................................... VI 1 Сфера застосування ..............................................................................................................................1 2 Нормативні посилання ...........................................................................................................................1 3 Терміни та визначення понять ...............................................................................................................2 4 Випробувальне обладнання ..................................................................................................................3 5 Умови проведення випробування .........................................................................................................3 6 Зразок для випробування ......................................................................................................................3 6.1 Геометричні розміри .........................................................................................................................3 6.2 Кількість зразків ................................................................................................................................3 6.3 Будова зразків ...................................................................................................................................3 6.3.1 Загальні положення ................................................................................................................3 6.3.2 Вертикальні стики ...................................................................................................................4 6.3.3 Горизонтальні стики ................................................................................................................4 6.3.4 Обмеження зміщення ..............................................................................................................4 6.4 Конструкція .......................................................................................................................................4 6.5 Перевіряння відповідності встановленим вимогам .......................................................................4 7 Монтування зразка для випробування .................................................................................................5 7.1 Загальні положення ..........................................................................................................................5 7.2 Опорна конструкція ..........................................................................................................................5 8 Кондиціювання ........................................................................................................................................5 9 Застосування засобів вимірювальної техніки ......................................................................................5 9.1 Термопари .........................................................................................................................................5 9.1.1 Термопари в печі (пластинчасті термометри) .......................................................................5 9.1.2 Термопари на необігрівній поверхні ......................................................................................5 9.1.2.1 Загальні положення ....................................................................................................5 9.1.2.2 Середня температура .................................................................................................5 9.1.2.3 Максимальна температура .........................................................................................6 9.2 Тиск... .................................................................................................................................................6 9.3 Деформація ......................................................................................................................................6 9.4 Теплове випромінювання ................................................................................................................6 9.5 Удар ..................................................................................................................................................6 10 Процедура випробування .......................................................................................................................6 11 Критерії настання граничних станів .......................................................................................................6 12 Протокол випробування .........................................................................................................................7 ДСТУ EN 1364-1:2022 IV 13 Сфера прямого застосування результатів випробування ....................................................................7 13.1 Загальні положення ........................................................................................................................7 13.2 Збільшення ширини .......................................................................................................................7 13.3 Збільшення висоти .........................................................................................................................7 13.4 Опорні конструкції ..........................................................................................................................8 13.4.1 Стандартні опорні конструкції ..............................................................................................8 13.4.2 Нестандартні опорні конструкції ..........................................................................................8 Додаток A (обов’язковий) Специфічні вимоги щодо випробування будівельних конструкцій із заскленням або ненесучих стін із заскленням ..........................................28 A.1 Загальні положення .......................................................................................................................28 A.2 Будова зразка для випробування .................................................................................................28 A.3 Засоби вимірювальної техніки на зразку для випробування ......................................................28 A.3.1 Загальні положення ..............................................................................................................28 A.3.2 Середнє підвищення температури ......................................................................................29 A.3.2.1 Зразок для випробування з повним заскленням ....................................................29 A.3.2.2 Зразок для випробування з частковим заскленням ...............................................29 A.3.3 Максимальне підвищення температури..............................................................................29 A.3.4 Вимірювання щільності теплового випромінювання ..........................................................29 A.3.5 Вимірювання деформації .....................................................................................................30 A.4 Сфера прямого застосування результатів випробування ...........................................................30 A.4.1 Загальні положення ..............................................................................................................30 A.4.2 Правила щодо сфери прямого застосування, що не потребують перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості .................30 A.4.2.1 Конструкція із заскленням ........................................................................................30 A.4.2.1.1 Кут встановлення .......................................................................................30 A.4.2.1.2 Висота будівельної конструкції із заскленням .........................................30 A.4.2.1.3 Ширина будівельної конструкції із заскленням .......................................30 A.4.2.2 Система засклення (див. рисунок 16) .....................................................................31 A.4.2.2.1 Лінійні розміри ............................................................................................31 A.4.2.2.2 Характеристичне співвідношення ............................................................31 A.4.2.2.3 Астрагали засклення .................................................................................31 A.4.2.3 Рама (див. рисунок 16) .............................................................................................31 A.4.2.4 Опорні конструкції .....................................................................................................31 A.4.2.4.1 Загальні положення ...................................................................................31 A.4.2.4.2 Стандартні опорні конструкції ...................................................................32 A.4.2.4.3 Нестандартні опорні конструкції ...............................................................32 A.4.3 Правила щодо сфери прямого застосування, що потребують перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості ......................32 ДСТУ EN 1364-1:2022 V A.4.3.1 Загальні положення ..................................................................................................32 A.4.3.2 Геометричні розміри будівельної конструкції із заскленням ..................................32 A.4.3.2.1 Висота ........................................................................................................32 A.4.3.2.2 Ширина .......................................................................................................33 A.4.3.3 Геометричні розміри та площа окремих прямокутних віконних панелей .............33 A.4.3.4 Характеристичне співвідношення............................................................................33 A.4.3.5 Площа індивідуальних круглих, трикутних і чотирибічних непрямокутних віконних панелей....................................................34 Додаток B (обов’язковий) Специфічні вимоги щодо випробування ненесучих зовнішніх і внутрішніх стін, призначених для горизонтального розміщення між двома вертикальними будівельними конструкціями з підтвердженою вогнестійкістю ....................................................................34 B.1 Загальні положення .......................................................................................................................34 B.2 Зразок для випробування ..............................................................................................................34 B.2.1 Геометричні розміри .............................................................................................................34 B.2.2 Кількість зразків ....................................................................................................................34 B.2.3 Будова зразків .......................................................................................................................35 B.2.4 Граничні умови та обмежування зміщення .........................................................................35 B.3 Засоби вимірювальної техніки на зразку для випробування ......................................................35 B.4 Процедура випробування ..............................................................................................................35 B.5 Критерії настання граничних станів ..............................................................................................35 B.6 Сфера прямого застосування результатів випробування ...........................................................36 B.6.1 Загальні положення ..............................................................................................................36 B.6.2 Опорні конструкції .................................................................................................................36 B.6.3 Збільшення ширини ..............................................................................................................36 B.6.4 Збільшення висоти ...............................................................................................................36 Бібліографія ................................................................................................................................................37 Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України, ідентичних європейським нормативним документам, посилання на які є у цьому стандарті ............................................................37 ДСТУ EN 1364-1:2022 VI НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП Цей національний стандарт ДСТУ EN 1364-1:2022 (EN 1364-1:2015, IDT) «Випробування ненесучих будівельних конструкцій на вогнестійкість. Частина 1. Стіни», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо EN 1364-1:2015 (версія en) Fire resistance tests for non-loadbearing elements — Part 1: Walls. EN 1364 «Випробування ненесучих будівельних конструкцій на вогнестійкість» складається з таких частин: — Частина 1. Стіни — Частина 2. Стелі — Частина 3. Навісні стіни в повній конфігурації — Частина 4. Навісні стіни в частковій конфігурації — Частина 5. Повітророзподільні решітки Технічний комітет стандартизації, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 25 «Пожежна безпека та протипожежна техніка». У цьому національному стандарті зазначено вимоги, які відповідають законодавству України. Цей стандарт прийнято на заміну ДСТУ Б В.1.1-15:2007 «Захист від пожежі. Перегородки. Метод випробування на вогнестійкість (EN 1364-1:1999, NEQ)». До стандарту внесено такі редакційні зміни: — слова «цей європейський стандарт», «цей документ», замінено на «цей стандарт»; — структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України; — до розділів «Нормативні посилання» та «Терміни та визначення понять» долучено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою; — з «Передмови» EN 1364-1:2015 до цього «Національного вступу» внесено всю інформацію, яка стосується цього стандарту; — вилучено «Передмову» до EN 1364-1:2015 як таку, що безпосередньо не стосується технічного змісту цього стандарту; — долучено довідковий додаток НА; — європейський стандарт EN ISO 13943, на який є посилання у цьому стандарті, в Україні не прийнято як національний. Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів. ВСТУП до EN 1364-1:2015 Метою цього випробування є визначання здатності представницького зразка ненесучої стіни перешкоджати поширюванню вогню з одного боку на інший. Він застосовний до ненесучих стін зі заскленням і без нього, ненесучих стін, які складаються майже повністю зі засклення та інших ненесучих внутрішніх і зовнішніх стін. Він незастосовний до навісних стін (зовнішніх ненесучих стін, підвішених перед плитою перекриття), за винятком випадків, коли це однозначно дозволене згідно з EN 1364-3 або EN 1364-4, у такому разі потрібно подавати інформацію щодо методології, якою передбачено користуватися. Для зовнішнього вогневого впливу на ненесучу зовнішню стіну реалізують температурний режим згідно з EN 1363-2. Засторога! Потрібно звернути увагу всім особам, які мають стосунок до керування та про- ведення цього випробування на вогнестійкість, на те, що вогневі випробування можуть бути небезпечними і під час їх проведення можливе виділення токсичних та/або шкідливих диму і газоподібних продуктів. Під час створювання зразків або конструкцій для випробування, їх випробування та утилізації залишків після випробування можуть виникати також механічні і такі, що пов’язані з проведенням робіт, небезпеки. Необхідно оцінювати всі можливі небезпеки та ризики для здоров’я, а також визначати необхідні заходи щодо безпеки та вживати їх. Варто складати письмові інструкції щодо безпеки. Відповідний персонал повинен проходити спеціальне навчання. Персонал лабораторії повинен постійно дотримуватись вимог інструкцій, викладених письмово. 1 ДСТУ EN 1364-1:2022 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ВИПРОБУВАННЯ НЕНЕСУЧИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ НА ВОГНЕСТІЙКІСТЬ Частина 1. Стіни FIRE RESISTANCE TESTS FOR NON-LOADBEARING ELEMENTS Part 1. Walls Чинний від 2023–06–01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт встановлює метод визначання вогнестійкості ненесучих стін. Цим стандартом користуються разом з EN 1363-1. Він застосовний до внутрішніх ненесучих стін (перегородок) із заскленням і без них, ненесучих стін, що складаються майже повністю із засклення (ненесучі стіни з заскленням) та інших ненесучих внутрішніх і зовнішніх стін із заскленням і без нього. Вогнестійкість зовнішніх ненесучих стін можна визначати в умовах вогневого впливу зсередини або ззовні. У останньому випадку реалізують температурний режим пожежі ззовні згідно з EN 1363-2. Він незастосовний до: a) навісних стін (зовнішніх ненесучих стін, підвішених перед плитою перекриття), за винятком випадків, коли це однозначно дозволене згідно з EN 1364-3 або EN 1364-4, у такому разі потрібно подавати інформацію щодо методології, якою передбачено користуватися; b) ненесучих стін, у складі яких є двері, які випробовують згідно з EN 1634-1. Специфічні вимоги щодо випробування будівельних конструкцій із заскленням або ненесучих стін, у складі яких є засклення, викладено в додатку А. Специфічні вимоги щодо випробування ненесучих зовнішніх і внутрішніх стін, призначених для горизонтального розміщення між двома вогнестійкими вертикальними будівельними конструкціями, вогнестійкість яких підтверджено, подано в додатку В. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Наведені нижче нормативні документи, повністю або частково, на які є посилання в цьому стандарті, необхідні для його застосування. У разі датованих посилань застосовують тільки наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись останнім виданням зазначеного документа (разом з будь-якими поправками). EN 1363-1 Fire resistance tests — Part 1: General Requirements EN 1363-2 Fire resistance tests — Part 2: Alternative and additional procedures EN ISO 13943 Fire safety — Vocabulary (ISO 13943). НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ EN 1363-1:2012 Випробування на вогнестійкість. Частина 1. Загальні вимоги EN 1363-2 Випробування на вогнестійкість. Частина 2. Альтернативні і додаткові процедури EN ISO 13943 Пожежна безпека. Словник термінів (ISO 13943). ДСТУ EN 1364-1:2022 2 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ Для цілей цього стандарту застосовано терміни та визначення, подані в EN 1363-1 та EN ISO 13943, а також подані нижче. 3.1 ненесуча стіна (перегородка) (non-loadbearing wall (partition)) Стіна, не призначена для прикладання іншої, ніж власна вага, навантаги 3.2 внутрішня ненесуча стіна (перегородка) (internal non-loadbearing wall (partition)) Стіна із заскленням або без нього, що являє собою протипожежну перешкоду Примітка 1. Вона може зазнавати вогневого впливу окремо з будь-якого боку. 3.3 зовнішня ненесуча стіна (external non-loadbearing wall) Стіна, що утворює зовнішню поверхню будинку. Примітка 1. Вона може зазнавати окремого вогневого впливу пожежі зсередини або ззовні 3.4 теплоізольована ненесуча стіна (insulated non-loadbearing wall) Стіна із заскленням або без нього, яка відповідає критеріям як цілісності, так і теплоізолювальної здатності упродовж зпрогнозованого проміжку часу збереженості вогнестійкості 3.5 нетеплоізольована ненесуча стіна (uninsulated non-loadbearing wall) Стіна із заскленням або без нього, яка задовольняє критеріям цілісності та/або стійкості до теплового випромінювання упродовж прогнозованого проміжку часу збереженості вогнестійкості, але яку не призначено для забезпечення теплоізолювальної здатності. Примітка 1. Така ненесуча стіна може складатися повністю з нетеплоізольованого вогнестійкого засклення 3.6 вогнестійке засклення (fire resistant glazing) Система засклення, що складається з однієї або більшої кількості прозорих або напівпрозорих віконних панелей, змонтованих відповідним методом, з, наприклад, рамами, ущільнювачами, кріпильними матеріалами тощо, які можуть задовольняти відповідні критерії вогнестійкості 3.7 теплоізольоване засклення (insulated glazing) Вогнестійке засклення, що відповідає критеріям як цілісності, так і теплоізолювальної здатності упродовж зпрогнозованого проміжку часу 3.8 нетеплоізольоване засклення (uninsulated glazing) Вогнестійке засклення, що відповідає критеріям цілісності та/або стійкості до теплового випромі- нювання упродовж зпрогнозованого проміжку часу збереженості вогнестійкості, але яке не призначено для забезпечення теплоізолювальної здатності 3.9 будівельні конструкції із заскленням (glazed elements) Будівельні конструкції з однією або більше (світлопрозорих) скляними панелями, вбудованими у каркас за допомогою кріпильних пристроїв та ущільнювачів і які не можна відчинити 3.10 скляна панель (pane) Єдиний фрагмент монолітного або шаруватого скла або ж теплоізольована скляна конструкція 3.11 система засклення (glazing system) Скло і матеріали засклення, використовувані у вогневому випробуванні для встановлювання скла в обрамлення, наприклад, стрічки для утримування засклення, астрагали та кріпильні пристрої астрагалів, встановлювальні блоки, прокладки, ущільнювальний матеріал (див. рисунок 16) НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Астрагал (bead) — притворна планка невеликого профілю (штапик), призначена для встановлювання скла в обрамлення. 3.12 засклення, встановлене впритул (butt-joint(ed) glazing) Конфігурація засклення, в якій сусідні скляні панелі з’єднуються без використання профілів рам в місцях стику двох стекол 3.13 обрамлення (framing system) Профілі рам та кріпильні пристрої для кріплення до опорної конструкції. Примітка 1. Один з прикладів подано на рисунку 16 3.14 характеристичне співвідношення (aspect ratio) Відношення висоти скляної панелі до її ширини ДСТУ EN 1364-1:2022 3 3.15 середник (mullion) Вертикальний елемент обрамлення, який розділяє та утримує дві сусідні скляні або інші панелі 3.16 поперечина (transom) Горизонтальний елемент обрамлення, який розділяє та утримує дві сусідні скляні або інші панелі 3.17 стандартна опорна конструкція (standard supporting construction) Різновид конструкції, використовуваний для перекривання печі та утримування ненесучої стіни, оцінювання якої проводять, та яка має відому стійкість до термічної деформації 3.18 плінтус (plinth) Різновид стандартної опорної конструкції, яка зменшує висоту прорізу, збільшуючи висоту основи для встановлювання зразка для випробування 3.19 перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості (overrun time) Проміжок часу збереженості вогнестійкості, на який перевищено передбачуваний проміжок часу класифікації, досягнутий у випробуванні Примітка 1. Перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості подають у хвилинах. 4 ВИПРОБУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ До обладнання, вказаного в EN 1363-1, та, за необхідності, до EN 1363-2, необхідно додати таке: Потрібен каркас для проведення випробування, жорсткість якого необхідно оцінювати прикладанням зусилля розтягування всередині цього каркаса на половині відстані між двома протилежними елементами каркаса, та визначанням збільшення внутрішніх розмірів у цих місцях. Це оцінювання потрібно проводити в обох напрямках каркаса з вимірюванням внутрішнього розміру. Збільшення внутрішніх розмірів каркаса для проведення випробування не повинне пере- вищувати 5 мм за прикладеного зусилля 25 кН. У разі випробування з незакріпленим торцем, ця вимога незастосовна до горизонтального розміру. 5 УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ Режим нагрівання, тиск та газове середовище в печі мають відповідати вимогам, викладеним у EN 1363-1 і, якщо це застосовне, в EN 1363-2. 6 ЗРАЗОК ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ 6.1 Геометричні розміри Якщо на практиці висота або ширина конструкції дорівнює 3 м або менше, то цей зразок для випро- бовування потрібно випробувати в натуральну величину. Якщо будь-який з розмірів конструкції більший за 3 м, то під час випробування відповідний розмір має бути не менший за 3 м у разі випробування без опорної конструкції і 2,8 м під час випробування з опорною конструкцією. 6.2 Кількість зразків Кількість зразків для випробування має бути такою, як вказано в EN 1363-1. Разом з тим, у випадках, коли необхідна інформація за різних умов вогневого впливу або коли конструкцію необхідно оцінювати з заскленням і без нього, потрібно проводити додаткові випробування для кожної ситуації, використовуючи окремі зразки для випробування. 6.3 Будова зразків 6.3.1 Загальні положення Зразок для випробування має бути: a) цілком представницьким для конструкції, призначеної для використання на практиці, разом з покриттями поверхонь і арматурою, що є необхідними і можуть впливати на його поведінку у випро- буванні; або b) бути розрахованими на досягнення найширшої застосовності результату випробування до інших подібних конструкцій. Примітка. Особливості конструкції, які впливають на показники пожежонебезпечності та які необхідно передбачати для досягнення найширшої застосовності, можна визначити із сфери прямого застосування (розділ 13). Настанови щодо випробування будівельних конструкцій із заскленням або ненесучих стін із заскленням подано в додатку А. ДСТУ EN 1364-1:2022 4 Настанови щодо випробування ненесучих зовнішніх і внутрішніх стін, призначених для горизон- тального розміщення між двома вогнестійкими будівельними конструкціями, вогнестійкість яких під- тверджено поодинці, подано в додатку В. 6.3.2 Вертикальні стики У складі зразка для випробування має бути якомога більше плит або панелей. У випадках, коли у складі зразка для випробування може бути принаймні дві плити або панелі в повну ширину, незакріплений торець має прилягати до плити або панелі в повну ширину на необігрівному боці (див. рисунок 1, випадок А). Коли у складі зразка неможливо передбачити дві плити або панелі в повну ширину, в центрі зразка необхідно розміщувати одну плиту або панель повної ширини з розміщенням з кожного боку менших плит або панелей однакової ширини. Менші плити або панелі не повинні мати ширину, меншу за 500 мм (див. рисунок 1, випадок В). У випадках, коли менші плити або панелі матимуть ширину, меншу за 500 мм, біля незакріпленого торця зразка потрібно встановлювати тільки одну (див. рисунок 1, випадок С). Потрібно передбачати таку конструкцію зразка для випробування, щоб досягти найширшої застосовності результату випробування із застосуванням правил визначання сфери прямого і роз- ширеного застосування. Окремі особливості конструкції, які впливають на показники пожежонебез- печності та які необхідно передбачати для досягнення найширшої застосовності, можна визначити із сфери прямого застосування (розділ 13). Зразок для випробування має передбачати комбінацію різних конструкцій тільки в тому випадку, якщо це відповідає кінцевим видам використання. Якщо на практиці у складі будівельної конструкції наявний вертикальний стик, то у складі зразка для випробування має бути вертикальний стик. Цей стик має розміщуватися на відстані від 350 мм до 650 мм від незакріпленого торця і має перебувати на зовнішньому шарі необігрівної поверхні (див. рисунок 1, випадок D). Якщо ці стики не передбачено розміщувати в шаховому порядку, то перевагу надають випадку А, зображеному на рисунку 1. 6.3.3 Горизонтальні стики Якщо в будівельній конструкції на практиці наявні горизонтальні стики, то у складі зразка для випробування має бути горизонтальний стик. Цей стик має розміщуватися на відстані від 350 мм до 650 мм від верхнього торця і має перебувати на зовнішньому шарі необігрівної поверхні. Примітка. У складі зразків для випробування упродовж одного випробування можуть бути в наявності як горизонтальний, так і вертикальний стики. Якщо на практиці використовні плити або панелі з високими розмірами, наприклад, висотою 3 м, то це зумовлює необхідність проведення двох випробувань для печі з розмірами 3 м × 3 м: одне випробування для оцінювання впливу стиків та одне випробування для оцінювання плити або пеналі в повну висоту. Альтернативою є використання печі висотою 4 м (або більше), в якій під час одного випробування можна розмістити обидві плити або панелі в повну висоту із стиками у заданих точках. 6.3.4 Обмеження зміщення Обмежувати зміщення торців потрібно так, як це передбачено на практиці. У випадках, коли ширина будівельної конструкції на практиці більша за ширину переднього прорізу печі, один вертикальний торець потрібно залишати без обмежування зміщення і між незакріпленим торцем зразка для випробування і каркасом для проведення випробування має бути проміжок величиною від 25 мм до 50 мм. Цей проміжок необхідно ущільнювати пружним негорючим матеріалом, наприклад, мінеральним волокном, щоб забезпечити ущільнення без обмежування вільного зміщення. Будь-яка конструкція, в якій передбачено будь-яке ущільнення незакріпленого торця, має відповідати таким принципам: a) запобігання у міру можливості витоку гарячих газоподібних продуктів з печі всередину зразка для випробування; b) запобігання у міру можливості витоку газоподібних продуктів із зразка для випробування; c) зведення до мінімуму деформацій зразка для випробування; d) зведення до мінімуму впливу на теплоізолювальну здатність зразка для випробування. 6.4 Конструкція Конструкція зразка для випробування має бути такою, як описано в EN 1363-1. 6.5 Перевіряння відповідності встановленим вимогам Перевіряти відповідність зразка для випробування встановленим вимогам потрібно згідно з описом, поданим у EN 1363-1. ДСТУ EN 1364-1:2022 5 7 МОНТУВАННЯ ЗРАЗКА ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ 7.1 Загальні положення Зразок для випробування потрібно встановлювати у складі каркаса для проведення випро- бовування та, якщо нею користуються, опорної конструкції, так, як на практиці. Нагрівання має зазнавати вся поверхня конструкції для випробування. 7.2 Опорна конструкція Якщо геометричні розміри зразка для випробування менші за розмір прорізу в каркасі для про- ведення випробування, то його необхідно встановлювати у складі каркаса для проведення випробу- вання, застосовуючи один з таких підходів: a) У випадках, коли висота зразка для випробування менша за висоту прорізу в каркасі для проведення випробування, то необхідно передбачати плінтус для зменшення висоти прорізу до необхідного значення. Плінтус повинен мати стійкість достатню для зразка для випробування, і вибирати його необхідно як одну з опорних конструкцій, вказаних у EN 1363-1. b) У випадках, коли ширина зразка для випробування менша, стандартну опорну конструкцію необхідно передбачати на вертикальних боках прорізу, вибираючи її з числа стандартних жорстких або гнучких опорних конструкцій, наведених в EN 1363-1. Примітка. Якщо зразок для випробування монтують у складі нестандартної опорної конструкції, то результат застосовний тільки для ненесучих стін, змонтованих у складі такої конструкції, яку піддавали випробуванню. 8 КОНДИЦІЮВАННЯ Конструкцію для випробування потрібно кондиціювати так, як вказано в EN 1363-1. 9 ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ 9.1 Термопари 9.1.1 Термопари в печі (пластинчасті термометри) Пластинчасті термометри потрібно передбачати згідно з EN 1363-1. На кожні 1,5 м2 площі площини, паралельної до обігрівної поверхні конструкції для випробування, має припадати, принаймні, один термометр. Пластинчасті термометри потрібно орієнтувати так, щоб їхні боки «А» було повернуто в бік задньої стінки печі. 9.1.2 Термопари на необігрівній поверхні 9.1.2.1 Загальні положення Для нетеплоізольованих ненесучих стін із заскленням або без нього, вимірювати температуру необігрівної поверхні не потрібно, тому необхідності в прикріпленні термопар немає. Для стін, яким прогнозують вогнестійкість за критерієм теплоізолювальної здатності, до необігрівної поверхні потрібно прикріплювати термопари типу, вказаного в EN 1363-1, для визначання середньої та максимальної температури поверхні. Приклади розміщення термопар на необігрівній поверхні подано на рисунках 2—15. Необхідно виконувати загальні правила щодо кріплення термопар і відкидання результатів, одержаних за їхньою допомогою. Термопари на необігрівній поверхні можна розміщувати на зразку для випробування під будь-яким кутом, необхідності розміщувати їх паралельно до площини необігрівної поверхні немає. 9.1.2.2 Середня температура a) Ненесучі стіни рівномірної будови Для зразків для випробування, рівномірних за показником зпрогнозованої теплоізолювальної здатності, середню температуру необігрівної поверхні потрібно визначати за допомогою п’яти термопар, одну з яких розташовано поблизу центра зразка, а решту — по одній в центрі кожної чверті. Декілька типових прикладів подано на рисунках 2, 4, 6, 9. b) Ненесучі стіни нерівномірної будови Для зразків для випробування у вигляді ненесучих стін нерівномірної будови, тобто таких, у складі яких наявні ділянки площею не менше ніж 0,1 м2, які, згідно з прогнозами, матимуть інші рівні теплоізолювальної здатності, наприклад, засклення, контролювання на предмет середнього підвищення температури потрібно проводити окремо для кожної дискретної ділянки. Середнє підвищення ДСТУ EN 1364-1:2022 6 температури необхідно визначати за допомогою термопар, розподілених на кожній дискретній ділянці. На кожні 1,5 м2 площі зразка або на частину цієї площі має припадати одна термопара. Для кожної дискретної ділянки необхідно передбачати не менше двох термопар. Типовий приклад показано на рисунку 12. 9.1.2.3 Максимальна температура Щоб визначити максимальну температуру, термопари потрібно прикріплювати до необігрівної поверхні, принаймні, у таких точках: a) у верхній частині зразка на середині ширини; b) у верхній частині зразка паралельно до стояка/середника; c) у місці з’єднання стояка з рейкою або в місці з’єднання горизонтального і вертикального стиків у складі ненесучої стіни; d) на половині висоти закріпленого торця; e) на половині висоти незакріпленого торця на відстані 150 мм від торця зразка для випробування; f) на середині ширини, за можливості, поруч з горизонтальним стиком (у зоні надлишкового тиску); g) на середині висоти, за можливості, поруч з вертикальним стиком (у зоні надлишкового тиску). Термопари, використовувані для оцінювання теплоізолювальної здатності, не треба розміщувати на відстані менше ніж 100 мм від будь-якої з дискретних ділянок, які не оцінюють на предмет тепло- ізолювальної здатності. У разі випробування за наявності блоків для електрообладнання, таких як блоки розеток, розміщення термопар має відповідати рисункам 10, 11. 9.2 Тиск Пристрої для вимірювання тиску потрібно розміщувати згідно з EN 1363-1. 9.3 Деформація Необхідно передбачати засоби вимірювальної техніки для визначання ходу змінювання значних деформацій (тобто таких, які перевищують 5 мм) зразка для випробування під час його проведення. Одне (1) вимірювання деформації потрібно здійснювати в центрі зразка для випробування. Для зразка для випробування шириною понад 3 метри, додаткові вимірювання необхідно здійснювати на середині висоти в точках, що відповідають ¼ і ¾ його ширини. Для зразка для випро- бування висотою понад 3 метри, додаткові вимірювання необхідно здійснювати на середині ширини в точках, що відповідають ¼ і ¾ його висоти. Див. рисунки 2, 4, 6, 9, 12. Проміжок часу між вимірюваннями має адекватно відображати хід зміщення упродовж випро- бування. Настанови щодо вимірювання деформації подано в EN 1363-1. Примітка. Вимірювання деформації є обов’язковою вимогою, хоча критеріїв настання граничного стану, пов’язаних з нею, не існує. Деформація зразка для випробування може бути важливою у визначанні сфери прямого застосування, а також сфери розширеного застосування результату випробування. 9.4 Теплове випромінювання Якщо необхідно вимірювати щільність теплового випромінювання, то вимірювач теплового потоку потрібно розміщувати згідно з описом, поданим у EN 1363-2. 9.5 Удар Якщо потрібна інформація щодо експлуатаційних характеристик під час нанесення удару, то випробування потрібно проводити згідно з EN 1363-2. 10 ПРОЦЕДУРА ВИПРОБУВАННЯ Випробування проводять на обладнанні з реалізуванням процедури згідно з EN 1363-1 і, де це застосовне, EN 1363-2. 11 КРИТЕРІЇ НАСТАННЯ ГРАНИЧНИХ СТАНІВ Критерії, за якими приймають рішення щодо настання граничних станів зразка для випробування, подано в EN 1363-1. Разом з тим, брати до уваги досягнення граничних станів за всіма показниками на відстані до 150 мм від незакріпленого торця не потрібно, за винятком випадків, коли на практиці обмежування зміщення незакріпленого торця не передбачено. ДСТУ EN 1364-1:2022 7 12 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ На додаток до пунктів, необхідних відповідно до EN 1363-1, у протоколі випробування потрібно вказувати також те, що випробування проводили згідно з EN 1364-1. 13 СФЕРА ПРЯМОГО ЗАСТОСУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ 13.1 Загальні положення Результати вогневого випробування безпосередньо застосовні до подібних конструкцій, до яких внесено одну або більше змін, перелічених нижче, якщо конструкція залишається такою, що задовольняє відповідні будівельні норми за жорсткістю і стійкістю, за винятком конструкцій типів, на які поширюються додатки А, В, щодо яких викладено специфічні правила визначання сфери прямого застосування. a) зменшення висоти; b) збільшення товщини стіни; c) збільшення товщини матеріалів компонентів; d) зменшення лінійних розмірів плит і панелей, але не їхньої товщини; e) зменшення відстані між стояками; f) зменшення відстані між центрами кріплення; g) збільшення кількості горизонтальних стиків випробуваного типу у разі випробування з одним стиком, але у разі їх розташування на відстані не більше ніж (500 ± 150) мм від верхнього торця; h) збільшення кількості вертикальних стиків випробуваного типу; i) передбачення електрообладнання, такого як електричні розетки, перемикачі тощо у разі випробування з розташуванням, показаним на рисунках 9, 10, 11 з їх установленням на відстані не більше ніж 500 мм від верхнього торця; j) горизонтальні та/або вертикальні стики випробуваного типу. Для обрамлень або систем з видимими профілями на необігрівному боці, призначених для використання, щоб визначити класифікацію ЕІ, збільшення ширини і глибини не допустиме у випадку, якщо під час випробування не проводили вимірювання температури на необігрівному боці профілів. Сферу прямого застосування для будівельних конструкцій із заскленням або ненесучих стін із заскленням подано в додатку А. Сферу прямого застосування для ненесучих зовнішніх і внутрішніх стін, призначених для горизонтального розміщення між двома вогнестійкими будівельними конструкціями, вогнестійкість яких підтверджено поодинці, подано в додатку В. 13.2 Збільшення ширини Для зразків для випробування, випробуваних без опорної конструкції, ширину ідентичної конструкції дозволено збільшувати, якщо зразок випробували за мінімальної номінальної ширини 3 м з одним вертикальним торцем без обмежування зміщення. Для зразків для випробування, випробуваних з опорною конструкцією, ширину ідентичної конструкції дозволено збільшувати, якщо зразок випробували за мінімальної номінальної ширини 2,8 м з одним вертикальним торцем без обмежування зміщення. У випадку класифікації EW, збільшення ширини ідентичної конструкції дозволене тільки в тому разі, якщо середня температура необігрівної поверхні будь-якої з дискретних ділянок зразка для випробування залишається нижчою за 300 оС або виміряне значення щільності теплового потоку залишається меншим за 6 кВт/м2. У будь-якому іншому разі збільшення ширини не допустиме. 13.3 Збільшення висоти Висоту конструкції дозволено збільшувати до 1,0 м за таких умов: a) мінімальна висота, за якої проводили випробування, дорівнює 3 м у разі випробування без опорної конструкції або 2,8 м у разі випробування з опорною конструкцією; b) максимальна деформація зразка для випробування не перевищувала 100 мм (див. 9.3); c) допуски на розширення пропорційно збільшено. У випадку класифікації EW, збільшення висоти ідентичної конструкції дозволене тільки в тому разі, якщо середня температура необігрівної поверхні будь-якої з дискретних ділянок зразка для випробування залишається нижчою за 300 оС або виміряне значення щільності теплового потоку залишається меншим за 6 кВт/м2. У будь-якому іншому разі збільшення висоти не допустиме. ДСТУ EN 1364-1:2022 8 13.4 Опорні конструкції Застосовні такі правила щодо сфери застосування. 13.4.1 Стандартні опорні конструкції a) Для зразків, випробуваних у складі каркаса для проведення випробування без опорної конструкції, результат застосовний до жорстких опорних конструкцій, виготовлених з матеріалів високої густини, з принаймні такою самою вогнестійкістю, як зразок для випробування. b) Для зразків, випробуваних з будь-якою стандартною опорною конструкцією з кількості передбачених EN 1363-1, результат застосовний до будь-якої іншої опорної конструкції того самого типу (гнучкої або жорсткої), що має таку саму або більш високу класифікацію за вогнестійкістю (вона може мати більшу товщину, густину, в ній може бути більше шарів плит залежно від того, що має місце), ніж та, яку використовували у випробуванні, та яка має таку саму орієнтацію в горизонтальній та/або вертикальній площині, тобто: • тільки вертикальну, якщо зразок випробували у складі стандартної опорної конструкції з закріпленням вздовж вертикального торця (див. рисунок 17, b1); • тільки горизонтальну, якщо зразок випробували у складі стандартної опорної конструкції з закріпленням вздовж горизонтального торця (див. рисунок 17, b2); • обидві орієнтації, якщо зразок випробували у складі стандартної опорної конструкції з закріпленням вздовж як горизонтального, так і вертикального торця (див. рисунок 17, b3). 13.4.2 Нестандартні опорні конструкції Результат випробування ненесучої стіни, випробуваної у складі нестандартної опорної конструкції, застосовний тільки до цієї конструкції. Випадок A: вид обігрівної поверхні Випадок B: вид обігрівної поверхні Розміри у міліметрах Випадок C: вид обігрівної поверхні Розміри у міліметрах Рисунок 1 — Місцеположення незакріпленого торця і стиків (див. 6.3.2, 6.3.3 та A.2) ≥500 Умовні познаки: 1 — панель/плита в натуральну величину; 2 — незакріплений торець; 3 — вертикальний/горизонтальний стик. 3 2 2 1 1 1 3 3 2 ≥500 ≤1 000 ≥500 ДСТУ EN 1364-1:2022 9 Випадок D: вид необігрівної поверхні Випадок E: вид необігрівної поверхні Розміри у міліметрах Рисунок 1 — аркуш 2 Розміри у міліметрах Рисунок 2 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні і точок вимірювання деформації для стін, виконаних з цегляної кладки 3 3 1 1 2 2 500 ± 150 500 ± 150 Умовні познаки: — місцеположення термопар для визначання середнього підвищення температури; — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури; (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) — точки вимірювання деформації; 1 — закріплений торець; 2 — незакріплений торець; 3 — каркас для проведення випробування. A, B, C, D і E показано на рисунку 3. А 1/2 1 1/2 ≥3 000 С D Е В 3 2 ≥3 000 ДСТУ EN 1364-1:2022 10 Розміри у міліметрах Рисунок 3 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні для стін, виконаних з цегляної кладки Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури. (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 2. D E B C А ДСТУ EN 1364-1:2022 11 Розміри у міліметрах Рисунок 4 — Приклад місцеположення термопар на необігрівній поверхні і точок вимірювання деформації для стін, виконаних з панелей заводської готовності Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання середнього підвищення температури; — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3); — точки вимірювання деформації; 1 — закріплений торець; 2 — незакріплений торець; 3 — каркас для проведення випробування. A, B, C, D та E показано на рисунку 5. ≥3 000 ≥3 000 ≥50 ≥50 1/2 1/2 D E B C А 2 3 1 ДСТУ EN 1364-1:2022 12 Розміри у міліметрах Рисунок 5 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні для стін, виконаних з панелей заводської готовності Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури. (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 4. A C D E B ДСТУ EN 1364-1:2022 13 Розміри у міліметрах Рисунок 6 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні і точок вимірювання деформації для стін, виконаних з порожнистих панелей з металевим або дерев’яним каркасом Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання середнього підвищення температури; — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури; (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) — точки вимірювання деформації; 1 — закріплений торець; 2 — незакріплений торець; 3 — каркас для проведення випробування. A, B, D, E, F та G показано на рисунках 7, 8. ≥3 000 ≥3 000 ≥50 1/2 1/2 3 1 2 D G E F B А ДСТУ EN 1364-1:2022 14 Розміри у міліметрах Рисунок 7 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні для стін, виконаних з порожнистих панелей з металевим каркасом Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури. (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 6. E B G D A E F F ДСТУ EN 1364-1:2022 15 Розміри у міліметрах Рисунок 8 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні для стін з дерев’яним каркасом Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури. (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 6. A D E B F ДСТУ EN 1364-1:2022 16 Розміри у міліметрах Рисунок 9 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні і точок вимірювання деформації для стін, виконаних з порожнистих панелей з металевим або дерев’яним каркасом, до складу яких входять горизонтальні стики та електричні пристрої Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання середнього підвищення температури; — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури; (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) — точки вимірювання деформації; 1 — закріплений торець; 2 — незакріплений торець; 3 — каркас для проведення випробування. A, B, C, D, E, F та G показано на рисунках 10, 11. ≥3 000 ≥3 000 ≥50 ≥50 A C B F E 3 2 1 D G 1/2 1/2 електричний пристрій ДСТУ EN 1364-1:2022 17 Розміри у міліметрах Рисунок 10 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні для стін, виконаних з порожнистих панелей з металевим каркасом, до складу яких входять горизонтальні стики та електричні пристрої Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури. (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) 1 — електричний пристрій. Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 9. F B D G E F C A 1 E 1 A ДСТУ EN 1364-1:2022 18 Розміри у міліметрах Рисунок 11 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні для стін, виконаних з порожнистих панелей з дерев’яним каркасом, до складу яких входять горизонтальні стики та електричні пристрої Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури. (літери відповідають термопарам, позначеним літерою в 9.1.2.3) 1 — електричний пристрій. Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 9. D E E B C A A 1 1 F ДСТУ EN 1364-1:2022 19 Розміри у міліметрах Примітка. На цьому рисунку показано приклад легкої перегородки із заскленням. Рисунок 12 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні і точок вимірювання деформації для двох дискретних ділянок, тобто ненесучої стіни з ділянкою теплоізольованого засклення Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання середнього підвищення температури нетримальної стіни (див. 9.1.2.2); — місце розташування термопар для визначання середнього підвищення температури засклення (див. A.3.2); — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури нетримальноїї стіни (див. 9.1.2.3); — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури засклення (див. A.3.3); — точки вимірювання деформації; 1 — закріплений торець; 2 — незакріплений торець; 3 — каркас для проведення випробування. A, B, C, D та E показано на рисунку 13. В C D A E ≥50 1/2 1/2 3 2 1 ≥3 000 ≥3 000 ДСТУ EN 1364-1:2022 20 Розміри у міліметрах Примітка. На цьому рисунку показано приклад легкої перегородки із заскленням. Рисунок 13 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні для ненесучої стіни з ділянкою теплоізольованого засклення Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури нетримальної стіни (див. 9.1.2.3); — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури засклення (див. A.3.3). Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 12. B D C D D A E ДСТУ EN 1364-1:2022 21 Розміри у міліметрах Рисунок 14 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні і точок вимірювання деформації для стін з повним заскленням Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання середнього підвищення температури (див. A.3.2); — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури (див. A.3.3); — точки вимірювання деформації; 1 — закріплений торець; 2 — незакріплений торець; 3 — каркас для проведення випробування. A, B, C, D, E та F показано на рисунку 15. A C B F E D 2 3 1 ≥3 000 ≥3 000 ДСТУ EN 1364-1:2022 22 Розміри у міліметрах Рисунок 15 — Приклад місця розташування термопар на необігрівній поверхні для стін з повним заскленням Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури (див. A.3.3). Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 14. A A C B F E D ДСТУ EN 1364-1:2022 23 Розміри у міліметрах Рисунок 16 — Система засклення і рама (див. додатки A.4.2.2, A.4.2.3) Умовні познаки: A — система засклення; B — рама; C — глибина астрагала засклення; D — висота астрагала засклення. D B C A ДСТУ EN 1364-1:2022 24 Розміри у міліметрах Рисунок 17 — Стандартна опорна конструкція і незакріплений вертикальний торець (див. 13.4.1, A.4.2.4.1 та A.4.2.4.2) Умовні познаки: 1 — стандартна опорна конструкція; 2 — незакріплений торець; b1—b3 — зразок для випробування з незакріпленим вертикальним торцем. 2 2 2 1 1 1 ≥2 800 ≥2 800 ≥2 800 ≥2 800 ДСТУ EN 1364-1:2022 25 Розміри у міліметрах Рисунок 18 — Стандартна опорна конструкція і незакріплений горизонтальний торець (див. B.2.4) Умовні познаки: 1 — стандартна опорна конструкція; 2 — незакріплений торець; c1—c3 — зразок для випробування з незакріпленим горизонтальним торцем. 2 2 2 1 1 1 ≥2 800 ≥2 800 ≥2 800 ≥2 800 ДСТУ EN 1364-1:2022 26 Розміри у міліметрах Рисунок 19 — Приклад місця розташування термопар і точок вимірювання деформації для стін з горизонтально розміщеними панелями заводської готовності (див. В.3) Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання середнього підвищення температури; — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури; (літери відповідають термопарам, позначеним літерами в додатку В) — точки вимірювання деформації; 1 — закріплений торець; 2 — незакріплений торець; 3 — каркас для проведення випробування. A, B, C та D показано на рисунку 20. 1/2 3 2 1 С D A B B 1/2 ≥3 000 ≥3 000 ≥50 500 ± 150 ДСТУ EN 1364-1:2022 27 Розміри у міліметрах Рисунок 20 — Приклад місця розташування термопар для стін з горизонтально розміщеними панелями заводської готовності Умовні познаки: — місце розташування термопар для визначання середнього підвищення температури; — місце розташування термопар для визначання максимального підвищення температури. Загальну схему розташування термопар показано на рисунку 19. C B A D ДСТУ EN 1364-1:2022 28 ДОДАТОК A (обов’язковий) СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИПРОБУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ІЗ ЗАСКЛЕННЯМ АБО НЕНЕСУЧИХ СТІН ІЗ ЗАСКЛЕННЯМ A.1 Загальні положення У складі ненесучої стіни може бути одна скляна панель, велика кількість таких панелей або ж вона може складатися майже повністю зі скляних панелей. Вони можуть являти собою невеликі скляні панелі в обрамленні або великі скляні панелі з великою площею, прикріплені до цегляної кладки або подібних конструкцій навколо них. Під час пожежі огороджувальну конструкцію вважають такою, що залишається прийнятною протипожежною перешкодою, і ця вимога застосовується до частин системи, в яких засклення наявне і де його немає. Вогнестійкість системи із заскленням залежить від природи скла, геометричних розмірів і харак- теристичного співвідношення скляних панелей, характеристик елементів обрамлення, методу кріплення та допусків на розширення. Якщо метою вогневого випробування є одержання інформації щодо специфічної системи для певного кінцевого використання, то для зразка для випробування використовують специфічну конструкцію. Разом з тим, якщо метою є одержання даних для розширювання сфери застосування на інші подібні будівельні конструкції, то це можна підтвердити одним випробуванням залежно від передбачення у складі зразка певних конструкційних особливостей. Застосовність результату до інших подібних конструкцій описано в А.4. A.2 Будова зразка для випробування Зразок для випробування повинен мати таку будову, щоб досягти найбільшої застосовності результату випробування у разі застосування правил визначання прямої та розширеної сфер застосування. Асиметричні зразки для випробування, щодо яких висунуто вимогу щодо забезпечення вогне- стійкості з обох боків, необхідно випробувати з кожного боку, за винятком випадків, коли можна визначити, який напрямок відповідає найгіршому випадку. Якщо це можна визначити, користуючись, наприклад, одержаними раніше результатами випробування згідно з європейськими стандартами, то випробування потрібно проводити тільки для найгіршого випадку. У складі подібних конструкцій можна передбачати тільки названі нижче елементи за умови їх наявності у складі зразка для випробування. a) панелі без засклення; b) стик(и) між поперечиною і середником (хрестоподібні); c) стик(и) середників, що закінчується(ються) на поперечині (Т-подібні); d) стик(и) між поперечиною(-ами) і середником(-ами) у випадках, коли середник(и) має/мають повну висоту і перетинає(ють) поперечини; e) спеціальні системи стиків між будівельними конструкціями з заскленням або між конструкціями із заскленням та іншими конструкціями; f) інші конструкційні елементи, що підлягають оцінюванню, наприклад, елементи, які передбачають з міркувань пожежної та фізичної безпеки, такі як пристрої «антипаніка», ґратки тощо. У складі зразка для випробування не повинно бути одразу декілька різних типів конструкцій (наприклад, різні типи скла, різні типи рам тощо), за винятком випадків, коли це є повною мірою представницьким для конструкції, використовуваної на практиці. Для систем з обрамленням, найбільша скляна панель має розміщуватися між двома незакріпленими середниками або поруч із середником на незакріпленому торці. Для систем з установленням впритул, у складі зразка для випробування мають бути не менше двох вертикальних стиків, як показано на рисунку 1, випадок А або випадок В. A.3 Засоби вимірювальної техніки на зразку для випробування A.3.1 Загальні положення Якщо зразок для випробування складається цілком з нетеплоізольованого засклення, то його потрібно розглядати як неізольовану ненесучу стіну і кріпити термопари на необігрівній поверхні ДСТУ EN 1364-1:2022 29 не потрібно. Його необхідно оцінювати тільки за критеріями цілісності і, де це потрібно, стійкості до теплового випромінювання. Якщо у складі зразка для випробування наявні одна або більше дискретних скляних панелей, з яких складається нетеплоізольоване засклення, то його потрібно розглядати як частково тепло- ізольовану конструкцію. Якщо для забезпечення теплоізоляції потрібен теплоізольований елемент, то необхідно передбачати відповідну кількість термопар. Встановлювати термопари на нетеплоізо- льованому склі не потрібно. Якщо весь зразок для випробування виготовлено з теплоізольованого скла (і рам), то його потрібно розглядати як повністю теплоізольовану ненесучу стіну та його вогнестійкість необхідно визначати за критеріями цілісності та теплоізолювальної здатності. До необігрівної поверхні потрібно прикріплювати термопари, тип яких вказано в EN 1363-1, для визначання середньої та максимальної температури поверхні. Необхідно застосовувати загальні правила щодо кріплення та відкидання результатів, одержаних за допомогою термопар, викладені в EN 1363-1, з дотримуванням викладених нижче правил. A.3.2 Середнє підвищення температури A.3.2.1 Зразок для випробування з повним заскленням Для визначання середнього підвищення температури, на кожні 1,5 м2 площі поверхні зразка або частини цієї площі потрібно передбачати одну термопару. Для кожної скляної панелі необхідно передбачати не менше двох термопар. Ці дві термопари потрібно розміщувати в центрі двох четвертин кожної панелі, розташовуючи їх за діагоналлю одна навпроти одної. Додаткові термопари необхідно розподіляти рівномірно по поверхні панелі. Типовий приклад показано на рисунку 14. A.3.2.2 Зразок для випробування з частковим заскленням Для зразків для випробування з частковим заскленням, тобто таких, у складі яких наявні різні дискретні ділянки, кожну дискретну ділянку потрібно контролювати окремо на предмет середнього підвищення температури, як вказано в А.3.2.1. Типовий приклад показано на рисунку 12. A.3.3 Максимальне підвищення температури Додаткові термопари необхідно кріпити до елементів обрамлення та панелей (див. рисунки 12—15) для прийняття рішення щодо відповідності критерію максимального підвищення температури у такий спосіб: a) на верхньому горизонтальному елементі обрамлення на середині ширини зразка; b) на верхньому горизонтальному елементі обрамлення паралельно до середника; c) на сполученнях кожного типу (наприклад, Т-подібних або хрестоподібних) середника і поперечини; d) на вертикальному елементі обрамлення на закріпленому торці на середині висоти зразка; e) на середині висоти незакріпленого торця на відстані 150 мм від торця; f) на середині ширини поперечини (в зоні надлишкового тиску); g) на середині висоти середника (в зоні надлишкового тиску); h) на середині висоти скляної панелі з найбільшою площею на відстані 20 мм від вертикального елемента обрамлення або стику. Якщо панель з найбільшою площею не є такою, що має найбільшу висоту, то на середині висоти панелі, висота якої найбільша, необхідно встановити ще одну термопару на відстані 20 мм від вертикального елемента обрамлення або стику; i) на середині ширини скляної панелі з найбільшою площею на відстані 20 мм від горизонтального елемента обрамлення або стику на верхньому торці панелі. Якщо панель з найбільшою площею не є такою, що має найбільшу ширину, то на середині ширини панелі, ширина якої найбільша, необхідно встановити ще одну термопару на відстані 20 мм від горизонтального елемента обрамлення або стику на верхньому торці панелі; j) у верхніх кутах скляної панелі з найбільшою площею і, додатково, у верхніх кутах панелі з най- більшою площею, розміщеної на найбільшій висоті, якщо це не та сама панель, кожна з цих термопар має розміщуватися на відстані 20 мм від горизонтальних або вертикальних елементів обрамлення або стику. З панелями без засклення, передбаченими у складі системи засклення, потрібно поводитися як з відповідною скляною панеллю. A.3.4 Вимірювання щільності теплового випромінювання У випадках, коли необхідно визначити щільність теплового випромінювання, що надходить від необігрівної поверхні засклення, потрібно передбачати засоби для її вимірювання, як вказано в EN 1363-2. ДСТУ EN 1364-1:2022 30 A.3.5 Вимірювання деформації Необхідно передбачати засоби вимірювальної техніки для визначання ходу змінювання значних деформацій (тобто таких, які перевищують 5 мм) зразка для випробування під час його проведення. Вимірювати потрібно в центрі зразка для випробування, а також на середині його висоти на кожному середнику (див. рисунок 14) або біля (на відстані 20 мм) кожного вертикального стика залежно від того, що застосовне. Проміжок часу між вимірюваннями має адекватно відображати хід зміщення упродовж випро- бування. Настанови щодо вимірювання деформації подано в EN 1363-1. Примітка. Вимірювання деформації є обов’язковою вимогою, хоча критеріїв настання граничного стану, пов’язаних з нею, не існує. Деформація зразка для випробування може бути важливою у визначанні сфери прямого застосування, а також сфери розширеного застосування результату випробування. A.4 Сфера прямого застосування результатів випробування A.4.1 Загальні положення Результати випробування застосовні безпосередньо до подібних конструкцій, в які внесено одну або більше змін, описаних в А.4, за умови що конструкція залишається такою, що задовольняє відпо- відні будівельні норми за жорсткістю і стійкістю. Інші зміни не допускаються. Результат випробування на зразку з різними типами конструкцій (наприклад, різними типами скла, різними видами рам тощо) застосовні тільки до випробуваних зразків. A.4.2 Правила щодо сфери прямого застосування, що не потребують перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості A.4.2.1 Конструкція із заскленням A.4.2.1.1 Кут встановлення Результати, одержані на вертикальних будівельних конструкціях із заскленням, поширюються на конструкції із заскленням, які мають максимальний кут ±10о від вертикальної площини, за умови що висота конструкції із заскленням не більша за максимальну висоту, за якої проводили випробування. A.4.2.1.2 Висота будівельної конструкції із заскленням Результати поширюються на конструкції прямокутної форми із заскленням із збільшенням висоти на 10 %, але не більше ніж на 0,3 м порівняно з висотою, за якої проводили випробування, за умови що: a) максимальна деформація (див. рисунок 14) зразка для випробування не перевищувала 100 мм; b) допуски на термічне розширення конструкції пропорційно збільшено. У випадку будівельних конструкцій, які передбачено класифікувати за ознаками EW, застосовні такі додаткові положення: • середня температура необігрівної поверхні конструкції із заскленням, а також середня температура необігрівної поверхні ділянки без засклення зразка для випробування (див. рисунки 12—14) залишалися нижчими за 300 оС; або • виміряна щільність теплового випромінювання від зразка для випробування не перевищила 12,3 кВт/м2. A.4.2.1.3 Ширина будівельної конструкції із заскленням Результати випробування поширюються на конструкції прямокутної форми із заскленням більшої ширини з відтворенням форми випробуваної будівельної конструкції або її частин за умови що: a) обрамлення системи ідентичне до обрамлення випробуваного зразка; b) ширина зразка під час випробування була 2,8 м або більше, а обмежування зміщення одного з вертикальних торців не передбачено; c) середники, наявні у складі, та/або з’єднувальні стики між конструкціями із заскленням були в наявності під час випробування. У випадку будівельних конструкцій, які передбачено класифікувати за ознаками EW, застосовні такі додаткові положення: • середня температура необігрівної поверхні конструкції із заскленням, а також середня температура необігрівної поверхні ділянки без засклення зразка для випробування (див. рисунки 12—14) мають залишатися нижчими за 300 оС; або ДСТУ EN 1364-1:2022 31 • виміряна щільність теплового випромінювання від готової конструкції зразка для випробування із заскленням з мінімальними розмірами 2,8 м × 2,8 м не мають перевищувати 12,3 кВт/м2. A.4.2.2 Система засклення (див. рисунок 16) A.4.2.2.1 Лінійні розміри Лінійні розміри скляних панелей дозволено зменшувати відносно розмірів, за яких проводили випробування. Висоту та ширину дозволено розглядати окремо. A.4.2.2.2 Характеристичне співвідношення Якщо було проведено випробування скляних панелей прямокутної форми як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках, то висоту панелі, розміщеної горизонтально, дозволено збільшувати, та/або дозволено збільшувати ширину панелі, розміщеної вертикально, за умови що: • площа панелі після збільшення лінійних розмірів не більша за середню площу випробуваної панелі з найбільшою площею, розміщеної горизонтально і вертикально, тобто A ≤ ½ ⋅ (Aportrait, max + Alandscape, max), де A — площа скляної панелі, оцінювання якої проводили; Aportrait, max — максимальна площа випробуваної скляної панелі, орієнтованої вертикально; Alandscape, max — максимальна площа випробуваної скляної панелі, орієнтованої горизонтально; • всі панелі випробували в ідентичному обрамленні та з ідентичною системою засклення; • найбільші значення ширини, а також висоти, за яких проводили випробування, не перевищено. A.4.2.2.3 Астрагали засклення Результати випробування, одержані на астрагалах, встановлюваних з «клацанням», поширюються на астрагали засклення, встановлювані з використанням нарізевих з’єднань з передбаченням такої самої або меншої відстані між центрами. Результати випробування на дерев’яних астрагалах, які прикріплюються цвяхами/штирями, поширюються на встановлення з використанням нарізевих з’єднань за не меншої їхньої довжини за такої самої або меншої відстані між центрами. Результати випробувань для видів застосування, які передбачають класифікацію ЕІ на похилих або скошених профілях астрагала, поширюються також на рівний астрагал такої самої висоти (D на рисунку 16), але не навпаки, вони поширюються також на глибину астрагала, не меншу за ту, яка мала місце під час випробування (С на рисунку 16). Результати випробувань для видів застосування, які передбачають класифікацію Е та/або EW, на негорючих профілях астрагалів поширюються також на астрагали глибиною, не меншою за ту, яка була наявна під час випробування (С на рисунку 16) із збереженням такої самої висоти, яка була наявна під час випробування (D на рисунку 16). A.4.2.3 Рама (див. рисунок 16) Відстань між середниками та/або поперечинами дозволено зменшувати у порівнянні із значенням, яке було наявне під час випробування. Відстань між центрами кріпильних пристроїв дозволено зменшувати у порівнянні із значенням, яке було наявне під час випробування. Розміри поперечного перерізу профілів рами дозволено збільшувати у порівнянні з розмірами, наявними під час випробування, з такими обмеженнями: • для горючого обрамлення, для використання якого передбачено класифікацію Е та/або EW, глибина профілів рами на необігрівному боці така сама, як під час випробування; • для обрамлень, для використання якого передбачено класифікацію ЕІ, збільшення ширини не допустима, якщо під час випробування вимірювання температури на необігрівних боках профілів не проводили. A.4.2.4 Опорні конструкції A.4.2.4.1 Загальні положення Для зразків, випробуваних у складі каркаса для проведення випробування без опорної конструкції, результат застосовний до жорстких опорних конструкцій, виготовлених з матеріалів високої густини, з не меншою, ніж у зразка для випробування, вогнестійкістю. ДСТУ EN 1364-1:2022 32 A.4.2.4.2 Стандартні опорні конструкції Результати випробування, одержані з гнучкими стандартними опорними конструкціями, дозволено застосовувати до жорстких опорних конструкцій, виготовлених з матеріалів з високою густиною (згідно з EN 1363-1), з не нижчою класифікацією за вогнестійкістю, загальна товщина яких не менша за товщину будівельної конструкції, використаної у випробуваннях. Результати випробування з жорсткими стандартними опорними конструкціями, виготовленими з матеріалів з низькою густиною, дозволено застосовувати до жорстких опорних конструкцій, виготовлених з матеріалів з високою густиною (згідно з EN 1363-1), з не нижчою класифікацією за вогнестійкістю, загальна товщина яких не менша за товщину будівельної конструкції, використаної у випробуваннях. Результати, одержані з гнучкими стандартними опорними конструкціями, незастосовні до конструкцій, виконаних з сендвіч-панелей, а також гнучких опорних конструкцій, у яких облицювання не покриває шпонки з обох боків. Результати випробування, одержані з гнучкими стандартними опорними конструкціями, поширюються на альтернативні гнучкі конструкції з тією самою класифікацією за вогнестійкістю за умови, що: 1) конструкція складається зі шпонок і панелей, класифікованих згідно з EN 13501-2; 2) конструкція має загальну товщину, не меншу за мінімальну товщину з відповідного діапазону, наведеного в EN 1363-1, для стандартної гнучкої стіни, використаної у випробуванні; 3) кількість шарів панелі і загальна товщина шарів панелі не менші за ті, які мали місце під час випробування; 4) гнучкі стінові конструкції з дерев’яними шпонками виготовлено з не меншою кількістю шарів, вказаною в EN 1363-1, на поверхнях і на межі розділу між конструкцією із заскленням та опорною конструкцією. Якщо зразок випробували з гнучкою стандартною опорною конструкцією, закріпленою вздовж вертикального та/або горизонтального торців (див. рисунок 17), то дозволені до використання гнучкі опорні конструкції дозволено закріплювати тільки вздовж торців з орієнтацією, за якої проводили випробування (вертикальною та/або горизонтальною). Дозволені до використання жорсткі опорні конструкції дозволено закріплювати з передбаченням усіх орієнтацій конструкції з заскленням. A.4.2.4.3 Нестандартні опорні конструкції Результат випробування вогнестійкого засклення, випробуваного у складі нестандартних опорних конструкцій, застосовний тільки до відповідної конструкції. A.4.3 Правила щодо сфери прямого застосування, що потребують перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості A.4.3.1 Загальні положення Для того, щоб окремі правила були застосовні, необхідне перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості у результаті випробування у порівнянні з передбачуваним проміжком часу класифікації. Необхідні перевищення проміжків часу збереженості вогнестійкості наведено в таблиці А.1. Таблиця A.1 — Перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості Передбачуваний проміжок часу класифікації (хв) Перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості A (хв) Перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості B (хв) ≤20 Незастосовне ≥3 30, 45 і 60 ≥3 і <6 ≥6 ≥90 ≥5 % і < 10 % від передбачуваного проміжку часу класифікації ≥10 % від передбачуваного проміжку часу класифікації Примітка. Правилами, викладеними в A.4.3, дозволено користуватися додатково до правил, викладених в A.4.2. A.4.3.2 Геометричні розміри будівельної конструкції із заскленням A.4.3.2.1 Висота Результат випробування конструкції із заскленням застосовний за значень висоти до максимального значення, за якого проводили випробування, помноженого на коефіцієнт 1,1, за умови досягнення перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості А. Це не залежить від виміряних деформацій. Результат випробування конструкції із заскленням застосовний за значень висоти до макси- ДСТУ EN 1364-1:2022 33 мального значення, за якого проводили випробування, помноженого на коефіцієнт 1,2, за умови досягнення перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості В. Це не залежить від виміряних деформацій. У випадку будівельних конструкцій, які передбачено класифікувати за ознаками EW, застосовні такі додаткові положення: • середня температура необігрівної поверхні конструкції із заскленням, а також середня температура необігрівної поверхні ділянки без засклення зразка для випробування (див. рисунки 12—14) мають залишатися нижчими за 300 оС; або • виміряна щільність теплового випромінювання від готової конструкції зразка для випробування із заскленням з мінімальними розмірами 2,8 м × 2,8 м не має перевищувати 12,3 кВт/м2. A.4.3.2.2 Ширина Результати поширюються на відтворення форми будівельної конструкції із заскленням відповідно до правил, описаних в А.4.2.1.3. Для конструкцій із заскленням, випробуваних за ширини, меншої за 2,8 метри, застосовні такі правила: Результат випробування конструкції із заскленням застосовний за значень ширини до макси- мального значення, за якого проводили випробування, помноженого на коефіцієнт 1,1, за умови досягнення перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості А. Це не залежить від виміряних деформацій. Результат випробування конструкції із заскленням застосовний за значень ширини до макси- мального значення, за якого проводили випробування, помноженого на коефіцієнт 1,2, за умови досягнення перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості В. Це не залежить від виміряних деформацій. У випадку будівельних конструкцій, які передбачено класифікувати за ознаками EW, застосовні такі додаткові положення: • середня температура необігрівної поверхні конструкції із заскленням, а також середня температура необігрівної поверхні ділянки без засклення зразка для випробування (див. рисунки 12—14) мають залишатися нижчими за 300 оС; або • виміряна щільність теплового випромінювання від готової конструкції зразка для випробування із заскленням з мінімальними розмірами 2,8 м × 2,8 м не має перевищувати 12,3 кВт/м2. A.4.3.3 Геометричні розміри та площа окремих прямокутних віконних панелей Результат випробування скляної панелі застосовний за значень геометричних розмірів до макси- мального значення, за якого проводили випробування, помноженого на коефіцієнт 1,1, за шириною та/або висотою, за умови досягнення перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості А, а також якщо не перевищено максимальну площу, за якої проводили випробування, помножену на коефіцієнт 1,1. Результат випробування скляної панелі застосовний за значень геометричних розмірів до макси- мального значення, за якого проводили випробування, помноженого на коефіцієнт 1,2, за шириною та/або висотою, за умови досягнення перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості В, а також якщо не перевищено максимальну площу, за якої проводили випробування, помножену на коефіцієнт 1,21. У випадку будівельних конструкцій, які передбачено класифікувати за ознаками EW, застосовні такі додаткові положення: • середня температура необігрівної поверхні конструкції із заскленням, а також середня температура необігрівної поверхні ділянки без засклення зразка для випробування (див. рисунки 12—14) залишалися нижчими за 300 оС; або • виміряна щільність теплового випромінювання від готової конструкції зразка для випробування із заскленням з мінімальними розмірами 2,8 м × 2,8 м не перевищувала 12,3 кВт/м2. Для компенсування збільшення розмірів скла дозволено збільшувати відстань між середниками та/або поперечинами. A.4.3.4 Характеристичне співвідношення Розрахунок дозволеного характеристичного співвідношення згідно з визначенням, поданим ДСТУ EN 1364-1:2022 34 в А.4.2.2.2, необхідно проводити після збільшення розмірів скла, виходячи з перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості, яке було визначене, тобто A ≤ ½ ⋅ (Aportrait, extended + Alandscape, extended), де A — площа скляної панелі, оцінювання якої проводили; Aportrait, extended — збільшена площа випробуваної скляної панелі, орієнтованої вертикально; Alandscape, extended — збільшена площа випробуваної скляної панелі, орієнтованої горизонтально. A.4.3.5 Площа індивідуальних круглих, трикутних і чотирибічних непрямокутних віконних панелей Результат випробування окремих круглих, трикутних і чотирибічних непрямокутної форми скляних панелей поширюється на панелі з площею, не більшою за максимальну, яка мала місце під час випробування, помножену на коефіцієнт 1,1, за умови досягнення перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості А. Результат випробування окремих круглих, трикутних і чотирибічних непрямокутної форми скляних панелей поширюється на на панелі з площею, не більшою за максимальну, наявну під час випробування, помножену на коефіцієнт 1,2, за умови досягнення перевищення проміжку часу збереженості вогнестійкості В. Панель повинна мати таку саму орієнтацію та форму (разом із збереженням внутрішніх кутів), як випробувана панель. Для компенсування збільшення розмірів скла дозволено збільшувати відстань між середниками та/або поперечинами. ДОДАТОК B (обов’язковий) СПЕЦИФІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИПРОБУВАННЯ НЕНЕСУЧИХ ЗОВНІШНІХ І ВНУТРІШНІХ СТІН, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО РОЗМІЩЕННЯ МІЖ ДВОМА ВЕРТИКАЛЬНИМИ БУДІВЕЛЬНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ З ПІДТВЕРДЖЕНОЮ ВОГНЕСТІЙКІСТЮ B.1 Загальні положення Граничні умови та умови обмежування зміщення цих виробів на практиці значною мірою відрізняються, і, відповідно, відрізняються способи, якими їх випробовують, для відображення цього. Ненесуча стіна, яку кріплять до вертикальних конструкцій, таких як колони або суцільні стіни, поводить себе по-іншому, ніж ненесучі стіни, прикріплені до плит перекриття. Тому необхідно надавати інструкції щодо того, як проводити вогневе випробування і застосовувати ці правила до сфери прямого застосування для цих конструкцій. B.2 Зразок для випробування B.2.1 Геометричні розміри Якщо висота або ширина конструкції на практиці становить 3 м або менше, то під час випробування цей розмір має бути в натуральну величину. Якщо будь-який з розмірів конструкції більший за 3 м, то випробування необхідно проводити за розміру не менше ніж 3 м у разі його проведення без опорної конструкції або 2,8 м з опорною конструкцією. B.2.2 Кількість зразків Кількість зразків для випробування має бути такою, як вказано в EN 1363-1. Разом з тим, у випадках, коли потрібна інформація за інших умов вогневого впливу або конструкцію необхідно оцінювати із заскленням і без нього, потрібно проводити додаткові випробування для кожного виду застосування, використовуючи окремі зразки для випробування. ДСТУ EN 1364-1:2022 35 B.2.3 Будова зразків Зразок має бути: a) повністю представницьким для конструкції, передбаченої для використання на практиці, разом з покривами поверхонь і арматурою, які є важливими і можуть впливати на його поведінку у випробуванні; або b) мати таку конструкцію, щоб досягти найширшої застосовності результату випробування до інших подібних конструкцій. Конструкційні особливості, які впливають на показники пожежонебезпечності та які треба перед- бачати для досягнення найширшої застосовності, можна визначити зі сфери прямого застосування. У складі зразка для випробування має бути, принаймні, один горизонтальний стик. Один горизонтальний стик має бути розміщений на відстані від 360 мм до 650 мм від верхнього торця (див. рисунок 19). B.2.4 Граничні умови та обмежування зміщення У випадках, коли зразок для випробування на практиці не більший за передній проріз печі, обмежувати зміщення країв зразка для випробування необхідно так, як це роблять на практиці. У випадках, коли висота конструкції на практиці більша за передній проріз печі, зміщення верхнього горизонтального торця обмежувати не потрібно, а між незакріпленим торцем зразка для випробування і каркасом для проведення випробування потрібно залишати проміжок величиною від 25 мм до 50 мм (див. рисунок 18). Цей проміжок необхідно заповнювати пружним негорючим матеріалом, наприклад, мінеральними волокнами, щоб забезпечити ущільнення без обмежування вільного зміщення. Решту торців потрібно встановлювати так, як на практиці. Будь-яка конструкція, в якій передбачено будь-яке ущільнення незакріпленого торця, має відповідати таким принципам: a) запобігання за можливості витоку гарячих газоподібних продуктів з печі всередину зразка для випробування; b) запобігання за можливості витоку газоподібних продуктів із зразка для випробування; c) зведення до мінімуму деформацій зразка для випробування; d) зведення до мінімуму впливу на теплоізолювальну здатність зразка для випробування. В окремих випадках сендвіч-панелі встановлюють без механічних кріпильних пристроїв у верхній та нижній частинах для уникнення прогину через різницю температур всередині і зовні. В таких випадках монтувати потрібно так, як на практиці. B.3 Засоби вимірювальної техніки на зразку для випробування Засоби вимірювальної техніки, якими оснащено зразок для випробування, мають відповідати розділу 9; водночас, для визначання максимальної температури термопари потрібно встановлювати на необігрівній поверхні так (див. рисунок 19): a) на обох вертикальних торцях зразка на половині висоти; b) на обох вертикальних торцях над стиком між панелями, розташованим на найбільшій висоті; c) на середині ширини незакріпленого торця на відстані 150 мм від торця зразка для випробування; d) у обох верхніх кутах на відстані 100 мм від незакріпленого торця зразка для випробування; e) якщо на практиці зміщення верхнього торця не обмежують, то на середині ширини верхнього торця необхідно встановлювати додаткову термопару на відстані 20 мм від торця зразка для випро- бування; f) на середині ширини над і під стиками між панелями, розташованими на найбільшій та найменшій висоті. Термопари для оцінювання теплоізолювальної здатності не можна розміщувати ближче ніж за 100 мм від будь-якої дискретної ділянки, оцінювання якої на предмет теплоізолювальної здатності не проводять. B.4 Процедура випробування Випробування потрібно проводити, користуючись обладнанням та реалізуючи процедури згідно з EN 1363-1 і, де це застосовне, EN 1363-2. B.5 Критерії настання граничних станів Критерії, за якими приймають рішення про граничні стани зразка для випробування, подано в EN 1363-1. Разом з тим, настання граничного стану за цілісністю не можна приймати за точками, розташованими на відстані менше ніж 150 мм від незакріпленого горизонтального торця. У випадку, якщо цей незакріплений торець відповідає кінцевому використанню на практиці, критерії настання граничного стану необхідно застосовувати до цієї частини. ДСТУ EN 1364-1:2022 36 B.6 Сфера прямого застосування результатів випробування B.6.1 Загальні положення Результати випробування застосовні безпосередньо до подібних конструкцій, до яких внесено одну або більше змін, перелічених нижче, за умови що конструкція залишається такою, що задовольняє відповідні будівельні норми за жорсткістю і стійкістю. a) зменшення висоти та/або ширини стіни; b) збільшення кількості горизонтальних стиків, тип яких відповідає тому, який наявний був під час випробування, у разі якщо випробування проводили в умовах, коли один стик перебував в точці, де надлишковий тиск дорівнював не менше ніж 15 Па; c) зменшення відстані між центрами кріпильних пристроїв; d) збільшення товщини стіни; e) зменшення лінійних розмірів плит і панелей, але не їхньої товщини; f) збільшення кількості вертикальних стиків, тип яких відповідає тому, який мав місце під час випробування, у разі якщо випробування проводили в умовах, коли один стик на середині ширини зразка перебував у точці, де надлишковий тиск дорівнював не менше ніж 15 Па. B.6.2 Опорні конструкції Для зразків, випробуваних у складі каркаса для проведення випробування без опорної конструкції, результат застосовний до жорстких опорних конструкцій з матеріалів високої густини з, принаймні, такою самою вогнестійкістю, як зразок для випробування. B.6.3 Збільшення ширини Ширину конструкції дозволено збільшувати на 1,0 м за таких умов: a) мінімальна ширина, за якої проводили випробування, дорівнює 3 м; b) максимальна деформація зразка для випробування не перевищувала 100 мм (див. 9.3); c) допуски на розширення пропорційно збільшено. B.6.4 Збільшення висоти Для конструкцій з одиничними стіновими елементам між двома вертикальними конструкційними елементами у випадках, коли власну вагу утримують кріпильні пристрої з обох боків вертикальних конструкційних елементів, висоту конструкції з тією самою висотою елемента, яка була наявна під час випробування, дозволено збільшувати за такої умови: • висоту стіни дозволено збільшувати на величину до однієї третини від висоти, за якої проводили випробування. Для конструкцій з одиничними стіновими елементам між двома вертикальними конструкційними елементами у випадках, коли власну вагу утримує підлога і стінові елементи спираються на вертикальні торці, висоту конструкції дозволено збільшувати за такої умови: • висоту дозволено збільшувати на величину до 1 м додатково до висоти, за якої проводили випробування, за умови що нижні елементи можуть нести навантаження від елементів, розташованих вище. ДСТУ EN 1364-1:2022 37 БІБЛІОГРАФІЯ 1 EN 1364-3 Fire resistance tests for non-loadbearing elements — Part 3: Curtain walling — Full configuration (complete assembly) 2 EN 1364-4 Fire resistance tests for non-loadbearing elements — Part 4: Curtain walling — Part configuration 3 EN 1634-1 Fire resistance and smoke control tests for door and shutter assemblies, openable windows and elements of building hardware — Part 1: Fire resistance test for door and shutter assemblies and openable windows. ДОДАТОК НА (довідковий) ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ, ІДЕНТИЧНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИМ НОРМАТИВНИМ ДОКУМЕНТАМ, ПОСИЛАННЯ НА ЯКІ Є У ЦЬОМУ СТАНДАРТІ ДСТУ EN 1363-1:2022 (EN 1363-1:2020, IDT) Випробування на вогнестійкість. Частина 1. Загальні вимоги ДСТУ EN 1363-2:2022 (EN 1363-1:1999, IDT) Випробування на вогнестійкість. Частина 2. Альтернативні і додаткові процедури. ДСТУ EN 1364-1:2022 38 Коди згідно з НК 004: 13.220.50; 91.060.10 Ключові слова: випробування, вогнестійкість, вогневий вплив, ненесучі конструкції, стіни. ------------------------------------------------------------- Документ безкоштовно доступний для ознайомлення в форматі TXT без графіки і без таблиць. Повний текст документу див. в нормативній базі "Зодчий" https://cct.com.ua/zodch.htm -------------------------------------------------------------